Студентська сторінка

Студентська сторінка

У Донецькому національному університеті стартував Відкритий регіональний конкурс студентських наукових робіт із діалектології

Діалектологія на сьогодні посідає чільне місце серед актуальних напрямків лінгвістичних досліджень. Адже саме вона у своїй повноті дозволяє осягнути витоки живого слова, поринути в етнографічну стихію, дізнатися про забуті традиції народу. Щороку з’являються нові описи тих чи тих реалій, діалектні словники й атласи різних обширів українського діалектного простору, поповнюючи тим самим загальну базу ґрунтовних досліджень українських наріч. Активним учасником діалектологічних подій стала кафедра української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету. За останні три роки на кафедрі проведено низку Всеукраїнських і регіональних семінарів, нарад і конференцій, у яких брали участь провідні діалектологи. Неодноразово до обговорення нагальних проблем запрошувався й знаний діалектолог, директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор П. Ю. Гриценко.

 

На одній з таких зустрічей, а саме на діалектологічній нараді «Координація науково-теоретичних і науково-прикладних досліджень діалектів південно-східного регіону України», що відбулася 26 жовтня 2011 року, кафедрою української мови та прикладної лінгвістики на чолі з доктором філологічних наук, професором, членом-кореспондентом НАН України А. П. Загнітком за підтримки ректорату Донецького національного університету та за участю завідувачів профільних кафедр вишів регіону було ініційовано проведення Відкритого регіонального конкурсу студентських наукових робіт із діалектології.

 

Ще тоді, відкриваючи нараду «Координація науково-теоретичних і науково-прикладних досліджень діалектів південно-східного регіону України», заступник голови оргкомітету професор А. П. Загнітко підкреслив, що в процесі викладання важливо правильно висвітлити діалектологію як науку, сформувати гідне її сприйняття. «Ми хочемо зберегти тяглість у викладанні діалектології, – зауважив завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики, – щоб студент свідомо займався діалектологією з першого до останнього курсу, знаючи, що це не чуже».

Певно, головна мета конкурсу й обумовлювалася підняттям престижу діалектології, об’єкт дослідження якої завжди поруч з нами.

Базою для Відкритого регіонального конкурсу студентських наукових робіт із діалектології було визначено Донецький національний університет, який здійснює організаційне та науково-методичне забезпечення конкурсу.

За проектом наказу провідного інженера Лабораторії з методичного забезпечення міждисциплінарного навчання та стажування ДонНУ  Т. М. Самарьової було визначено голову оргкомітету конкурсу – професора, проректора з наукової роботи ДонНУ С. В. Беспалову, членів оргкомітету (представників університету), склад конкурсної комісії, до якої увійшли провідні вчені Донецького національного університету, Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Маріупольського державного університету, Донбаського державного педагогічного університету, Донецького юридичного інституту МВС України та визначено склад апеляційної комісії.

 

Конкурс відбувався у два етапи: перший – заочний, що полягав у рецензуванні робіт, другий – очний – у формі науково-практичної конференції, на якій претенденти на перемогу захищали свої роботи.

Конкурсна комісія розглянула 5 студентських наукових робіт, що надійшли з 4 вищих навчальних закладів Донеччини. Усі заявлені роботи засвідчили високий рівень дослідження й були рекомендовані до участі в підсумковій конференції Відкритого регіонального конкурсу наукових робіт із діалектології.

З вітальним словом до учасників і гостей конференції звернулася заступник декана філологічного факультету О. Г. Важеніна. Вступне слово виголосилили доценти кафедри української мови та прикладної лінгвістики З. Л. Омельченко та Н. Б. Клименко, націливши учасників на продуктивну співпрацю. Зі своїми доповідями виступили учасники конкурсу, після чого відбулося обговорення кожної роботи. За підсумками виступів, на підставі отриманих рецензій галузевою конкурсною комісією було визначено переможців. Дипломом І ступеня нагороджено студентку Донецького національного університету Ірину Заболотню («Діалектна лексика в «Словарі української мови» за ред. Б. Грінченка», науковий керівник доцент Н. Б. Клименко) та студентку Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» Ганну Кучугурну («Діалектний дискурс та ментальність народу», науковий керівник професор К. Д. Глуховцева). Те, що перше місце посіли студенти цих навчальних закладів – не випадково, адже саме в зазначених вишах усталилися міцні діалектологічні традиції й неабияка увага приділена дослідженню новостворених українських говорів.

Диплом ІІ ступеня отримали студентка Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» Катерина Паленська («Розширення мовних знань учнів засобами діалектології», науковий керівник доцент Є. А. Гопштер) і студентка Донбаського державного педагогічного університету Наталя Мельник («Розмовна й діалектна лексика в романі Сави Божка «В степах», науковий керівник доцент Л. М. Тищенко).

Заохочувальним дипломом «За високий рівень наукового дослідження актуальних проблем української діалектології» нагороджена студентка Донецького національного університету Ірина Гарбера («Семантико-структурні типи фразеологізмів на матеріалі східностепових говірок», науковий керівник доцент З. Л. Омельченко).

Як бачимо, усі роботи, заявлені на участь у конкурсі, відрізнялися висвітленням різних аспектів, що стали важливим доповненням до вже наявних досліджень у царині діалектології. Ураховуючи окреслену в роботах новизну й актуальність, хочеться зупинитися на них докладніше.

Дослідження Ірини Заболотньої, присвячене діалектній лексиці у «Словарі української мови» за ред. Б. Грінченка, заслуговує на особливу увагу через те, що славнозвісний Словник Б. Грінченка й на сьогодні залишається незмінним джерелом лексичного складу, зафіксованого наприкінці ХІХ – початку ХХ століть. У дослідженні діалектну джерельну базу Словника було поділено на тематичні групи й встановлено, що найчисленнішою з них є групи «Людина та її риси» і «Одяг, взяття, прикраси». Важливим внеском І. Заболотньої є визначення відсоткових співвідношень діалектних лексем щодо їхньої віднесеності до певних українських наріч. Так, визначено, що найширше у Словнику представлена лексика південно-західного наріччя (73 % всіх ідентифікованих слів), вибірково враховано матеріали південно-східного наріччя (18 % від ідентифікованої лексики), фрагментарно репрезентовано матеріали північного наріччя (9 % від ідентифікованої лексики). Цей висновок ще раз підтверджує особливості говорів давньої й нової формації, засвідчує їхній різний лексичний репертуар. Оскільки лексичний матеріал у «Словарі української мови» подано Б. Грінченком без розрізнення лексики літературної мови й народної, то дослідження І. Заболотньої дає цікаві свідчення про лексичні відмінності українських діалектів порівняно з літературною мовою.

У конкурсній роботі Наталі Мельник «Розмовна й діалектна лексика в романі Сави Божка «В степах» влучно зауважено, що «тексти художніх творів, хоч і не належать до основних джерел вивчення українських говорів, можуть бути суттєвим допоміжним джерелом для різноманітних зіставних досліджень». До таких інформативних джерел належить і творчий спадок С. З. Божка, в якому наявна значна кількість лексичних розмовно-діалектних елементів. Особливістю творчого доробку Сави Божка є те, що постання особистості українського письменника відбувалося на терені  Дніпропетровщини, Донеччини та Харківщини. Висновки, сформульовані в дослідженні, підтвердили неодноразово виголошувану діалектологами тезу про значний вплив середовища на формування лексичного словника автора, а також про специфіку вживання діалектної лексики в художніх творах. Ця робота викликала жваве зацікавлення в аудиторії, автору було адресовано найбільшу кількість запитань.

Об’єктом дослідження Ганни Кучугурної «Діалектний дискурс та ментальність народу» постали східнослобожанські говірки, розташовані в південно-східному ареалі українського етномовного континууму (Луганська область). Власне, дослідження виконано на матеріалі говірки с. Панівки Міловського району Луганської області.

Ураховуючи, що «діалектний дискурс визначає ментальні риси етносу засобами мови», у дослідженні на матеріалі говірки було виявлено такі риси українського характеру, як: працьовитість, поклоніння пам’яті предків, поклоніння природі, прагнення дотримуватися традицій і звичаїв, які були важливими для попередніх поколінь, любов до дітей, хазяйновитість, побожність. Встановлено, що діалектний дискурс говірки с. Панівки Міловського району Луганської області – це сума знань про природу, спосіб життя, культура, це резервуар людської свідомості.

У дослідженні Катерини Паленської «Розширення мовних знань учнів засобами діалектології» проаналізовано програми й підручники з української мови, зазначено, що в них не враховано необхідності залучати молодь до вивчення національної культури, скарбницею якої є діалектна мова. Автором внесено практичні пропозиції у зміст навчальних програм з української мови щодо розширення знань учнів із діалектології; розроблено методику збагачення знань учнів 5-их класів за рахунок української діалектології.

Дослідження Ірини Гарбери «Семантико-структурні типи фразеологізмів на матеріалі східностепових говірок» відзначилося спробою комплексного аналізу (семантико-тематичного, граматичного, структурного аспектів) фразеологізмів, зібраних на території однієї зі східностепових говірок Донеччини (с. Новотроїцького Волноваського району). Кількість фразеологізмів, проаналізованих у роботі, нараховує 600 одиниць. Дослідження підтвердило неоднорідність і строкатість східностепових українських говірок.

Отже, виконані роботи засвідчили серйозний підхід як до вибору теми, так і до висвітлення окресленої проблематики. Фіксацію й опис діалектної лексики здійснено на високому науковому рівні, за рахунок чого в усіх заявлених роботах отримано конкретні результати, а в окремих з них запропоновано практичні рекомендації. Дослідження можуть бути використані у відповідних теоретичних працях, при укладанні словників, учителями-практиками, а також стати важливим джерелом для подальших наукових розвідок.

Аналізуючи рівень підготовки й проведення Відкритого регіонального конкурсу студентських наукових робіт із діалектології, хочеться подякувати організаторам за бачення тих прогалин, які необхідно заповнювати змістовними й актуальними напрацюваннями. Безумовно, Донецький національний університет – гідний центр об’єднання науково-практичних пошуків молодих науковців під керівництвом метрів вітчизняної діалектології й має всі передумови, аби бути потужним чинником у ґрунтовному дослідженні говірок українського діалектного континууму, передусім, новостворених.

Сподіваюся, проведення Відкритого регіонального конкурсу студентських наукових робіт із діалектології стане доброю традицією, а можливо, згодом, і візитівкою не лише філологічного факультету, а й усього  Донецького національного університету.

 

Марія Кушмет,

спеціаліст відділу зв’язків із громадськістю ДонНУ,

член НСЖУ