Навчально-методична діяльність

Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 10.02.01 - українська мова

ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ ДО АСПІРАНТУРИ ЗІ
СПЕЦІАЛЬНОСТІ 10.02.01  –  українська мова

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА

СЕМАНТИКА. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ
1. Семіотика та її складові частини: семантика, синтактика, прагматика. Різні визначення та класифікації.
2. Лексика як особливий рівень мовної системи. Основні одиниці, системно-семантичний і соціолінгвістичний підходи до вивчення лексики. Системний характер лексики.
3. Лексичне і граматичне значення. Слово як основна одиниця мови. Значення і категорії, основні значення граматичних категорій (відмінок, число, вид, час тощо). Значення службових частин мови (прийменник, сполучник, частка). Дейктичні слова. Слова з лексично-реляційним значенням.
4. Тлумачення лексичних значень як лінгвістична проблема. Теорії тлумачень. Метамова тлумачень. Семантичні примітиви.
5. Типи об'єднань слів за їх значенням (групи, поля, категорії). Ідеографічні словники. Тезауруси. Множинність лексичних класифікацій.
6. Взаємодія значень. Сфери дії логічних слів. Лексичне значення і конотації. Культурні (енциклопедичні) і мовні (лексичні) конотації.
7. Багатозначність слова. Розподіл багатозначності в словниковому складі. Типи лексичних значень слова. Регулярна і нерегулярна, дискретна і дифузна, прозора і непрозора полісемія. Переносні значення. Метафора і метонімія, їх нейролінгвістична інтерпретація (функціональна асиметрія півкуль головного мозку, різновиди афазії).
8. Синонімія як вираження смислової еквівалентності в українській мові. Проблема класифікації синонімів. Синонімічний ряд, його домінанта. Семантичні і стилістичні функції синонімів.
9. Антонімія як вираження семантичної протилежності слів. Структурні і семантичні типи антонімів. Функції антонімів. Квазіантоніми. Словники антонімів.
10. Лексична парадигматика, синтагматика й епідигматика. Лексична сполучуваність слів; лексичні функції; словники лексичної сполучуваності слів.
11. Українська фразеологія у вузькому та широкому смислі. Класифікації фразеологізмів. Системні відношення у сфері фразеології. Стилістичні функції фразеологічних одиниць. Фразеологічні словники.
12. Проблема системності словникового складу сучасної української літературної мови: логіко-семантичний (загальні назви і терміни), культурно-історичний та лексико-статистичний аспекти.
13. Типи і способи номінації у сучасній українській літературній мові.
Поняття внутрішньої форми слова. О.О.Потебня про внутрішню форму слова.
Види мотивованості номінації (внутрішньої форми).
14. Терміни і терміносистеми в гуманітарних, природничих і технічних науках. Структурні типи термінів. Джерела формування термінології української мови ХVІ-ХХ століть. Взаємовплив термінології та загальновживаної лексики літературної мови.
15. Ядро і периферія словникового складу сучасної української мови. Активний і пасивний склад лексики мови. Словники активного і пасивного складу лексики. Лексичні мінімуми та частотні словники.
16. Корінна та запозичена лексика. Типи іншомовних слів. Асиміляція іншомовних слів у лексичній, фонетичній і граматичній системах мови, яка запозичує. Види запозичених слів. Запозичена лексика у тлумачних словниках і словниках іншомовних слів.
17. Власні назви, їх специфіка. Види власних назв: антропоніми, топоніми, гідроніми і їх різновиди. Словники власних назв української мови.
18. Омоніми як формальні об'єднання слів. Типи омонімів. Омонімія і полісемія. Словники омонімів.
19. Пароніми як формально-семантичні об'єднання слів. Паронімія і парономазія. Словники паронімів.
20. Відображення в лексичному складі мови історичної еволюції слова. Застарілі слова, їх типи. Історичні словники української мови.
21. Неологізми як засіб оновлення і збагачення лексики. Різновиди неологізмів. Оказіоналізми. Потенційні слова. Словники нових слів.
22. Лексика кодифікована і некодифікована, загальнонародна й обмеженого вжитку. Діалектизми та жаргонізми і літературна мова. Словники жаргонізмів, арготизмів.
23. Українська лексикографія і типологія словників. Словники сучасної мови. Діалектна, історична, етимологічна, письменницька лексикографія.

ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси (кінець XIX  – 
початок XX ст.). – К.: Наукова думка, 1970.
2. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови: Семантична
структура слова. – Харків: Вища школа, 1977.
3. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К.: Наукова думка, 1973.
4. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За заг. ред.
І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1973.
5. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія / За ред.
А.П.Грищенка. – К.: Вища школа, 1997.

Додаткова
1. Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. – Харків: Вища
школа, 1983.
2. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна
розробка українських фразеологізмів. – К.: Наукова думка, 1989.
3. Історія української мови: Лексика і фразеологія. – К.: Наукова думка, 1983.
4. Кочерган М.П. Слово і контекст (Лексична сполучуваність і значення слова).
– Львів: Вища школа, 1980.
5. Німчук В.В. Староукраїнська лексикографія в її зв'язках з російською та білоруською. – К.: Наукова думка, 1980.
6. Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики. – К.:
Наукова думка, 1988.
7. Семчинський С.В. Семантична інтерференція мов. – К.: Вища школа, 1974.
8. Степанов Ю.С. Семиотика. – М., 1971.
9. Тараненко А.А. Языковая номинация в ее динамических аспектах. – К.:
Наукова думка, 1989.
10. Тараненко О.О Новий словник української мови (концепція і принципи
укладання словника). – К.; Кам'янець – Подільський: Вид-во Кам'янець –
Подільськ. ін-ту, 1996.
11. Фразеологічний словник української мови: У 2-х кн. – К.: Наукова думка, 1993.
12. Чабаненко В.А. Основи мовної експресії. – К.: Вища школа, 1984.
13. Шевельов Ю. Традиція і новаторство в лексиці і стилістиці
І.П.Котляревського. – Чернівці: Рута, 1998.

ФОНЕТИКА. ФОНОЛОГІЯ. ОРФОЕПІЯ
1. Поняття про фонетичну систему. Артикуляційна й акустична
класифікація звуків. Сегментні і суперсегментні одиниці. Принципи їх
розмежування.
2. Фонематична позиція. Сильні і слабкі позиції. Позиційне і непозиційне
чергування. Поняття нейтралізації. Історичні чергування.
3. Фонема як функціональна одиниця мови. Поняття фонеми, різні
підходи до визначення фонеми (празька, московська та інші фонологічні
школи).
4. Фонологічна система української мови. Дискусії щодо кількості фонем
української мови. Синтагматичні і парадигматичні відношення у фонологічній
системі.
5. Система голосних і приголосних фонем сучасної української літератур-
ної мови.
6. Інтонація як фонетична одиниця. Темброві і кількісно-динамічні засоби
інтонації.
7. Словесний наголос в сучасній українській мові. Фразовий наголос.
Склад.
8. Орфоепія сучасної української мови. Принципи вироблення навичок
правильної української вимови.

ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Карпенко Ю.О. Фонетика і фонологія сучасної української літературної
мови. – Одеса: Вид-во Одеськ. ун-ту, 1996.
2. Коструба П.П. Фонетика сучасної української літературної мови: Ч.1. –
Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1963.
3. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К.Білодіда.
– К.: Наукова думка, 1969.
4. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія,
графіка, орфографія. – К.: Вища школа, 1981.

Додаткова
1. Багмут А.Й., Бровченко Т.О., Борисюк І.В., Олійник Г.П. Інтонаційна
виразність звукового мовлення засобів масової інформації. – К.: Наукова
думка, 1994.
2. Булаховський Л.А. Український літературний наголос (характеристика
норми). – Київ; Львів: Радянська школа, 1947.
3. Булаховський Л.А. Фонетика // Вибр. праці: В 5-ти т. – Т.II. – К.: Наукова думка, 1970.
4. Винницький В.М. Наголос у сучасній українській мові. – К.: Радянська
школа, 1984.
5. Вовк П.С. Теорія центрів і периферії фонологічної та акцентологічної
систем. – К. – ІЗМН, 1997.
6. Гнатюк І.С. Про зміни в українському правописі // Українська мова і
література в школі. – 1991. – № 8.
7. Жовтобрюх М.А. Основа і принципи української літературної вимови //
Українська мова і література в школі. – 1976. – № 6.
8. Погрібний М.І. Словник наголосів української літературної мови. – К.:
Радянська школа, 1964.
9. Словник труднощів української мови / За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.:
Радянська школа, 1989.
10. Тоцька Н.І. Голосні фонеми української літературної мови. – К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1973.
11. Українська літературна вимова і наголос: словник-довідник. – К.: Наукова
думка, 1973.{mospagebreak}

УКРАЇНСЬКЕ ПИСЬМО. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ. ПУНКТУАЦІЯ

1. Українська графіка.
2. Українська орфографія. Розділи орфографії.  Принципи орфографії.
3. Проблеми і напрями удосконалення української орфографії.
4. Українська пунктуація. Основні принципи пунктуації.

ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення
української мови. – К.: Вища школа, 1991.
2. Жовтобрюх М.А. Нарис історії українського радянського мовознавства
(1918-1941). – К.: Наукова думка, 1991.
3. Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Історія української літературної мови. – К.: Либідь, 1995.
4. Пономарів О. Фонеми г та ґ: Словник і коментар. – К.: Просвіта, 1997.
5. Український правопис: Вид. 4. – К.: Наукова думка, 1993.

Додаткова
1. Про український правопис і проблеми мови: Збірник доповідей 16-ої Річної Конференції Української Проблематики (20-25 червня 1997). – Нью-Йорк, Львів: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1997. – 236 с.
2. Український правопис: Так і ні: Обговорення нової редакції «Українського правопису». – К.: Довіра, 1997. – 181 с.

СЛОВОТВІР. МОРФЕМІКА
1. Словотвір та його зв'язок з лексикою, морфологією і синтаксисом.
2. Словотвір синхронний і діахронний. Поняття продуктивності у
словотворі.
3. Словотвірна мотивація та її різновиди. Множинність словотвірної
мотивації.
4. Морфема, формант, морфемний склад і словотвірна структура слова.
5. Основні одиниці системи синхронного словотвору.
6. Способи словотвору в сучасній українській мові, їх вивчення в
україністиці. Особливості словотвору різних частин мови. Морфонологічні явища в словотворі.
7. Поняття словотвірної пари, словотвірного пучка, словотвірної парадигми, словотвірного ланцюжка, словотвірного гнізда, словотвірного типу,
словотвірної моделі, твірна база і словотвірні засоби.
8. Морфемні і словотвірні словники української мови.

ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Клименко Н.Ф. Система афіксального словотворення сучасної української
мови. – К.: Наукова думка, 1973.
2. Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній
українській мові. – К.: Наукова думка, 1984.
3. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А. Словотвірна морфеміка сучасної
української літературної мови. – К.: ІЗМН, 1998.
4. Ковалик І.І. Вчення про словотвір. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1961.
5. Ковалик І.І. Питання слов'янського словотвору. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1958. – Ч.І.
6. Словотвір сучасної української літературної мови. – К.: Наукова думка,
1979.

Додаткова
1. Возний Т.М. Словотвір дієслів в українській мові у порівнянні з російською та білоруською. – Львів: Вища школа, 1981.
2. Городенська К.Г. Деривація синтаксичних одиниць. – К.: Наукова думка,
1991.
3. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія. – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровськ. ун-ту, 1998.
4. Гринчишин Д.Т. Явище субстантивації в українській мові. – К.: Наукова
думка, 1965.
5. Ґрещук В.В. Відприкметниковий словотвір. – Івано-Франківськ: Плай, 1997.{mospagebreak}

МОРФОЛОГІЯ
1. Поняття про частини мови як класи слів. Принципи класифікації
частин мови в українській мові. Система частин мови.
2. Граматична категорія. Граматичне значення. Граматична форма.
3. Поняття форми слова. Словозмінна парадигма. Словозміна і проблеми
основи слова.
4. Іменник. Основні категорії. Їх взаємні зв'язки.
5. Прикметник, значення, граматичні категорії, синтаксичні функції.
6. Дієслово. Основні категорії, їх взаємозв'язки.
7. Прислівник, значення, синтаксичні функції, класифікація прислівників
за значенням.
8. Службові частини мови. Значення, синтаксичні функції.
9. Словозмінна морфонологія.
10.Взаємодія лексичних і граматичних значень у словоформах, реченнях і
тексті.

ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. – К.: Наукова
думка, 1980.
2. Вихованець І.Р. Система відмінків української мови. – К.: Наукова думка, 1987.
3. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті.  –  К.: Наукова думка, 1988.
4. Грищенко А.П. Прикметник в українській мові. – К.: Наукова думка, 1978.
5. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища школа, 1972.
6. Курс сучасної української літературної мови / За ред. Л.А.Булаховського. – Т.І. – К.: Радянська школа, 1951.
7. Матвіяс І.Г. Іменник в українській мові. – К.: Наукова думка, 1969.
8. Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики. – К.:
Наукова думка, 1988.
9. Русанівський В.М. Структура українського дієслова. – К.: Наукова думка, 1971.
10. Сучасна українська літературна мова. Морфологія / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1969.

Додаткова
1. Арполенко Г.П., Городенська К.Г., Щербатюк Т.Х. Числівники української мови. – К.: Наукова думка, 1980.
2. Гнатюк Г.М. Дієприкметник у сучасній українській літературній мові. – К.: Наукова думка, 1982.
3. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Морфологія. –
Донецьк: ДонДУ, 1996.
4. Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови:
Морфологія. – К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1964. – Ч.2. – 159 с.
5. Теоретична морфологія української мови / І.Вихованець, К.Городенська / За ред. І.Вихованця. – К.: Пульсари, 2004. – 400 с.
6. Тимченко Е.К. Функции генитива в южнорусской языковой области. –
Варшава: Тип. Варшав. учеб. окр., 1913.
7. Тимченко Є.К. Локатив в українській мові (3 української складні). – К.: Вид-во Укр. АН, 1925. – 71 с.
8. Тимченко Є.К. Номінатив і датив в українській мові. – К.: Вид-во Укр. АН, 1925. – 64с.
9. Тимченко Є.К. Акузатив в українській мові (3 української складні). – К.: Вид-во Укр. АН, 1928. – 188 с.
10. Тимченко Є.К. Вокатив і інструменталь в українській мові. – К.: Вид-во Укр. АН, 1928. – 188 с.
11. Чапля І.К. Прислівники в українській мові. – Харків: Вид-во Харків.  ун-ту, 1960.{mospagebreak}

СИНТАКСИС
1. Система синтаксичних одиниць.
2. Речення у формально-граматичному аспекті. Питання про форму пре-
дикативності. Принципи класифікації простого речення.
3. Речення у функціонально-комунікативному аспекті. Актуальне члену-
вання речення.
4. Основні напрями у вивченні смислової структури речення.
5. Об'єктивні та суб'єктивні смисли речення. Роль теорії мовленнєвих ак-
тів у вивченні модального смислу.
6. Логіко-граматичний аналіз пропозиційного смислу речення.
7. Учення про словосполучення в українській лінгвістиці. Сурядна та
підрядна форма зв'язку слів, їх типологія. Координація як особлива форма
зв'язку слів.
8. Учення про головні та другорядні члени речення: традиція і сучасний
стан. Поняття детермінанта. Питання про відокремлені члени речення.
9. Учення про складне речення в українській лінгвістиці. Типологія
складного речення.
10. Складносурядне речення, особливості формальної і семантичної
організації.
11. Складнопідрядне речення. Принципи класифікації, особливості
зв'язку  складових частин.
12. Багатокомпонентні складні речення. Особливості будови та смислової
структури.
13. Основні підходи до тексту в сучасній лінгвістиці.
14. Категорії тексту.
15. Закономірності внутрішньотекстової організації.

ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993.
2. Мельничук О.С. Розвиток структури слов'янського речення. – К.: Наукова
думка, 1966. – 324 с.
3. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. –К.: Наукова думка, 1992.
4. Грищенко А.П. Складносурядне речення в сучасній українській літературній мові. – К.: Наукова думка, 1969.
5. Дорошенко С.І. Складні безсполучникові конструкції в сучасній українській мові. – Харків: Вид-во Харків. ун-ту, 1980.
6. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. –
Донецьк: ДонНУ, 2001. – 662 с.
7. Сімович В. Граматика української мови: 2-ге доп. вид. – Ляйпціг, 1921.
8. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1972.
9. Шерех Ю. Нарис сучасної української літературної мови. – Мюнхен, 1951. 

Додаткова
1. Андерш Й.Ф. Типологія простих дієслівних речень у чеській мові в
зіставленні з українською. – К.: Наукова думка, 1987. – 192 с.            
2. Арполенко Г.П., Забєліна В.П. Структурно-семантична будова речення в
сучасній українській мові. – К.: Наукова думка, 1982.               
3. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-
синтаксична структура речення. – К.: Наукова думка, 1983. – 220 с.
4. Герман К.Ф. Структурно-семантичний аналіз складносурядних речень
сучасної української літературної мови. – Чернівці: Вид-во Чернівецьк. ун-
ту, 1973.
5. Єрмоленко С.Я. Синтаксис і стилістична семантика. – К.: Наукова думка, 1982. – 210с.
6. Іваницька Н.Л. Двоскладне речення в українській мові. – К.: Вища школа, 1986. – 168с.
7. Кадомцева Л.О Українська мова: Синтаксис простого речення. – К.: Вища
шк., 1986. – 178с.
8. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної
української мови: Проблемні питання. – К.: Вища школа, 1994.
9. Удовиченко Г.М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові. – К.: Наукова думка, 1968.
10. Чередниченко І.Г. Складнопідрядні речення в сучасній українській мові. – Чернівці: Вид-во Чернів. ун-ту, 1959.
11. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови. – К.: Академія, 2004. – 408 с.{mospagebreak}

СТИЛІСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. МОВА ХУДОЖНЬОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
1. Стилістичні ресурси літературної мови. Поняття стилістичної
маркованості мовних одиниць. Закономірності стилістичного використання
мовних одиниць.
2. Функціональна і стильова диференціація мови.
3. Стилістика тексту як ідейно-змістової, функціональної та композицій-
но-структурної єдності.
4. Функціональні різновиди сучасної української мови. Поняття мовлен-
нєвого жанру.
5. Розмовне мовлення як один з різновидів літературної мови та його лін-
гвістичні особливості.
6. Мова художньої літератури в її відношенні до загальнолітературної
мови.
7. Стилістика художньої мови. Естетична значущість мовних одиниць у
контексті художнього твору.
8. Індивідуальний стиль письменника і проблеми його вивчення.
9. Проблеми поетичної мови у віршованих та прозових текстах. Специфі-
ка віршованої мови. Метрика і ритміка.

ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Домбровський В. Українська стилістика й ритміка. – Перемишль, 1923 і
1924.
2. Дудик П.С. Стилістика української мови
3. Мацько  Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. – К.: Вища школа, 2003. – 462 с.
4. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Либідь, 1993.–320 с.
5. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За заг. ред. І.К.Білодіда. –К.: Наукова думка, 1973.

Додаткова
1. Сімович В. Українське мовознавство: Розвідки й статті. – Ч.1 / Упорядк. і вступна стаття Ю.Шевельова. – Ottawa, Саnаda, 1981.
2. Сімович В. Українське мовознавство: Розвідки й статті. – Ч.2 / Упорядк. і вступна стаття Ю.Шевельова. – Ottawa,1984.
3. Шевельов Ю. Традиція і новаторство в лексиці і стилістиці
І.П.Котляревського. – Чернівці: Рута, 1998.{mospagebreak}


КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
1. Культура української мови: нормативний, комунікативний і статичний
аспекти.
2. Основні поняття теорії культури мови: норма та відхилення від норми;
хитання норми; нормалізація та кодифікація; норма і літературна мова; мовна
політика; правильність та доцільність; пуризм й антипуризм.
3. Культура мови і риторика.

ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К.: Наукова думка, 1992.
2. Гринчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Терлак З. Словник-довідник з культури української мови. – Львів: Фенікс, 1996.
3. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987.
Додаткова
1. Маслюк В.П. Латиномовні поетики і риторики XVII –  першої половини
XVIII століття та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. – К.: Наукова думка, 1983.
2. Мова і час: Розвиток функціональних стилів сучасної української лі-
тературної мови. – К.: Наукова думка, 1977.
3. Мова сучасної масово-політичної інформації. – К.: Наукова думка, 1979.
4. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. – К.: Наукова думка, 1976.
5. Стиль і час: Хрестоматія. – К.: Наукова думка, 1993.
6. Шерех Ю. Поза книжками і з книжок. – К.: Час, 1998.

ІСТОРИЧНА ГРАМАТИКА
1. Періодизація історії української мови. Джерела історичного вивчення
української мови.
2. Фонетико-фонологічна  система  староукраїнської (давньоруської,
старокиївської) мови кінця IX століття. Основні зміни звукової системи в Х  – 
першій половині XI століття.
3. Занепад редукованих, його фонетичні і морфологічні наслідки. Історія
українського вокалізму.
4. Історія українського консонантизму.
5. Розвиток словотвірної системи української мови.
6. Первинна система відмінювання іменників.
6. Історія іменникового відмінювання.
7. Історія займенників.
8. Історія прикметників.
10. Формування числівників як частини мови.
11. Класифікація дієслів. Історія видо-часової системи.
12. Історія модальних форм та форм стану. Історія іменних форм
дієслова.
13. Розвиток синтаксичного ладу.
14. Діалектне членування мови періоду Київської Русі. Діалекти України.
Утворення української, російської та білоруської мов.

ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Бевзенко С.П. Історична морфологія української мови: Нариси із словозміни
та словотвору. – Ужгород: Закарп. обл. кн. – газ. вид-во, 1960.
2. Булаховський Л.А. Питання походження української мови // Твори: У 5 т. – К.: Наукова думка, 1975 – 1981. – Т.2.
3. Історія української мови: Морфологія / С.П.Бевзенко, А.П.Грищенко,
Т.Б.Лукінова та ін. – К.: Наукова думка, 1978.
4. Історія української мови: Фонетика / М.А.Жовтобрюх, В.М.Русанівський,
В.Г.Скляренко. – К.: Наукова думка, 1979.
5. Півторак Г.П. Українці: звідки ми і наша мова? – К.: Наукова думка, 1993.
6. Півторак Г.П. Міфи й правда про трьох братів зі спільної колиски (про
походження українців, росіян та білорусів). – К.: Рідна мова, 1998.
7. Самійленко С.П. Нариси з історичної морфології української мови. – Т.1. – К.: Радянська школа, 1964; Т.2. – К.: Вища школа, 1970.
8. Шевельов Ю. Чому общерусский язік, а не вібчоруська мова. – К.: ВД
«Academia», 1994.

Додаткова
1. Жовтобрюх М.А. Історичні чергування голосних в українській мові //
Українська мова в школі. – 1956. – № 5.
2. Жовтобрюх М.А. Історичні чергування приголосних в українській мові //
Українська мова в школі. – 1958. – № 1.
3. Ковалик І.І. Історія системи фонем у староруській і українській мовах // Питання українського мовознавства. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1956.
4. Наконечний М.Ф. До вивчення процесу становлення і розвитку фонетичної
системи української мови // Питання історичного розвитку української мови.
– Харків: Вид-во Харків. ун-ту, 1962.{mospagebreak}

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
1. Джерела з історії української літературної мови: їх типологія і коротка
характеристика.
2. Періодизація історії української літературної мови.
3. Різновиди мови Київської Русі. Основні відмінності між ними.
4. Мова українських літописів, ділових документів та різних грамот.
5. Реформування староукраїнської книжної мови. Мова періоду Козацької
держави.
6. І.Котляревський та його роль у формуванні української мовно-
нормативної традиції.
7. Значення Т.Шевченка у розвитку української літературної мови,
становлення української мови як національного об'єднавчого чинника.
8. Розвиток української літературної мови в II половині XIX  –  початку
XX століття.
9. Розвиток української літературної мови в XX столітті. Волюнтаризм та
вербоцид у мовно-літературному розвитку.

ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Історія української літературної мови: Хрестоматія / Упорядники
С.Я.Єрмоленко, А.К.Мойсієнко. Автор передмови С.Я.Єрмоленко. – К.: Ли-
бідь, 1996.
2. Курс історії української літературної мови / За ред. І.К.Білодіда: У 2-х т. – Т.2. – К, 1961.
3. Огієнко І. Історія української літературної мови. – К.: Либідь, 1995.
4. Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1910): Стан і статус. – Чернівці: Рута, 1998.

Додаткова
1. Бабич Н.Д. Історія української літературної мови. – Львів: Світ, 1993.
2. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення
української мови. – К.: Вища школа, 1991.
3. Жанри і стилі української літературної мови. – К.: Наукова думка, 1989.
4. Жовтобрюх М.А. Нарис історії українського радянського мовознавства
(1918-1941). – К.: Наукова думка, 1991.
5. Москаленко А.А. Основні етапи розвитку української мови. – К.: Вид-во АН УРСР, 1964.
6. Передрієнко В.А. Формування української літературної мови XVIII ст. на народній основі. – К.: Наукова думка, 1979.
7. Плющ П.П. Історія української літературної мови. – К.: Вища школа, 1967.
8. Тимошенко П.Д. Хрестоматія матеріалів з історії української літературної мови: У 2-х ч. – К.: Вид-во АН УРСР, 1959. – Ч.І; 1961. – Ч. II.{mospagebreak}

УКРАЇНСЬКА ДІАЛЕКТОЛОГІЯ
1. Діалекти. Діалектна мова. Типи діалектних відмінностей.
2. Принципи діалектного членування української мови. Порівняльна
характеристика класифікацій українських говорів, виконаних
М.Максимовичем, І.Вагилевичем, К.Михальчуком, Ф.Жилком та ін.
3. Вокалізм українських говорів.
4. Консонантизм українських говорів.
5. Діалектні відмінності у формах іменників.
6. Діалектні відмінності у формах дієслів.
7. Синтаксичні діалектні відмінності.
8. Лексико-семантичні діалектні відмінності. Діалектна лексикологія і
лексикографія.
9. Говори південно-східного наріччя української мови: ареал поширення,
основні фонетичні та морфологічні ознаки.
10. Говори північного наріччя української мови: ареал поширення,
основні фонетичні, лексичні та морфологічні ознаки.
11. Говори південно-західного наріччя: основні фонетичні, лексичні та
морфологічні ознаки, ареал поширення.

ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Бевзенко С.П. Українська діалектологія. – К.: Вища школа, 1990.
2. Дзендзелівський Й.О. Конспект лекцій з курсу української діалектології. – Ч.І: Фонетика. – Ужгород: Вид-во Ужгород. ун-ту, 1965.
3. Дзендзелівський Й.О. Конспект лекцій з курсу української діалектології. –
Ч.ІІ: Вступні розділи. – Ужгород: Вид-во Ужгород. ун-ту, 1966.
4. Дзендзелівський Й. Українське і слов'янське мовознавство: Збірник праць. – Львів: Наукове тов-во ім. Шевченка, 1996.
5. Матвіяс І.Г. Українська мова і її говірки. – К.: Наукова думка, 1990.
Додаткова
1. Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики. – К.: Наукова думка, 1990.
2. Закревська Я.В. Нариси з діалектного словотвору в ареальному аспекті. – К.:
Наукова думка, 1976.
3. Залеський А.М. Вокалізм південно-західних говорів української мови. – К.: Наукова думка, 1973.
4. Лесів М. Українські говірки у Польщі. – Варшава, 1997.
5. Михальчук К.П. Наріччя, піднаріччя і говірки Південної Росії у зв'язку з наріччями Галичини // Труды этногр. стат. экспедиции в Юго-Запад. край. –
СПб., 1872. – Т.7.
6. Українська історична та діалектна лексика: 3б. наук. праць. – Вип. 2. – К.: Наукова думка, 1995.
7. Українська історична та діалектна лексика: Збірник наукових праць. – Вип. 3. – Львів: Ін-т українознавства, 1996.
8. Українська літературна мова в її взаємодії з територіальними діалектами. – К.: Наукова думка, 1977.

ДОВІДКОВІ ТА ЕНЦИКЛОПЕДИЧНІ ПОСІБНИКИ
1. Ганич Д.І., Олійник І.С Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985.
2. Етимологічний словник української мови. – Т. 1-3. – К.: Наукова думка, 1982-1985; Т.4. – К.: Наукова думка, 2003.
3. Кротевич Є.В., Родзевич Н.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вид-во АН УРСР, 1957.
4. Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Советская
энциклопедия, 1990.
5. Марузо Ж. Словарь лингвистических терминов. – М.: Изд-во иностранной
лит-ры, 1960.
6. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.Т. Українське термінознавство. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1994.
7. Склад і структура термінологічної лексики української мови. – К.: Наукова думка, 1984.
8. Словник української мови: В 11 т. – Т.1-11. – К.: Наукова думка, 1970-1980.
9. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В.М.,         
Тараненко О.О. (співголови), М.П. Зяблюк та ін. – К.: Укр. енциклопедія,
2000. – 752 с.
10. Українська мова: Словник-довідник. – Донецьк, 1998.
11. Шевченко Л.Ю., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова: Довідник / За ред. О.Д.Пономаріва. – К.: Либідь, 1993.
12. Яценко І.Т. Морфемний аналіз: Словник-довідник. – Т.1. – К.: Вища школа, 1980; Т.2. – К.: Вища школа, 1981.{mospagebreak}