Наукові проекти

Наукові проекти

Карпіловська Євгенія. СЕМАНТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СЛОВА ЯК ОСНОВА ПРОГНОЗУВАННЯ ІННОВАЦІЙ

Карпіловська Євгенія. Семантичний потенціал слова як основа прогнозування інновацій // Мовознавчий вісник. – Черкаси, 2008. –  Вип.7. – С.161-170.

Євгенія Карпіловська

ББК 81.2 УКР-2

УДК 808.3-083-55

СЕМАНТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СЛОВА ЯК ОСНОВА ПРОГНОЗУВАННЯ ІННОВАЦІЙ

Стаття висвітлює можливості прогнозування появи похідних інновацій на основі аналізу семантичного потенціалу твірних слів з певними категорійними лексичними і граматичними значеннями. До розгляду залучено нову лексику зі сфери політичної мовної діяльності українського суспільства.

Ключові слова: мовна категоризація, лексикон, словотворення, інновація, новотвір

Лексичні інновації переконливо увиразнюють принципи категоризації та специфікації номінацій за певними семантичними ознаками, спектр можливої аспектуалізації (профілювання) певних понять у національній мові. Обстеження реєстрів нових словників української мови, зокрема спеціальних загальномовних неологічних словників, яких за останні 5-6 років з’явилася вже ціла низка [1; 6-9] дає змогу виділити типи неономінацій, з’ясувати передумови їх появи й техніки оформлення в них різних ономасіологічних структур. Картину функціонування нової української лексики, створювану словниками, доповнюємо спостереженнями над сучасними текстами різних мовленнєвих жанрів, тематики, сфери та форми побутування. До своїх дальших розмірковувань залучаємо матеріали власної картотеки та комп’ютерного фонду лексико-словотвірних інновацій в сучасній українській мові, який нині створює колектив співробітників відділу структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України (далі – КФІ) [докладніше про нього див.: 3]. У масиві номінацій, які поповнюють нині український лексикон, переважає похідна лексика. Це засвідчує стабільність типологічних рис української мови як мови флективної, а також підтверджує незмінний пріоритет словотворення в україномовній категоризації та специфікації світу. За нашими підрахунками, на 1 твірну одиницю в масиві обстеженої нової лексики припадає в середньому 3-4 похідні номінації. Так звані «ключові слова доби» [2, 92] або їхні основи, тобто номінації, які перебувають, за влучним висловом О.А.Земської, у фокусі суспільної уваги, можуть виявляти й вищу словотвірну активність. Кількість похідних від них може сягати 100 і більше лексем, пор. такі лексеми, як Україна, держава, інтернет, піар, медіа (медія, медії), бізнес, євро- та ін. Похідна лексика завдяки спеціалізованим формальним показникам категоризації (словотвірний формант) та специфікації (твірна основа) певного поняття становить живодайний ґрунт для виявлення тенденцій та способів сучасного україномовного номінування світу, його «ословлення» або, послугуючись влучним терміном І.Костецького, для виявлення закономірностей і етнокультурних, етноментальних особливостей сучасного українського мовомислення.

Дериватологи вже неодноразово звертали увагу на можливість прогнозування появи не лише окремих типів похідних інновацій, а й цілих словотвірних комплексів, будову яких зумовлюють граматична й лексична семантика базових одиниць [4-5; 11]. Структуру таких комплексів визначає семантичний потенціал твірного слова, який охоплює спектр так званих аспектів його лексичної семантики, які й формують валентності для реалізації певних похідних і здійснення завдяки їм дальшої аспектуалізації (профілювання) означеного твірним словом (чи словосполукою) поняття. Приймаємо трактування терміна «аспект семантики», запропоноване в працях колективу російських дослідників – укладачів «Мотиваційного діалектного словника: Говори Середнього Надоб’я» («Мотивационного диалектного словаря: Говоры Среднего Приобья») (Томськ, 1983) О.М.Соколова, О.Й.Блинової та їх колег, а саме: як “відображення на семному рівні типу властивостей предметів або породжуваних специфікою типів зв’язків референта імені” [10, 6]. Урахування «сітки» аспектів (профілів) семантики твірного слова, його семантичних валентностей, а також його аналогії зі словами спільної формально-змістової будови (спільнокореневими чи в цілому спільноструктурними) дає підстави з достатньою мірою вірогідності прогнозувати появу інновацій, які заповнюють такі вже «наготовлені» для них ніші в стратифікаційній будові сучасного українського лексикону. Інновації, створені від уже наявних твірних одиниць, або такі, що з’явилися у складі вже наявних словотвірних комплексів (гнізд, їхніх частин або рядів), виявляють окремі ономасіологічні структури, потенційно закладені, але з різних причин раніше не реалізовані в мові або не засвідчені словниками чи текстами. Інновації – твірні одиниці з похідними від них демонструють в цілому результати мовної категоризації нових понять, а отже, й нові ділянки в стратифікаційній будові сучасного українського лексикону.

Найпрозоріше і найоб’ємніше аспектуалізація певного поняття виявлена в нових словотвірних гніздах або окремих комплексах в їх межах: парах, ланцюжках, парадигмах, частиномовних зонах чи підгніздах, оскільки саме словотвірне гніздо охоплює в цілому результати спеціалізації в похідних спільного для них поняття, вираженого спільним формальним засобом - коренем. Так, наприклад, словники радянського часу фіксують слово коаліція лише з похідним від нього відносним прикметником коаліційний. Нові умови українського суспільно-політичного життя, багатопартійність сучасного українського політикуму потребують означень нових аспектів поняття, вираженого словом коаліція, зокрема, позначення особи, що стає учасником союзу кількох партій. Таке суспільне замовлення виконав іменник коаліціонер, вже зареєстрований у «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» (далі – ВТССУМ) за редакцією В.Т.Бусела, а також іменники коаліціант (коаліціянт), засвідчені в неологічних словниках [9, 55], і коаліціоніст, зафіксоване в матеріалах нашого КФІ з текстів сучасної української публіцистики. Пріоритет похідного коаліціонер, на наше переконання, підтримує аналогія з такими парадигмами від близьких до слова коаліція найменувань явищ суспільно-політичного життя, як опозиція – опозиціонер, революція – революціонер, реакція - реакціонер. В останньому, третьому, виданні 2007 р. вже згаданого вище ВТССУМа подано також прислівник коаліційно. З матеріалів КФІ перелік похідних від іменника коаліція можна поповнити ще такими утвореннями, як коаліціада (коаліціяда, (коаліціада-2), коаліційність, коаліціонізований, позакоаліційний, внутрішньокоаліційний, коаліціянство. У словнику Анатолія і Сергія Нелюб «Лексико-словотвірні інновації (2004-2006)» (Х., 2007), крім слів коаліціяда і коаліціянт, поданий також складний експресивно забарвлений прикметник коаліцієподібний, пор. такий приклад з газети «Літературна Україна» в цьому джерелі: Нарешті щось таке коаліцієподібне зліпили [9, 55]. У сучасних газетних текстах натрапляємо й на дієслова, утворені від слова коаліція коаліціонувати зі значенням «створювати коаліцію» (Те саме, мабуть, зрозуміли й найураженіші змінами нашоукраїнці, яким тепер, вочевидь, не вельми комфортно дивитися у вічі львів’янам, надто тоді, коли їхні найвищі партфункціонери коаліціонують із не просто регіоналами, а й самими комуністами! – Львівська газета, 27.07.2007) і коаліціонуватися зі значенням «входити до складу коаліції» (…імперативний мандат дозволяє депутатам, що не бажають отак ганебно «коаліціонуватися», повиходити зі своїх фракцій і утворити міжфракційне об'єднання – Народне слово, 06.02.2008), а також на такі параметричні прикметники, як посткоаліційний, напр.: Кабінет Міністрів другий тиждень поспіль скасовує засідання, а Парламент по вуха у посткоаліційних проблемах (портал «Політики України», 06.02.2008).{mospagebreak}

Широкий спектр складених номінацій з іменником коаліція та прикметником коаліційний, а також з їхніми синонімами блок, союз, правиця, лівиця, платформа та похідними від них доводить актуальність поняття «об'єднання, союз, угода держав, партій і т. ін. для досягнення спільної мети» для політичного життя сучасної України. Серед складених номінацій об’єктів і понять, здатних залучатися до коаліції, назвемо такі, як нейтральні коаліційний уряд, коаліційна угода (фракція), коаліційні збори (парламентарії, сили). На тлі стилістично нейтральних складених номінацій коаліційні перемовини (переговори, дискусії), коаліційний процес як стилістично й оцінно заряджені розглядаємо номінації на зразок коаліційна «мильна опера», коаліційна енеїда, коаліційний серіал, коаліційний марафон, що виступають, у свою чергу, синонімами до простого афіксального іменника коаліціада також з виразним експресивно-оцінним семантичним потенціалом. На наш погляд, оцінний, переважно негативний, семантичний потенціал властивий сьогодні утворенням із запозиченим суфіксом –іад(а) від назв посад або місця перебігу певних подій суспільно-політичного життя України, пор.: ірпеніада, меріада, міністеріада, спікеріада. На відміну від них такого негативного оцінного потенціалу позбавлені похідні із суфіксом –іад(а) від назв установ, різновидів спортивних змагань або власних імен, пор.: гімназіада, конкурсіада, Паралімпіада, робінгудіада. До стилістично забарвлених відносимо також номінації типу коаліційна «трійка», коаліційний дах, коаліційний формат (формат коаліції, конфігурація коаліції, переформатування коаліції), коаліційні речівки. На означення різновидів коаліції за приступними нам матеріалами можна сформувати таке гіпонімічне об’єднання, як-от: антикризова коаліція (з похідною від неї назвою учасника такої коаліції антикризовик), блакитна, велика, владна, демократична (і абревіатура демкоаліція), парламентська парламентсько-урядова), помаранчева (також помаранчево-малинова, помаранчево-синя), постмайданна, правляча, провладна, прореформістська, проурядова, широка коаліція (і створений на базі цієї словосполуки складний прикметник ширококоаліційний, пор. Коаліційні переговори спочатку у «помаранчевому» форматі, а згодом у «ширококоаліційному» остаточно проявили кризу всередині НСНУ – сайт Агентства Інтернет-рішень, Київ, 07.02.2008), коаліція національної єдності тощо.

Подані вище приклади засвідчують дальшу аспектуалізацію в сучасній українській мові поняття, вираженого словом коаліція, і формування від нього вже не словотвірної пари, як це засвідчили словники радянського часу, а лексико-семантичного поля з окремими мікрополями – реалізаторами понять, пов’язаних з поняттям, означеним словом коаліція. У складі такого поля можна виокремити лексичні комплекси з ієрархічним (парадигматичним, підпорядкованим) та синтагматичним (співположеним, однорівневим) способом упорядкування їх членів. До перших відносимо вже відзначені вище гіпонімічні об’єднання, а також антонімічні пари чи об’єднання на зразок внутрішньокоаліційний – позакоаліційний, блакитна коаліція – помаранчева коаліція. До других залучаємо синонімічні утворення з різним ступенем близькості їх складників типу коаліціонер – коаліціант (коаліціянт, депутати-коаліціянти), коаліціоніст – коаліційні парламентарії – антикризовик чи владна, провладна, проурядова, правляча коаліція.

Серед пов’язаних зі словом коаліція номінацій словотворчу активність нині виявляє іменник блок. Академічний тлумачний «Словник української мови» (СУМ) ще 1971 р. як омонім до технічного терміна блок зареєстрував термін з політичної сфери блок у значенні «об’єднання держав, організацій, партій і т.ін.». Сьогочасне українське політичне життя з розмаїттям напрямів, ідейних платформ, настанов і перспектив діяльності певних політичних сил потребує номінацій на позначення як самих таких об’єктів, так і властивих їм процесуальних і непроцесуальних ознак. Такі неолексеми засвідчують передусім дальшу аспектуалізацію поняття блок як різновиду об’єднання політичних сил, пор. мегаблок (Лідер руху «Народна самооборона» Юрій Луценко першим запропонував ідею створення Мегаблоку, який би об’єднав усі демократичні сили України – Українська столиця, 23.04.2007, с.7), блок «Наша Україна», Блок Юлії Тимошенко, Блок Володимира Литвина, блоки «помаранчевого табору» тощо. Цілком закономірно поява таких назв спричинює творення осіб – членів таких блоків, а також найменувань ознак об’єктів за їх відношенням до певних блоків, пор. новотвір мегаблокувальник («Наша Україна» висунула мегаблокувальникам умову – сайт «PRschik», Київ, 05.02.2008) та новий складний прикметник блокотворчий (Третє місце – за головою ще однієї блокотворчої партії, УРП – «Собор», Анатолієм Матвієнком – Україна молода, 17.04.2007, с.5). Назви осіб та ознак творять від повних назв таких блоків (Блок «Наша Україна» - нашоукраїнець, нашоукраїнський та його осучаснена назва Народний союз «Наша Україна» - НУ-НС чи НУНС – нунсівець, НУНСівець), їхніх окремих компонентів (нашисти), скорочень – абревіатур (НУ, Ну – НУмівці, НУдисти, Блок Юлії Тимошенко – БЮТ – БЮТівець (бютівець), БЮТівський (бютівський) чи від прізвищ лідерів блоків – ющенківець, тимошенківець, луценківець, литвинівець. Спектр таких інновацій-конкурентів доповнюють номінації певних політичних сил, утворені від кольорів їх атрибутики, пор.: помаранчева коаліція, помаранчево-малинова коаліція, помаранчево-білі ліберали, синьо-червоні тоталітарники, біло-блакитні, синьо-білі. Цю групу номінацій, у свою чергу, доповнюють найменування представників певних політичних сил за іншими властивими їм ознаками, пор.: біло-блакитні, синьо-білі, сині – регіонали, регіонери («Партія регіонів», ПР) – донецькі – януковичівці, янучкісти, янучари. Подану гаму «політизованих» кольорів доповнимо таким дотепним спостереженням журналістів інтернет-газети «Українська правда»: наші політики, що пробують іменуватися "помаранчевими" (хоча насправді значною мірою вже рядяться в інші кольори - біло-червоні, малинові, а частина плавно переходить із помаранчевого в зелено-доларовий, прозоро-газовий чи шоколадно-карамельний), проявляють неприпустиму короткозорість (Українська правда, 08.06.2006).

Як потреби суспільної практики впливають на семантичний потенціал слова та його реалізацію, демонструють і порівняно нові утворення – політичні терміни від слова Рух – універбованої назви громадсько-політичної організації, створеної в Україні наприкінці 80-х років минулого століття для підтримки демократичних перетворень. Нагадаю, що повна назва цієї нової політичної сили звучала так: «Народний рух України за перебудову». Зміна категорійного значення слова рух – не опредметнена дія, а субєкт – заклала ґрунт для появи таких інновацій-найменувань осіб і ознак, як рухівець, рухівка, рухівський. У своєму словнику «Нове в українській лексиці» (Л., 2002) їх зафіксувала Д.В.Мазурик. Такі новотвори окреслили поняття, належні саме цій новій політичній силі в Україні. На відміну від них наявні до того в лексиконі номінації з коренями-варіантами рух-/руш- було утворено не безпосередньо від слова рух, а від похідних від нього дієслів рухати/рушити, пор. такі іменники з різним стильовим і стилістичним зарядом на позначення суб’єкта дії, як рушій, рушійник, рухало, рухиня, рухляк, руховик, рушалка, рухло, рушило та інші.{mospagebreak}

Появу інновацій завдяки семантичним зрушенням в семантиці твірної одиниці демонструють також інновації від слова майдан – назви площі в Києві Майдан Незалежності, що стала центром суспільно-політичних подій листопаду 2004 р. Майдан як символ боротьби за демократію в Україні, за здійснення політичних і економічних реформ дав такі нові назви, як майданник «учасник подій на Майдані Незалежності в Києві» (і пор. з омонімічною лексемою майданник «службовець на заводі для гоніння смоли» та її синонімом майданчик, створеними на базі діалектного значення слова майдан «яма для перегону дьогтю», зафіксованого в «Словарі української мови» за редакцією Б.Грінченка). Від слова майдан в новому значенні постав і новий прикметник – омонім майданний, пор. майданний президент, майданні політики, майданна партія і засвідчені словником за редакцією Б.Грінченка такі сполуки з прикметником майданний, як майданна громада та майданний дьоготь. Як частковий синонім до новотвору майданник з’явилося й таке означення учасника листопадових подій 2004 р. у Києві, як наметяни, тобто «жителі наметового містечка на Майдані Незалежності і Хрещатику». Цей новотвір з прикладом з мови телебачення – Сьогодні ж наметяни пікетували облдержадміністрацію  засвідчили у своєму вже згаданому вище словнику А. і С.Нелюби [9, 76]. Зняттю омонімії нового прикметника майданний з уже наявною ознаковою лексемою сприяє поява прикметника майданівський (…люди ідуть сюди щиро, та ще й у хорошому гуморі. Як у старі «майданівські» часи – Україна молода, 03.04. 2007, с.4). Творення паралельних прикметників зі складним суфіксом –івськ(ий) дає змогу усувати відображену лексичну омонімію основи майдан-, пор. також рухівський (і пор. з рухливий, рухомий, рухлий, рухавий, рухлявий, руховитий), регіонівський (стосовний «Партії Регіонів» і пор. з регіональний, регіонарний). Спектр реалізації нового значення слова майдан, яке пишуть як з малої (помаранчевий майдан), так і з великої літери (партії Майдану, інтереси Майдану), доповнюють інновації, що виражають процесуальні й непроцесуальні ознаки цього нового поняття українського політикуму. Це прикметники на зразок постмайданний (постмайданна коаліція, пор. також у словнику А. і С.Нелюб прикметник постпомаранчевий (постпомаранчева українська історія)) чи дієслова майданити і похідне від нього домайданитися, що в матеріалах нашого КФІ засвідчені з негативним оцінним зарядом, пор.: От і тепер яворінькають, майданять, мандолинять на одній струні, облюзнірують, перешамкують найщиріше людське поривання до самопожертви й свободи (Україна молода, 02.06.2006).

Розглянуті приклади беззастережно доводять, що певні типи лексичних інновацій можна прогнозувати з достатньою мірою вірогідності. Ґрунт для їх появи створюють семантичні валентності твірних слів, а також зміни, можливі в семантичному потенціалі останніх: переноси, зміщення, генералізація чи спеціалізація властивих їм значень. Поява прогнозованих неолексем на різних стильових і стилістичних регістрах мови, в різних сферах її функціонування унаявнює властиві сучасному українському мовомисленню принципи концептуалізації, категоризації та аспектуалізації світу.

ЛІТЕРАТУРА

1.                     Віняр Г.М., Шпачук Л.Р. Словник новотворів української мови кінця ХХ століття. – Кривий Ріг. – 2002. – вип.2. – 181 с.

2.                     Земская Е.А. Активные процессы современного словопроизводства // Русский язык в конце ХХ столетия (1985-1995) / Под ред. Е.А.Земской. – М., 2000. – 2-е вид. – С.90-141.

3.                     Карпіловська Є.А. Тенденції розвитку сучасного українського лексикону: чинники стабілізації інновацій // Українська мова. – 2007. – № 4. – С.3-15.

4.                     Карпіловська Є.А. Функціональний потенціал конкурентних моделей словотворення: параметри стабільності похідних // Функцыянальныя аспекты словаўтварэння: Зб. мат. Міжнар. наук. конф. Комісії зі слов’янського словотворення при Міжнар. комітеті славістів. – Мінськ, 2006. – С.92-101.

5.                     Клименко Н.Ф. Стpуктуpа лексико-семантичного поля // Н.Ф.Клименко, М.М.Пещак, I.Ф.Савченко.Формалiзованi основи семантичної класифiкацiї лексики. – К.: Наук. думка, 1982. – С.99-194.

6.                     Колоїз Ж.В. Тлумачно-словотвірний словник оказіоналізмів. – Кривий Ріг, 2003. – 256 с.

7.                     Мазурик Д. Нове в українській лексиці: Словник довідник. – Л.: Світ, 2002. – 231 с.

8.                     Нелюба А. Лексико-словотвірні інновації (1983-2003): Словник. – Х., 2004. – 136 с.

9.                     Нелюба А., Нелюба С. Лексико-словотвірні інновації (2004-2006): Словник. – Х.: Майдан, 2007. – 144 с.

10.                 Резанова З.И. Словообразующие возможности существительного: (На материале современного русского языка): Автореф. дис. … канд.филол.наук. – Томск, 1983. – 20 с.

11.                 Horecký J., Buzássyová K., Bosák J. Dynamíka slovnej zásoby súčasnej slovenčiny. – Bratislava: Veda, 1989. – 430 s.

Ievgeniia Karpilovska

SEMANTIC POTENTIAL OF WORD AS A BASIS FOR FORECASTING OF INNOVATIONS

Article covers opportunities for the forecasting of occurrence derivative innovations on the basis of the analysis of semantic potential of their base-words with certain categorial lexical and grammatic meanings. The new lexicon is involved in consideration from sphere of political language activity of Ukrainian society.

Key words: language categorization, lexicon, word-formation, innovation, new derivate