Навчально-методична діяльність

Навчально-методична діяльність

Програма іспиту кандидатського мінімуму зі спеціальності 10.02.01 - українська мова

ПРОГРАМА ІСПИТУ КАНДИДАТСЬКОГО МІНІМУМУ ЗІ
СПЕЦІАЛЬНОСТІ 10.02.01  –  українська мова

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА

СЕМАНТИКА. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ.
ЛЕКСИКОГРАФІЯ
1. Семіотика та її складові частини: семантика, синтактика, прагматика.
Різні визначення та класифікації. Приклади мовного вираження немовних
знаків.
2. Мова і мовлення. Мовленнєва діяльність. Мовленнєві акти і
пресупозиції. Денотативний статус різних груп лексики.
3. Лексика як особливий рівень мовної системи. Основні одиниці, систе-
мно-семантичний і соціолінгвістичний підходи до вивчення лексики.
Системний характер лексики.
4. Лексичне і граматичне значення. Слово як основна одиниця мови. Зна-
чення і категорії, основні значення граматичних категорій (відмінок, число,
вид, час тощо). Значення службових частин мови (прийменник, сполучник,
частка). Дейктичні слова. Слова з лексично-реляційним значенням.
5. Тлумачення лексичних значень як лінгвістична проблема. Теорії тлу-
мачень. Метамова тлумачень. Семантичні примітиви. Опис лексичних значень
через диференційні семантичні ознаки (семи). Інтегративність значення слова
(проблема головного (загального) значення слова).
6. Типи об'єднань слів за їх значенням (групи, поля, категорії). Ідеографі-
чні словники. Тезауруси. Множинність лексичних класифікацій. Статус
лексичного значення слова. Сильні і слабкі компоненти значення. Модальні
межі.
7. Взаємодія значень. Сфери дії логічних слів. Лексичне значення і коно-
тації. Культурні (енциклопедичні) і мовні (лексичні) конотації. Етнолінгвістика.
Етнолінгвістичні словники, асоціативні словники.
8. Багатозначність слова. Розподіл багатозначності в словниковому
складі. Типи лексичних значень слова. Регулярна і нерегулярна, дискретна і
дифузна, прозора і непрозора полісемія. Переносні значення. Метафора і
метонімія, їх нейролінгвістична інтерпретація (функціональна асиметрія
півкуль головного мозку, різновиди афазії).
9. Синонімія як вираження смислової еквівалентності в українській мові.
Проблема класифікації синонімів. Синонімічний ряд, його домінанта.
Семантичні і стилістичні функції синонімів. Поняття квазісинонімії. Словники
синонімів української мови.
10. Лексичні конверсиви. Лексико-семантичні групи слів в їх відношенні
до синонімії. Семантичні функції конверсивів. Квазіконверсиви.
11. Антонімія як вираження семантичної протилежності слів. Структурні
і семантичні типи антонімів. Функції антонімів. Квазіантоніми. Словники
антонімів.
12. Лексична парадигматика, синтагматика й епідигматика. Лексична
сполучуваність слів; лексичні функції; словники лексичної сполучуваності слів.
13. Українська фразеологія у вузькому та широкому смислі. Класифікації
фразеологізмів. Системні відношення у сфері фразеології. Стилістичні функції
фразеологічних одиниць. Фразеологічні словники.
14. Проблема системності словникового складу сучасної української літе-
ратурної мови: логіко-семантичний (загальні назви і терміни), культурно-
історичний та лексико-статистичний аспекти.
15. Типи і способи номінації у сучасній українській літературній мові.
Поняття внутрішньої форми слова. О.О.Потебня про внутрішню форму слова.
Види мотивованості номінації (внутрішньої форми).
16. Терміни і терміносистеми в гуманітарних, природничих і технічних
науках. Структурні типи термінів. Джерела формування термінології
української мови ХVІ-ХХ століть. Взаємовплив термінології та загаль-
новживаної лексики літературної мови.
17. Ядро і периферія словникового складу сучасної української мови. Ак-
тивний і пасивний склад лексики мови. Словники активного і пасивного складу
лексики. Лексичні мінімуми та частотні словники.
18. Корінна та запозичена лексика. Типи іншомовних слів. Асиміляція ін-
шомовних слів у лексичній, фонетичній і граматичній системах мови, яка
запозичує. Види запозичених слів. Запозичена лексика у тлумачних словниках і
словниках іншомовних слів.
19. Власні назви, їх специфіка. Види власних назв: антропоніми,
топоніми, гідроніми і їх різновиди. Словники власних назв української мови.
20. Омоніми як формальні об'єднання слів. Типи омонімів. Омонімія і по-
лісемія. Словники омонімів.
21. Пароніми як формально-семантичні об'єднання слів. Паронімія і
парономазія. Словники паронімів.
22. Відображення в лексичному складі мови історичної еволюції слова.
Застарілі слова, їх типи. Історичні словники української мови.
23. Неологізми як засіб оновлення і збагачення лексики. Різновиди неоло-
гізмів. Оказіоналізми. Потенційні слова. Словники нових слів.
24. Лексика кодифікована і некодифікована, загальнонародна й
обмеженого вжитку. Діалектизми та жаргонізми і літературна мова. Словники
жаргонізмів, арготизмів.
25. Українська лексикографія і типологія словників. Словники сучасної
мови. Діалектна, історична, етимологічна, письменницька лексикографія.

Детальніше...

Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 10.02.01 - українська мова

ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ ДО АСПІРАНТУРИ ЗІ
СПЕЦІАЛЬНОСТІ 10.02.01  –  українська мова

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА

СЕМАНТИКА. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ
1. Семіотика та її складові частини: семантика, синтактика, прагматика. Різні визначення та класифікації.
2. Лексика як особливий рівень мовної системи. Основні одиниці, системно-семантичний і соціолінгвістичний підходи до вивчення лексики. Системний характер лексики.
3. Лексичне і граматичне значення. Слово як основна одиниця мови. Значення і категорії, основні значення граматичних категорій (відмінок, число, вид, час тощо). Значення службових частин мови (прийменник, сполучник, частка). Дейктичні слова. Слова з лексично-реляційним значенням.
4. Тлумачення лексичних значень як лінгвістична проблема. Теорії тлумачень. Метамова тлумачень. Семантичні примітиви.
5. Типи об'єднань слів за їх значенням (групи, поля, категорії). Ідеографічні словники. Тезауруси. Множинність лексичних класифікацій.
6. Взаємодія значень. Сфери дії логічних слів. Лексичне значення і конотації. Культурні (енциклопедичні) і мовні (лексичні) конотації.
7. Багатозначність слова. Розподіл багатозначності в словниковому складі. Типи лексичних значень слова. Регулярна і нерегулярна, дискретна і дифузна, прозора і непрозора полісемія. Переносні значення. Метафора і метонімія, їх нейролінгвістична інтерпретація (функціональна асиметрія півкуль головного мозку, різновиди афазії).
8. Синонімія як вираження смислової еквівалентності в українській мові. Проблема класифікації синонімів. Синонімічний ряд, його домінанта. Семантичні і стилістичні функції синонімів.
9. Антонімія як вираження семантичної протилежності слів. Структурні і семантичні типи антонімів. Функції антонімів. Квазіантоніми. Словники антонімів.
10. Лексична парадигматика, синтагматика й епідигматика. Лексична сполучуваність слів; лексичні функції; словники лексичної сполучуваності слів.
11. Українська фразеологія у вузькому та широкому смислі. Класифікації фразеологізмів. Системні відношення у сфері фразеології. Стилістичні функції фразеологічних одиниць. Фразеологічні словники.
12. Проблема системності словникового складу сучасної української літературної мови: логіко-семантичний (загальні назви і терміни), культурно-історичний та лексико-статистичний аспекти.
13. Типи і способи номінації у сучасній українській літературній мові.
Поняття внутрішньої форми слова. О.О.Потебня про внутрішню форму слова.
Види мотивованості номінації (внутрішньої форми).
14. Терміни і терміносистеми в гуманітарних, природничих і технічних науках. Структурні типи термінів. Джерела формування термінології української мови ХVІ-ХХ століть. Взаємовплив термінології та загальновживаної лексики літературної мови.
15. Ядро і периферія словникового складу сучасної української мови. Активний і пасивний склад лексики мови. Словники активного і пасивного складу лексики. Лексичні мінімуми та частотні словники.
16. Корінна та запозичена лексика. Типи іншомовних слів. Асиміляція іншомовних слів у лексичній, фонетичній і граматичній системах мови, яка запозичує. Види запозичених слів. Запозичена лексика у тлумачних словниках і словниках іншомовних слів.
17. Власні назви, їх специфіка. Види власних назв: антропоніми, топоніми, гідроніми і їх різновиди. Словники власних назв української мови.
18. Омоніми як формальні об'єднання слів. Типи омонімів. Омонімія і полісемія. Словники омонімів.
19. Пароніми як формально-семантичні об'єднання слів. Паронімія і парономазія. Словники паронімів.
20. Відображення в лексичному складі мови історичної еволюції слова. Застарілі слова, їх типи. Історичні словники української мови.
21. Неологізми як засіб оновлення і збагачення лексики. Різновиди неологізмів. Оказіоналізми. Потенційні слова. Словники нових слів.
22. Лексика кодифікована і некодифікована, загальнонародна й обмеженого вжитку. Діалектизми та жаргонізми і літературна мова. Словники жаргонізмів, арготизмів.
23. Українська лексикографія і типологія словників. Словники сучасної мови. Діалектна, історична, етимологічна, письменницька лексикографія.

Детальніше...

Курс "Сучасна українська мова" для аспірантів гуманітарних та негуманітарних спеціальностей

Курс “Сучасна українська мова” спрямований на утвердження державного статусу української мови та розширення сфер її функціонування, підвищення загального рівня культури мови і фахового мовлення аспірантів і є необхідним у структурі обов’язкових дисциплін. Кожна професійна сфера поєднує в собі свідоме розуміння і правильне користування відповідною термінологією, вміння правильно оформляти відповідну документацію, високий рівень культури мови (володіння мовними нормами), мовленнєвий етикет. Побудова курсу “Сучасна українська мова” для аспірантів гуманітарних та негуманітарних спеціальностей передбачає лекційні та практичні заняття з української орфографії, орфоепії, пунктуації, фонетики, лексикології, фразеології, морфології, синтаксису, стилістики та культури мовлення.

Аспіранти повинні знати:
· основні принципи української орфографії та пунктуації
· основні правила української фонетики та орфоепії
· основні відомості з української лексикології, фразеології, морфології
· структуру та специфіку української синтаксичної системи
· основні характеристики стилів сучасної української літературної мови
· особливості наукового мовлення
· принципи побудови текстів наукового стилю
· структуру та специфіку наукової доповіді
· термінологічний апарат відповідної наукової галузі
· основні лексикографічні праці

Аспіранти повинні вміти:
· виявляти та аналізувати мовні явища у наукових текстах
· володіти навичками перекладу з російської на українську і з української на російську мови
· спілкуватися українською із загальної проблематики
· спілкуватися українською із фахової проблематики
· застосовувати теоретичні знання на практиці

У структурі пропонованого курсу передбачаються наступні види робіт:
1. Реферат з однієї із запропонованих тем.
Обсяг реферату – 20 сторінок. Шрифт 14, друкується через 1 інтервал. Відступи – 2,5 см.
Побудова реферату: титульний аркуш, зміст, вступна частина, 2 або 3 розділи, висновки, список використаної літератури. Реферат передбачає обов’язкову наявність ілюстративного роздаткового матеріалу, таблиць, схем, ілюстрацій тощо.
Вступна частина повинна містити: тему, мету, завдання, актуальність, методи роботи, визначення практичної цінності роботи, окреслення структури роботи, кількість використаних джерел теоретичного та фактичного матеріалу.
Посилання на першоджерела подаються у квадратних дужках на зразок: [12; 45], де перша цифра є порядковим номером, під яким зазначене відповідне джерело у списку літератури, друга – сторінка, на якій міститься наведена цитата. Покликання на першоджерела є обов’язковими.
Висновки містять узагальнення матеріалу, тенденції розвитку та подальшого опрацювання вказаної проблеми.
Термін подання чистового варіанту реферату для перевірки – до 1 травня.
2. Переклад спеціального тексту з російської  на українську мову.
Обсяг – 100 друкованих сторінок книжного формату. Частина тексту подається у вигляді письмового перекладу. Обсяг письмового перекладу визначається викладачем.
3. Словник фахових термінів відповідної галузі.
Обсяг – 50 одиниць. Термінологічні лексеми добираються з тексту для перекладу. Подається український і російський відповідники та пояснення значення терміну українською. Друкується.
4. Розмовні теми загального спрямування.
На кожне практичне заняття готується певна тема із списку запропонованих. Матеріал добирається самостійно. Форма звітності: наявність інформації з теми, виступ на 5-7 хв.
5. Розмовні теми спеціального спрямування.
На кожне практичне заняття готується певна тема із списку запропонованих. Матеріал добирається самостійно. Інформація подається науково-популярним стилем. Форма звітності: наявність інформації з теми, виступ на 5-7 хв.

Після закінчення навчального курсу аспірант має право складати залік
за умови виконання всіх видів передбачених завдань.
Структура заліку: 1 питання з курсу сучасної української літературної мови, 2 питання – завдання практичного характеру (орфографія, орфоепія, лексика, фразеологія, морфологія, синтаксис).

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Термінологічна лексика.
2. Етимологічний аналіз лінгвістичної термінологічної лексики.
3. Етимологічний аналіз літературознавчої термінологічної лексики.
4. Синонімія термінологічних лексем у текстах наукового стилю.
5. Особливості перекладу запозиченої термінологічної лексики українською мовою.
6. Словотвірний аналіз термінологічної лексики (галузь гуманітарних, природничих, економічних наук).
7. Українська суспільно-політична термінологія: історія і перспективи розвитку.
8. Мова реклами. Структурно-семантичний аналіз.
9. Функціонування абревіатур в галузі суспільних наук.
10. Мовний етикет українців.
11. Номінація товарів українських виробників. Структурно-функціональний аналіз.
12. Специфіка адаптації лексики іншомовного походження в українській мові.
13. Лексика іншомовного походження у творах сучасних українських поетів.
14. Лексика іншомовного походження у творах сучасних українських прозаїків.
15. Функціонування романських лексичних запозичень в українській мові.
16. Функціонування германських лексичних запозичень в українській мові.
17. Функціонування тюркських лексичних запозичень в українській мові.
18. Функціонування грецьких лексичних запозичень в українській мові.
19. Функціонування арабських лексичних запозичень в українській мові.
20. Лексика церковно-слов’янського походження в українській мові.
21. Лексика на позначення реалій, пов’язаних з православною релігією (католицизмом, ісламом).
22. Назви вулиць Донецька. Структурно-етимологічний аналіз.
23. З історії розвитку української пунктуації.
24. З історії розвитку української орфографії.
25. З історії розвитку української графіки.
26. Українська діаспора. Минуле та сьогодення.
27. Українська діаспора Північної Америки.
28. Українська діаспора Південної Америки.
29. Українська діаспора Австралії та Нової Зеландії.
30. Українська діаспора Західної Європи..
31. Мовна ситуація на Донбасі. Причини формування.
32. Мовна ситуація на Донбасі. Функціонування української мови у мовах білінгвізму.
33. Суржик як елемент мовного світогляду в ситуації українсько-російського білінгвізму.
34. Мовні особливості наукового стилю.
35. Мовні особливості науково-популярного стилю.
36. Функціонування лексем іншомовного походження у текстах публіцистичного стилю
37. Специфіка реалізації художнього стилю.
38. Функціональне навантаження діалектної лексики (на матеріалі творів сучасних українських поетів та прозаїків).
39. Взаємозв’язок діалектології з історією, археологією, етнографією.
40. Крилаті вирази грецького походження. Структурно-функціональна специфіка.
41. Крилаті вирази латинського походження. Структурно-функціональна специфіка.
42. Фразеологічні одиниці з компонентом на позначення тварин.
43. Фразеологічні одиниці з компонентом на позначення рослин.
44. Фразеологічні одиниці з компонентом на позначення осіб.
45. Фразеологічні одиниці з компонентом на позначення географічних назв.
46. Українська лексикографія.
47. Математичні методи аналізу фактичного матеріалу.
48. Статистичні методи опрацювання фактичного матеріалу.
49. Методи наукового аналізу та синтезу інформації.
50. Видатні українські лінгвісти.
51. Етимологія назви “Україна”.
52. Проблема походження української мови: основні напрямки досліджень.
53. Специфіка мови української діаспори на фонетичному, лексичному та граматичному рівнях.
54. Інтерпретаційні та трансформаційні методи перекладу тексту.
55. Машинний переклад.
56. Теорія мовних гештальтів.
57. Математична (кібернетична) лінгвістика.
58. Коґнітивна лінгвістика.
59. Поняття функції в лінгвістичній науці (функціональна граматика).

РОЗМОВНІ ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Культурні заклади Донецька.
2. Спортивне життя Донецька.
3. Культурне життя міста Донецька.
4. Пам’ятники діячам культури.
5. Пам’ятки-символи Донецька.
6. Герб і прапор Донецька. Символіка і значення.
7. Історія Донецька.
8. Етноси, що проживають на території Донецької області.
9. Етноси, що проживають на території України.
10. Мовна ситуація на Донбасі.
11. Український прапор, герб. Символіка і значення. Історія створення.
12. Гімн України.
13. Розвиток промисловості в Донбасі.
14. Розвиток науки в Донбасі.
15. Свята Донецького краю.
16. Усна народна творчість українського народу.
17. Народні традиції.
18. Українське традиційне мистецтво.
19. Українські художники.
20. Українські музиканти та композитори.
21. Сучасна українська музична культура.
22. Сучасна українська проза (знати представників, твори).
23. Сучасна українська поезія (знати представників, твори).
24. Сучасне українське мистецтво (знати представників, твори).
25. Історичні, археологічні пам’ятки на території України.
26. Пам’ятки архітектури Донецька.
27. Пам’ятки архітектури Києва.
28. Суспільний та молодіжний рух у Донбасі.
29. Мої захоплення.
30. Закон про мови в Україні.
31. Зміни в українському правописі.
32. Етика наукового спілкування.
33. Трагічні сторінки історії України.
34. Україна як європейська держава.
35. Поезія (1 напам’ять).
36. Українська діаспора.
37. Стратегічне планування на підприємстві.
38. Система оподаткування в Україні.
39. Маркетинг як система товарообігу.
40. Закон України про господарські товариства.

Робоча програма з української мови для аспірантів негуманітарного профілю

РОБОЧА ПРОГРАМА 3 УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ АСПІРАНТІВ
НЕГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Зростання державнотвірних і функціональних значущостей української
мови зумовлює нові підходи до її наукового вивчення, в центрі якого
перебувають питання її походження, діалектної диференціації, нормативної
літературної практики, стилістичного розмаїття. Основу аналізу мовних фактів
становлять концептуальні положення різних мовознавчих методів та розгляд
мовних елементів з урахуванням постійної динаміки взаємодії означувального
й означуючого в структурі мовного знака. Водночас вивчення мовних фактів
повинно здійснюватися на підставі їх функціональної закріпленості та
постійної тенденції до видозміни, тобто розгляд фактів з погляду їх генези та
еволюції, та врахування постійної динаміки їх функцій, співвідношення
первинних і вторинних значущостей тих чи інших форм.
Мовні факти не існують ізольовано, вони функціонують у системі, тому
їх дослідження повинно ґрунтуватися на основі їх внутрішньоструктурних та
міжструктурних зв'язків та взаємодії з різноманітними їх площинами. Сучасна
україністика у своєму обсязі становить значний набуток у дослідженні історії
української мови, її діалектів, морфологічної та синтаксичної будови,
стилістичних особливостей. Пізнати досягнуте – це завдання молодого
дослідника.

Детальніше...