Кафедра загального та прикладного мовознавства і слов'янської філології ДонНУ імені Василя Стуса

Кафедра загального та прикладного мовознавства і слов'янської філології ДонНУ імені Василя Стуса

Історія кафедри

65 років кафедрі української мови: Укл. О.В.Виноградова / За заг. ред. проф.. А.П.Загнітка. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – 19 с.

  
ПЕРЕДМОВА
 

Кафедра української мови своїми витоками і своєї історією пов’язана повністю з постанням і розвитком самого Донецького (Сталінського) педагогічного інституту, згодом Донецького державного університету, а з 2001 року – Донецького національного університету. Змінювався сам університет і, звичайно, змінювалася і кафедра української мови. Започатковувалася вона малочисленим складом і тільки з роками набула власного виміру, повністю присвятивши свою діяльність плеканню рідного слова в Донеччині, теоретичним пошукам у лінгвістиці та опрацюванням нових і новітніх підходів у методиці, що й дозволяло зберігати постійно свою активністю, вирізнятися на загальноукраїнському тлі своїм неповторним почерком, власними науковими концепціями тощо. Свого часу (у 30-40-і роки ХХ століття) на кафедрі була секція іноземних мов. Кафедра української мови дала життя кафедрі української філології і культури, яка набула самостійного статусу у 1995 році.

Історія кафедри української мови, її еволюція повністю пов’язані з тим творчим колективом, який віддавав себе повністю підготовці кадрів для середньої і вищої школи. Творче обличчя кожної кафедри пов’язане з тим творчим колективом, який визначає напрями її діяльності, предметне зацікавлення. Протягом тривалого часу пріоритетними напрямами творчого життя кафедри були дериватологічні аспекти, аналіз словотвірних процесів у сучасній українській мові (доц. О.С.Шевчук), вивчення ономастики Східної України (доц. В.Д.Познанська). Особливостям українського іменника м. Донецька присвячене дослідження доц. Г.В.Кравченко, а розгляд специфіки ономастичного компоненту у фразеологізмі став об’єктом уваги ст.викл. О.А.Мороз (Маріупольський гуманітарний інститут), проблеми антропоніміки розглядаються ст.викл. О.А.Антонюк.

Водночас зактивізувалося вивчення української математичної термінології і загальних проблем термінознавства  (доц. А.М.Крейтор), започаткувалося дослідження морфології і лексики українських східностепових говорів (доц. З.Л.Омельченко,  доц. Л.Д.Фроляк). Саме цьому аспекту були присвячені дисертаційні роботи випускників Донецького університету, нині викладачів Н.Б.Клименко, В.Ю.Дроботенко та інших. Активно продовжують працювати у цій галузі аспіранти Н.П.Сіденко, Л.С.Білик. З кінця 80-х років суттєвого поширення набув граматичний напрям досліджень, раніше   опрацьовуваний доц. М.В.Леоновою. Це пов’язано з тим, що з 1993 року на кафедрі почала діяти аспірантура зі спеціальності 10.02.01 – українська мова, одним з активних напрямів якої став граматичний у розрізі функціональної, контрастивної і валентної граматик. Саме цим проблемам присвячені дисертаційні дослідження доц. О.В.Виноградової, доц. М.О.Вінтоніва, доц. І.Р.Домрачевої, доц В.Г.Мараховської (Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов), доц Л.І.Пац (Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов), доц. В.В.Рибенок  (Донецький державний інститут залізничного траспорту), доц. Н.П.Шаповалової. Нині цей напрям опрацьовується аспірантами Г.В.Ситар, К.В.Розовою, М.В.Балко, В.Г.Зарицькою та ін. Поряд з цим  продовжено традицію досліджень української термінології з простеженням специфіки способів номінації та теоретичних засад термінознавства, закономірностей  вияву термінологічної норми (доц. Н.І.Овчаренко (Слов’янський державний педагогічний інститут), доц. Т.В.Лепеха (Донецький державний медичний університет), ст. викл. Т.О.Лук’янчук, аспірантка Д.В.Шапран (Донецький державний університет економіки і торгівлі ім.. Тугана-Барановського).

Не менш значущим постають студії з лінгвістики тексту, аналіз особливостей текстотворення, системи і структури текстових категорій, естетики поетичного мовлення (кандидатські дослідження  Т.А.Єщенко, Л.В.Оліфіренко, Л.Б.Пришляк, О.Г.Важеніної), а також вивчення специфіки рекламного тексту, його прагматики та простеження статусу субстратної лексики, закономірностей її творення (аспіранти Т.І.Ілик, Т.В.Глинська).

Звичайно, проаналізовані напрями не охоплюють усієї життєдіяльності кафедри української мови, на якій укладено і вийшло друком цілий ряд оригінальних збірників наукових праць: „Функціональна граматика”, „Теоретичні проблеми граматики”, „Функціонально-комунікативні вияви граматичних одиниць”, „Функціонально-когнітивні вияви граматичних структур”, з 1992 року виходить щорічник „Лінгвістичні студії” (вийшло друком 10 випусків).

Короткий огляд творчого життя кафедри та над стислі розповіді про кожного викладача кафедри є, поза всяким сумнівом, неповні. Колектив кафедри буде надзвичайно вдячний за будь-яку додаткову інформацію, спрямовану на уточнення тих чи інших біографічних даних життя викладачів, самого перебігу історії кафедри.

Анатолій Загнітко, професор,
доктор філологічних наук,
завідувач кафедри української мови

 

Основним завданням Сталінського педінституту була підготовка вчителів для середньої школи. Якість підготовки фахівців залежить від якості кадрів.

На першому етапі організації навчального процесу в інституті кадрів не вистачало. Тому на посаду викладачів запрошували кращих учителів міста, а частково викладачів інших вузі (з погодинною оплатою). У зв’язку з недостачею кадрів один викладач нерідко проводив заняття і з мови, і з літератури. Це були перші кроки в становленні філологічного факультету Сталінського педінституту.

Розділялися факультети (на базі історико-філологічного – історичний, філологічний, романо-германський), відкривалися нові спеціальності, нові кафедри.

А проблема кадрів розв’язувалася різними шляхами:
1) запрошували бажаючих працювати в Сталіно з ін. вузів;
2) запрошували випускників аспірантури з ін. вузів;
3) залишали на кафедрах кращих випускників факультету.

Практика показала, що це найбільш надійний спосіб комплектування кафедр. Це місцеві (в основному) люди. Добре знають особливості Донецького краю. Це надзвичайно сумлінні, дисципліновані і перспективні кадри: проф. Загнітко А.П. – зав. кафедри, докторанти              Фроляк Л.Д. і Кравченко Є.Г., доценти Познанська В.Д., Омельченко З.Л., Мозгунов В.В., Вінтонів М.О., Домрачева І.Р., викладачі Лук’янчук Т.О., Важеніна О.Г., Могила Н.М.,      Митько Н.А., Виноградова О.В., Клименко Н.Б.

На кафедрі діє аспірантура, факультет має спеціалізовану раду. Кафедра української мови посідає не останнє місце на Україні, про неї знають і за кордоном (у Франції, Польщі США, Словаччині).

 Ольга Степанівна Шевчук,
кандидат філологічних наук,
доцент кафедри української мови,
завідувач кафедри української мови
(1962-1973, 1975-1984, 1985-1987).

 

  ОСОБОВИЙ СКЛАД КАФЕДРИ  

Атрощенко Тетяна Василівна працювала на кафедрі української мови на посаді старшого викладача у 1950-х рр. Викладала старослов’янську мову, спецсемінар з української мови, синтаксис української мови. В цей же час захистила кандидатську дисертацію “Безсполучникові речення, їх конструктивні і семантичні типи в сучасній українській літературній мові”.

 Баймут Теодор Васильович, кандидат філологічних наук, працював на кафедрі української мови Сталінського державного педінституту в 1940-1947 рр., певний час був завідувачем кафедри. Викладає старослов’янську мову, порівняльну граматику, методику викладання російської і української мови та літератури.

 Безпалова Єфросинія Павлівна. Закінчила українську середню школу №1 м. Сталіно у 1941 році, потім навчалася у Сталінському державному педагогічному інституті на історико-філологічному факультеті. З 1948 до1951 рік працювала вчителем української мови в середній школі № 22 м. Донецька, звідки була направлена на річні курси викладачів лінгвістичних дисциплін для вузів при Київському державному університеті. З 1952 року – асистент, а потім старший викладач кафедри української мови Донецького державного педагогічного інституту, викладала фонетику, морфологію та українську діалектологію. У 1977 році працювала викладачем української мови у школі с.Олександрівка Краснолиманського району Донецької області. З цієї ж школи у 1979 році пішла на пенсію. Перебуваючи на пенсії, шість років працювала асистентом кафедри української мови. З 1993 року – на заслуженому відпочинку.

 Біляєв Олександр Михайлович, український філолог-методист, доктор педагогічних наук, професор член-кореспондент АПН, народився 27 лютого 1925 року в  с. Нововоронцовка Херсонської області. У 1950 році закінчив Херсонський педінститут, працював шкільним учителем, навчався в аспірантури. Творча біографія Олександра Михайловича Біляєва пов’язана з Донецьким державним університетом з 1954 по 1959 рік (на той час Сталінський державний педагогічний інститут) спочатку старшим викладачем, потім доцентом кафедри української мови. Читав розділи курсу сучасної української мови та курс методики викладання української мови. З 1958 року був деканом історико-філологічного факультету, поєднуючи творчу роботу з адміністративною діяльністю. У цей час учений друкує ґрунтовні методичні статті у періодичній пресі, наукових записках інституту та провідних часописах України. Біляєв О.М. бере активну участь у громадському житті інституту. У 1959 році Олександр Михайлович переїздить до Києва і працює в Українському науково-дослідному інституті педагогіки. Впродовж чверті віку (1960-1977, 1986-1994) очолює відділ методики викладання мови, декілька років був заступником директора з науки цього інституту. У 1985 році О.М.Біляєв успішно захищає докторську дисертацію. Коло наукових інтересів охоплює актуальні проблеми методики викладання української мови з опорою на особливості мисленнєтворення, мовленнєвотворення та вироблення відповідних стійких навичок. Він – автор близько 200 наукових праць, із них – 3 монографії, 20 шкільних підручників з української мови (у співавторстві), методичні посібники, програми, десятки статей. Учителі-словесники, аспіранти і студенти кількох поколінь Донеччини вивчають основи педагогічної майстерності за працями О.М.Біляєва, під його керівництвом успішно захистили дисертації 38 кандидатів і докторів наук, нагороджений двома орденами “Знак Пошани”, медаллю А.С.Макаренка, Почесною грамотою Президії АПН України. Нині Олександр Михайлович – головний науковий співробітник Інституту педагогіки АПН України, професор Українського педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, член редколегії журналів “Дивослово”, “Українська мова і література в школі”, а також член трьох спеціалізованих рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій.

 Бондаренко Світлана Федорівна (1939-2001) народилася 8 червня 1939 року в    м. Добровеличківка Кіровоградської області. В 1961 році закінчила з відзнакою Київський педінститут зі спеціальності “українська мова і література”. З 1961 по 1964 рік працювала у школі-інтернаті №2 м. Керчі, а з 1964по 1968 рік навчалася в аспірантурі при Київському педінституті на кафедрі методики мови і літератури. З 1968 по 1994 рік С.Ф.Бондаренко працювала в Донецькому державному університеті спочатку асистентом, а згодом доцентом кафедри української мови. Читала курс синтаксису сучасної української мови і на громадських засадах виконувала обов’язки заступника декана з педпрактики. В 1969 році успішно захищає кандидатську дисертацію “Вивчення словотвору і формотворення на уроках української мови”. Нею розробляється курс методики викладання української мови, спецкурси та спецсемінари. У 1980-1982 роках С.Ф.Бондаренко викладала українську мову і літературу на факультеті слов’янських мов університету Бордо (Франція). Під її керівництвом у 1975 році було відкрито методичний кабінет факультету, де проводилися засідання студентського методичного клубу, організовувалися педагогічні читання, диспути і зустрічі з учителями-словесниками Донеччини. Вона виконувала обов’язки вченого секретаря Ради факультету, заступника декана із вечірньої і заочної форми навчання, завідувача кафедри української мови.   

 Важеніна Олена Григорівна – старший викладач кафедри української мови, народилася 30 листопада 1966 року в с.м.т. Петропавлівка Петропавлівського району на Дніпропетровщині. По закінченню середньої школи у 1984 році вступила до Донецького державного університету на філологічний факультет, спеціальність “українська мова і література”. Свою педагогічну діяльність розпочала у середній школі № 54 м. Донецька, куди працевлаштувалась після закінчення університету у 1989 році. З листопада 1993 року перейшла працювати на кафедру української мови ДонДУ, Спочатку викладала курс “Української термінологічної мови” й “Українського ділового мовлення”, згодом веде практичні заняття з морфології сучасної української літературної мови, читає курс методики викладання української мови. Закінчила аспірантуру при кафедрі української мови. Коло її наукових інтересів – фразеологія української мови. Олена Григорівна активно співпрацює зі школами Донецького регіону, з Інститутом післядипломної освіти, активно веде профорієнтаційну роботу серед школярів і учнів педколеджів.

 Василюк (Гурова) Лідія Григорівна народилася 15 травня 1936 року в м. Донецьку. У 1951-1955 рр. навчалася у Мар’їнському педагогічному училищі. Після його закінчення працювала старшою піонервожатою, вчителем початкових класів, викладачем української мови і літератури. У 1962 році закінчила Харківський державний університет ім. О.М. Горького зі спеціальності “українська мова і література”. Певний час працювала в Донецькому інституті вдосконалення вчителів у кабінеті української мови і літератури на посаді методиста, займалася дослідженням проблеми “Журнал “Педагогічний збірник” і його роль у педагогічному русі 60 рр.19ст.”. З вересня 1974 по жовтень 1979 року Л.Г.Гурова працювала на кафедрі української мови на посаді асистента. Розробила курси словотвору, стилістики сучасної української мови, керувала педагогічною практикою.

Вахніна Тамара Андріївна (1919 - 1998) народилася в сім’ї вчителя в Курській області. Середню школу і педінститут закінчила в м.Сталіно. Працювала вчителем української мови і літератури в школах м.Сталіно, методистом в обласному інституті удосконалення вчителів. З 1962 по 1981 рік працювала викладачем кафедри української мови Донецького державного університету. Читала курс методики викладання української мови, керувала педпрактикою, курсовими і дипломними роботами. Виступала з доповідями на методичні теми, брала участь у педагогічних читаннях, склала тексти контрольних робіт для студентів-заочників.

 Виноградова (Черемних) Ольга Володимирівна народилася 4 квітня 1972 року в м. Макіївці Донецької області. З 1990 до 1995 року навчається в Донецькому державному університеті, в цей же час (1993-1995) працює у Донецькій ЗОШ № 45 учителем української мови і літератури. Після закінчення університету працює асистентом кафедри української мови, викладає курси лексикології, сучасної української мови для студентів російського відділення, забезпечує методично цей курс. З 1997 до 2000 року вчиться в аспірантурі при кафедрі української мови, опрацьовує теоретичні проблеми функціональної граматики й активно поєднує наукову й викладацьку роботу (читає курси синтаксису, стилістики, теорії української мови, орфографічного практикуму). У 2001 році успішно захищає кандидатську дисертацію ”Функціонально-семантична категорія локативності в сучасній українській літературній мові”. Зараз Ольга Володимирівна працює на кафедрі української мови, розробляє курс соціолінгвістики, керує курсовими, дипломними роботами, педагогічною практикою. Веде активну громадську діяльність: є відповідальною за опорну кафедру, одним з керівників школи “Юний філолог”.        

 Вишня Любов Іванівна – випускниця Дніпропетровського університету прийшла на кафедру Донецького університету в час її утворення. Всебічно розвинена особистість – майстер спорту зі спортивної гімнастики, глибоко ерудований фонолог, патріотка рідної мови і батьківщини. Любов Іванівна, яка викладала майже усі розділи сучасної української літературної мови (Лексикологію, Фонетику, Синтаксис), володіла глибокими знаннями історії мови, зокрема історичної фонетики й граматики, теорії перекладу. Здавалось, що на будь-яке запитання з історії слов’янського мовознавства Любов Іванівна може відповісти вичерпно. Доцент Л.І.Вишня була уважним вихователем майбутніх учителів-словесників. Серед її вихованців-дипломників – кандидати філологічних наук В.Д.Познанська, Л.Д.Фроляк, яким вона з любов’ю передавала свій педагогічний і науковий досвід. Її боялися (“А раптом щось не так скажу”) й любили (“Наша Любов Іванівна”), поважали студенти й колеги (Зі спогадів Л.Д.Фроляк).

 Вінтонів Михайло Олексійович народився у с. Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області 1971 року. У 1993 році закінчив з відзнакою Донецький державний університет за спеціальністю “Філолог. Вчитель української мови і літератури”. Цього ж року починає працювати на кафедрі української мови асистентом. Коло його наукових інтересів з перших днів роботи на кафедрі – граматика української мови, зокрема синтаксис. Михайло Олексійович – кандидат філологічних наук з 1997 року, доцент кафедри української мови з 1998 року. Читає лекційні курси синтаксису для студентів денної та заочної форми навчання, теорії української мови для студентів факультету романо-германської філології. М.О.Вінтонів є автором методичних посібників із синтаксису сучасної української мови та ділового українського мовлення, спецкурсів для бакалаврів, спеціалістів, магістрів. Тривалий час був керівником школи “Юний філолог”. Зараз Михайло Олексійович – заступник декана зі спеціалізації “Комп’ютерна лінгвістика”.

 Гаркуша (Зарицька) Ірина Миколаївна народилася 29 квітня 1969 року. Працювала на кафедрі з 1993 по 1994 рік. Викладала курс “Ділове українське мовлення” на неспеціальних факультетах. Зараз працює в Донецькому інституті внутрішніх справ викладачем кафедри історії та українознавства. Коло наукових інтересів – граматика української мови.

 Глушкова Галина Миколаївна народилася 12 квітня 1969 року в м. Донецьку. В Донецькому державному університеті навчалася з 1986 по1991 рік. Після закінчення університету працювала вчителем української мови і літератури в ЗОШ № 103 м. Донецька (1991-1992р.). З 1992 року працювала асистентом кафедри української мови ДонДУ, викладала практичний курс синтаксису української мови, результатом якого стало видання методичного посібника (у співавторстві з проф. А.П. Загнітком). У 1993 році вступила до аспірантури при кафедрі і у 1998 році успішно захистила кандидатську дисертацію “Структурно-семантичні типи сурядності”. З 1995 року працювала на кафедрі української філології і культури ДонДУ спочатку на посаді старшого викладача, а потім доцента. Зараз Г.М. Глушкова працює доцентом в Донецькому інституті економіки та господарського права. Коло наукових інтересів – синтаксис української мови, проблеми виникнення мови і культурологія.              

 Горчевич Федір Степанович працював доцентом, завідувачем кафедри української мови в 1938 – 1950 рр. Викладав діалектологію, історію української мови, методику викладання української мови, керує педпрактикою. Ф.С.Горчевич – яскрава особистість. Найхарактерніша його риса виявлялася в колоритній, сповненій експресії мові, розмаїтих інтонаціях та жестах. Все випромінювало душевну щедрість, прихильність до співрозмовника, його проблем. Помітно було, що студенти люблять свого викладача, із задоволенням, без іронії повторюючи його слова і фрази, сповнені людської доброти. І здавалося, що у Ф.Горчевича не може бути ледачих чи несумлінних учнів, бо ж соромно було завдавати йому прикрощів. Якщо ж Ф.Горчевич змушений був когось картати, то в докорах світилася глибока зацікавленість виховати студента працьовитим, національно свідомим і чесним. Про це можна було почути від першокурсників і старшокурсників, які вже не вчилися у Ф.Горчевича , і навіть випускників тих далеких років. Напевне, на все життя вони запам’ятали його саме таким (За спогадами Ф.Д.Пустової).

 Домрачева (Чепіль) Ірина Романівна народилася 26 квітня 1971 року в с.м.т. Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області. З 1989 по 1994 рік навчалася у Донецькому державному університеті на філологічному факультеті, спец. “українська мова і література”. Після закінчення університету (1994) почала працювати на кафедрі української мови асистентом. У грудні 1999 року захистила кандидатську дисертацію “Функціонально-семантична категорія сукупності у сучасній українській мові” в Запорізькому державному університеті. Доцент Домрачева І.Р. читає курси  синтаксису сучасної української мови, основ мовленнєвої діяльності, спецкурси, керує курсовими і дипломними роботами. Коло наукових інтересів – функціональна граматика. Крім того, Ірина Романівна – відповідальна за роботу з випускниками, була відповідальним секретарем збірника “Лінгвістичні студії”.

 Дроботенко Валентина Юріївна народилася 3 березня 1973 року в м. Донецьку.  У 1990–1995 рр. навчалася у Донецькому державному університеті на філологічному факультеті, спец. “українська мова і література”. З жовтня 1994 року працює лаборантом кафедри української мови. Після закінчення університету переведена на посаду асистента спочатку кафедри української мови, а потім української філології і культури. Викладає курс ділового українського мовлення. У квітні 2001 року (після закінчення заочної аспірантури) захистила кандидатську дисертацію на тему “Лексика сімейних обрядів у говірках Донеччини”. Зараз працює на посаді старшого викладача кафедри української філології і культури. Коло наукових інтересів – діалектологія сучасної української мови. 

Єрмакова Лариса Іванівна народилася на Дніпропетровщині. У 1978 році вступила до Донецького державного університету на філологічний факультет, спец. “українська мова і література”. Після закінчення університету (1983) працювала вчителем української мови і літератури у СШ № 54 м. Донецька. У 1989 році була запрошена на посаду асистента кафедри української мови ДонДУ, де працювала до 1993 року. В цей час викладала практичний курс української мови , а також лекційний курс культури України на неспеціальних факультетах. Крім того, Лариса Іванівна займалася пошуками ефективних підходів, форм та методів роботи, які б спонукали студентів до вивчення української мови, результатом яких стали ряд наукових розвідок. З 1993 по 1995 рік навчалася в аспірантурі при ДонДУ і була переведена на роботу асистентом кафедри української літератури.

 Загнітко Анатолій Панасович (доктор філологічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України, відмінник освіти України, завідувач кафедри української мови Донецького національного університету) народився 14 жовтня 1954 року у селі Кацмазів Жмеринського району Вінницької області. Закінчив у 1977 році Донецький державний університет за спеціальністю “українська мова і література”, тема дипломної роботи “Терміни в сучасній українській поезії”. У 1986 році закінчив Донецький державний університет за фахом “Історик. Викладач історії та суспільствознавства”. У 1987 році захистив кандидатську дисертацію “Співвідношення формально-граматичного і семантичного змісту в категорії роду іменників” в Інституті мовознавства ім..О.О. Потебні НАН України (м. Київ) (наук. керівник – член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу граматики та історії мови Інституту української мови НАН України І.Р. Вихованець, у руслі школи якого продовжує наукові дослідження). З 1990 по1992 рік _ докторант Інституту мовознавства ім.. О.О. Потебні НАН України. У 1992 році захистив докторську дисертацію “Система і структура морфологічних категорій української мови (проблеми теорії)” в Інституті мовознавства ім.. О.О. Потебні (м. Київ). Доцент кафедри української мови ДонДУ з 1990 року, професор цієї ж кафедри – з 1994 р. Анатолій Панасович Загнітко очолив кафедру української мови ДонДУ у 1993 році і уже 9 років є незмінним її завідувачем. У 1994 р. він очолив також кафедру української мови Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов. З 1993 року керує аспірантурою зі спеціальностей: 10.02.01 – українська мова і 10.02.15 – загальне мовознавство. Під його керівництвом захистилися 14 аспірантів.
Активно досліджує проблеми граматичного ладу української та інших слов’янських, германських мов, приділяє увагу питанням текстової лінгвістики, тенденціям внутрішньомовної транспозиції, закономірностям ієрархії  морфологічних і синтаксичних категорій, працює в галузі проблем функціональної, ідеографічної, відмінкової, конструктивної граматики, активно опрацьовує питання філософії граматики.
Автор більше 300 наукових праць, 17 навчальних і методичних посібників. За його науковою редакцією виходить щорічник “Лінгвістичні студії” (з 1993 р. вийшло 10 випусків), а також вийшло ще 5 збірників наукових праць. Є членом редколегії 10 наукових збірників, а також часописів “Українська мова” (Інститут української мови НАН України), “Рідний край” (Полтавський педагогічний університет). За редакцією А.П.Загнітка побачили світ більше 30 посібників та довідників для учнів і вчителів шкіл. Входить до складу Правописної Комісії при Кабінеті Міністрів України (з 1998 р.), член Експертної ради з мовознавства ВАК України (з 1999 р.).

Захлебін Петро Захарійович працював на кафедрі української мови на посаді асистента у 1948-1950 роках. Викладав порівняльну граматику, історію української мови, розділи сучасної української мови, керував педпрактикою.

Зиміна Валентина Петрівна народилася 4 січня 1943 року в м. Сталінграді. У 1964 році закінчила педфак Донецького педагогічного інституту, 1978 року закінчила філологічний факультет ДонДУ, спец. “українська мова і література”. В ДонДУ працює з 1984 року. Почала з посади методиста вечірнього відділення заочного деканату філологічного факультету. З 1986 року – старший лаборант кафедри української мови. З 1995 року – зав. лабораторії української мови. Зусиллями Валентини Петрівни лабораторія української мови поповнилася новими книжками, підручниками, словниками. Вона постійно працює зі студентами, надає допомогу колегам.  

Ілик Тарас Ігорович народився 19 лютого 1977 року в селі Великі Дідушичі Стрийського району Львівської області. У 1994 році вступив на філологічний факультет Донецького державного університету. У 1996 році почав спеціалізуватися на кафедрі української мови. Об’єктом його вивчення стала молодіжна лексика (науковий керівник А.П.Загнітко). Після закінчення університету у  1999 році був прийнятий на роботу асистентом кафедри української мови. Веде курси орфографічного і орфоепічного практикуму, проводить практичні заняття з лексикології та фонетики, а також з сучасної української мови для студентів російського відділення. Зараз Тарас Ігорович поєднує роботу на кафедрі з навчанням в аспірантурі. Тема його наукової роботи “Сучасний український молодіжний сленг: структура, семантика, прагматика і функції” (науковий керівник А.П.Загнітко).

Клименко Наталя Борисівна народилася в м. Селидове Донецької області. У 1991 році вступила на філологічний факультет Донецького державного університету, який закінчила 1996 року з дипломом з відзнакою і була рекомендована до вступу в аспірантуру. Працює на кафедрі української мови з 1996 року. З 1996 до 1998 року була здобувачем, а з 1 грудня 1998 року аспіранткою кафедри української мови. У квітні 2001 року захистила кандидатську дисертацію “Назви одягу в східностепових говірках Донеччини”. Наталя Борисівна – автор 11 наукових статей, взяла участь в укладанні навчального посібника “Східностепові українські говірки”. Коло наукових інтересів – українська діалектологія. Продовжує роботу над дослідженням новостворених українських говірок.

 Кононенко Антоніна Дмитрівна працювала на кафедрі української мови в 1940-х роках на посаді асистента. Викладала порівняльну граматику російської та української мов, розділи сучасної української мови, практикум з української мови. З 1948 року – завідувач кафедри української мови.     

Кравченко Євдокія Григорівна народилася у райцентрі Новомиколаївка Запорізької області. У 1972 році вступила до Запорізького державного педінституту на філологічний факультет, спеціальність “учитель української мови та літератури у середній школі”. Після закінчення навчання у 1976 р. отримала диплом з відзнакою. З 1976 по 1978 рік працювала вчителем української мови і літератури у середній школі м. Бердянська. З 1978 по 1980 р. переведена до Бердянського педінституту асистентом кафедри російської і української мов та літератур. Як стажист-дослідник зі спеціальності українська мова перебувала на кафедрі української мови Київського педінституту ім. М.Драгоманова. З 1982 по 1985 року навчалася в аспірантурі Інституту мовознавства ім. О.Потебні АН УРСР. У 1986 р. захистила дисертацію “Адвербіальні фразеологічні одиниці сучасної української мови”. За розподілом працювала в Запорізькому держуніверситеті, де з 1985 р. перебувала на посаді асистента, старшого викладача, доцента, заступника декана, завідувача кафедри української мови. З 1994 р. працює доцентом кафедри української мови Донецького державного університету, нині докторант цієї кафедри. Євдокія Григорівна – автор близько 50 наукових та науково-методичних праць. Наукові інтереси пов’язані із фразеологією, стилістикою, граматичною стилістикою та проблемами граматичної нормалізації української мови. Керує аспірантами й пошукачами, під її керівництвом захищено кандидатську дисертацію, виступала офіційним опонентом кандидатських дисертацій.

Краснікова Валентина Василівна народилась в Полтавській області. Навчалася у ДонДУ з 1988 по 1994 рік. З 1994 року працювала на кафедрі української мови, читала курс українського ділового мовлення. З 1995 р. працює на кафедрі української філології і культури. У 2000 році захистила дисертацію “Заборонена епіка В.Сосюри” (наук. кер. – д.ф.н., проф. С.В.Мишанич).

Крейтор Алла Максимівна закінчила Київський університет у 1963 році. Згодом працювала в Полтавському державному педагогічному інституті. На кафедрі української мови - з 1970 року, спочатку на посаді асистента, а згодом доцента. Читала розділи сучасної української мови.

Кудря Наталя Іванівна народилась 30 серпня 1955 року в с. Васютинці Чорнобаївського району Черкаської області. У 1979 році закінчила філологічний факультет Донецького державного університету. Працювала в школі. З серпня 1990 по січень 1992 року працювала асистентом кафедри української мови. Вела курси української ділової мови та культури на неспеціальних факультетах, практичні заняття з фонетики для студентів-філологів, керувала курсовими роботами. З 1992 року працює асистентом кафедри педагогіки та психології ДонНУ. Працює над науковим дослідженням “Моральне виховання учнів старших класів на основі християнських цінностей”. Коло наукових інтересів – практична психологія. Готує студентів до роботи в літніх дитячих таборах. 

Леонова Марія Василівна народилася 31 грудня 1923 року в с. Голишино Севського району Брянської області. У 1944 році закінчила Київський університет; у 1950- аспірантуру при кафедрі української мови. У 1956 році успішно захистила кандидатську дисертацію. З 1950 року працювала на ниві освіти: у Ровенському учительському інституті викладачем української мови, у Нікопольському учительському інституті, у Чернівецькому державному університеті, в Ужгородському державному університеті. З 1966 року доля М.В.Леонової пов’язана з Донецьким державним університетом. Марія Василівна пропрацювала 33 роки доцентом кафедри української мови. Викладала українську мову на російському відділенні; читала курси “Стилістика”, “Лінгвістичний аналіз тексту”, “Морфологія” та спецкурси на українському відділенні; керувала курсовими та дипломними роботами. З 1975 по 1977 рік викладала українську та російську мови у Венсенському університеті, Париж, Франція. Науковий доробок Марії Василівни – понад 70 друкованих робіт. Це праці з діалектології, мовностилістичних особливостей художніх творів, культури мовлення, методичні рекомендації, контрольні роботи. У 1983 році вийшов навчальний посібник для вищої школи “Морфологія”. З листопада 1999 року Марія Василівна на заслуженому відпочинку.

Лєпешкова Оксана Григорівна закінчила Донецький державний педінститут в 1962 році і в цей же час була зарахована асистентом кафедри української мови, викладала діалектологію.

Лимаренко Володимир Семенович закінчив Харківський державний університет (1948). На кафедрі української мови працював з 1974 року на посаді доцента. Певний час був завідувачем кафедри.

 Лукаш Галина Павлівна народилася 12 липня 1959 року в м. Лисичанську Луганської області. З 1976 до 1981 року навчалась в Донецькому державному університеті на філологічному факультеті. На кафедрі української мови працювала з 1989 до 1995 року, читала курси лексикології, стилістики, пунктуації сучасної української літературної мови. З утворенням кафедри української філології і культури (1995) переведена на цю кафедру, зараз – завідувач кафедри української філології і культури. У 1997 році захистила кандидатську дисертацію “Ономастикон прозових творів В.Винниченка” (наук. кер. – д.ф.н., проф. Є.С.Отін). Коло наукових інтересів – літературна ономастика. 

Лук’янова (Кутьїна) Людмила Петрівна народилася 7 травня 1948 року у м. Комунарськ Луганської області. Після закінчення школи працювала старшою піонервожатою СШ №3 м. Перевальська, а потім вихователем д/с м. Комунарська. У 1973 році закінчила філологічний факультет Харківського державного університету, отримавши спеціальність філолога, учителя української мови і літератури. З 1971 по 1973 працювала позаштатним редактором Харківського телебачення. З 1973 по 1976 року – учитель української мови СШ №7 м. Комунарська. З 1977 по 1978 працювала старшим лаборантом кафедри політичної економії, а потім кафедри української літератури Донецького державного університету. На кафедрі української мови Людмила Петрівна працювала з 1978 по 1989 рік на посаді асистента, вела практичні заняття з сучасної української літературної мови і методики її викладання, керувала курсовими та дипломними роботами, педагогічною практикою студентів. У 1983-1985 рр. Викладала українську мову в університеті м. Бордо (Франція). У 1989 році виїхала до Росії і зараз працює вчителем середньої школи.

 Лук’янчук Тамара Олексіївна народилася 18 серпня 1961 року в с. Бугове Гайворонського району Кіровоградської області. Випускниця кафедри української мови Донецького державного університету 1985 року. З 1985 по 1995 рік працювала на кафедрі української мови та літератури Слов’янського державного педінституту. З 1995 року працює на кафедрі української мови ДонНУ. Вела практичні заняття з лексики, фонетики, риторики, стилістики і культури мовлення. Читає лекційні курси і веде практичні заняття з “Основ стилістики і культури мовлення”, “Лінгвістичного аналізу художнього тексту”, спецкурси. Керує курсовими і дипломними роботами. Веде громадську роботу: голова навчально-методичної комісії факультету, заступник декана по роботі з маґістрантами, член редколегії щотижневика “Факти та події” ДонНУ.

 Львівська Рахіль Іонівна працювала на кафедрі української мови в 1938-1947 рр. на посаді доцента. Викладає розділи сучасної української літературної мови, спецкурси, керує педпрактикою.

 Малявін Андрій Олексійович народився 8 липня 1969 року в м. Макіївка Донецької області. Донецький державний університет закінчив у 1995 році, здобувши фах “українська мова та література”. Під час навчання спеціалізувався на кафедрі загального мовознавства та історії мови (наук. кер. проф. М.О.Луценко) і захистив дипломну роботу на “відмінно”. Після закінчення університету працював асистентом кафедри української мови, а з 1997 по 2000 рік навчався в стаціонарній аспірантурі при кафедрі української мови, активно досліджував категорію умови та її функціонально-семантичні вияви в українському граматичному ладі. Опублікував ряд статей в наукових збірниках та фахових часописах.

Митько Неля Андріївна народилася в м. Барвінковому Харківської області. З 1979 по 1984 рік навчалася у Донецькому державному університеті на філологічному факультеті. Після його закінчення 3 роки працювала вчителем української мови і літератури в СШ № 71 м. Донецька. З 1987 року починає працювати асистентом кафедри української мови, зараз – старший викладач. Веде практичні заняття з фонетики, лексикології сучасної української мови, практичний курс української пунктуації. З 1995 по 1997 рік викладала українську мову в університеті м. Бордо (Франція). Коло наукових інтересів – ономастика.

Могила Надія Миколаївна народилася 21 квітня 1957 року в селі Новопавлівка Межівського району Дніпропетровської області. Початкову професійну освіту одержала  в Донецькому педагогічному училищі. Працювала у навчальних закладах с. Новопавлівки та м. Донецька. З 1984 по 1990 р. роботу учителя успішно поєднує з навчанням у ДонДУ. Уже в цей час у співавторстві з проф. Загнітком А.П. виходять методичні вказівки до спецсемінару “Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови з теми “Основні відомості з синтаксису” в 4 класі”. У 1990 році Надія Миколаївна розпочала свою роботу на кафедрі української мови ДонДУ. З 1992 по 1996 рік навчається в аспірантурі Інституту педагогіки АПН України зі спеціальності “методика і теорія викладання української мови”. Н.М. Могила читає лекційний курс методики викладання української мови, веде практичні заняття з орфографії й пунктуації, керує курсовими, дипломними дослідженнями, педагогічною і переддипломною практикою, підтримує зв’язки шкіл та коледжів м. Донецька та області з кафедрою, активно співпрацює з Інститутом післядипломної освіти. Протягом останніх років нею розроблено й впроваджено в практику цілий ряд спецкурсів та спецсемінарів. З 1997 по 1999 рік читає українську мову в університеті м. Бордо (Франція). Крім того, Надія Миколаївна керує науково-методичним семінаром “Шляхи і напрямки формування особистості в умовах реформування багатовенторності шкільної освіти” для студентів та вчителів-словесників Донеччини. Її наукові праці (більше 30) присвячені проблемам викладання української мови у навчальних закладах, а також сучасним педагогічним технологіям, а два навчальні посібники (“Орфографія для кожного” та “З живого джерела. Позакласна робота з української мови” за заг. ред. А.П.Загнітка) мають гриф Міністерства освіти і науки України. Надія Миколаївна – активний профорг кафедри, вмілий організатор, що вболіває за рідну кафедру.

Мозгунов Володимир Володимирович народився 17 грудня 1970 року у місті Донецьку. 1988 року вступив до Донецького державного університету. Спеціалізувався на кафедрі української мови у проф., д.ф.н. А.П.Загнітка. 1993 року закінчив ДонДУ і того ж року був прийнятий на роботу асистентом кафедри української мови. З 1994 до 1997 року навчався в аспірантурі на кафедрі української мови і писав кандидатську дисертацію під керівництвом проф., д.ф.н. А.П.Загнітка. У той же час, з 1995 до 1997 року працював викладачем-лектором Ягелонського університету у м. Кракові (Польща). 1998 року захистив у м. Дніпропетровську кандидатську дисертацію, працював асистентом, а потім доцентом на кафедрі української мови ДонДУ. Брав участь у конференціях, які проходили у Донецьку, Києві, Львові, Одесі, Полтаві, Кракові, Вроцлаві (Польща). З 2002 року перейшов на кафедру загального мовознавства та історії мови ДонНУ. Коло наукових інтересів: історія української мови, порівняльне граматика слов’янських мов, теорія перекладу, комунікативна граматика, граматичні категорії дієслова у контексті слов’янських мов, психолінгвістика.

Омельченко (Челахова) Зоя Леонідівна закінчила Донецький державний університет у 1972 році і отримала диплом філолога, учителя української мови і літератури. З 1972 року і по сьогодні працює на кафедрі української мови: у 1972-1978 рр. – асистентом, у 1978-1986рр. – старшим викладачем, з 1986 року – доцентом. Під час роботи в університеті вела загальні лекційні курси з сучасної української мови (морфологія), з української діалектології, практичні заняття з морфології, лексики, фонетики, практичної стилістики, діалектології, спецкурси “Мовленнєвий етикет і культура спілкування”, “Актуальні проблеми української діалектології”. Зоя Леонідівна активно займалася громадською роботою на кафедрі: була куратором, членом профбюро факультету, кілька років на громадських засадах редагувала “Університетські вісті”, відповідала за роботу з випускниками, керувала студентським науковим гуртком, зараз відповідає за роботу школи “Юний філолог”. У 1987 – 1989 рр. викладала українську мову в університеті м. Бордо (Франція). У 2001 році Омельченко З.Л. нагороджена почесним знаком “Відмінник освіти України”.              

Познанська Віра Дмитрівна народилась і виросла на Поділлі в селі Пасіцелах Балтського району Одеської області. У 1971 році закінчила Донецький державний університет за спеціальністю “українська мова і література”. З цього часу незмінно працює на кафедрі української мови спочатку асистентом, а потім старшим викладачем і доцентом. З 1987 до 1993 року керувала кафедрою української мови. З 1993 року – заступник декана філологічного факультету з прискореної очно-заочної форми навчання. Навчалась в аспірантурі при кафедрі загального мовознавства та історії мови ДонДУ. У 1984 році у Харківському державному університеті захистила дисертацію “Антропонімія Південно-Східної України”. Науковий керівник – Є.С.Отін, доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки. Автор близько 70 наукових та науково-методичних праць. Наукові інтереси пов’язані переважно з ономастикою та лексикологією. Укладає словник українських прізвищ Донеччини. Керує аспірантами й пошукачами. Під її керівництвом захищено дві кандидатські дисертації. Виступила офіційним опонентом п’яти кандидатських дисертацій. З 1985 по 1987 рік викладає українську мову в університеті м. Бордо (Франція). З 1999 року є членом спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських дисертацій при Донецькому національному університеті. Віра Дмитрівна Познанська – відмінник освіти України. За активну громадську роботу у справі утвердження української мови на Донеччині нагороджена Дипломом Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т.Г.Шевченка та Золотою грамотою Донецького обласного Товариства української мови ім. Т.Г.Шевченка.

Померанська (Чернецька) Людмила Савівна працювала на кафедрі української мови у 1960-х роках на посаді старшого викладача. В Донецький державний університет прийшла з Одеського педінституту. Викладала історію української мови.

Попова (Яремчук) Ірина Степанівна у 1980 році закінчила філологічний факультет Донецького державного університету за спеціальністю “Філолог. Викладач української мови та літератури”. З 1980 по 1982 рр. – стажер-дослідник кафедри української мови ДонДУ, а з 1982 по 1985 рр. – аспірантка кафедри української мови Дніпропетровського державного університету. У 1985 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему “Конструкції з однорідними членами речення й узагальнюючими словами при них у світлі граматики”. З 1986 року – доцент кафедри української мови ДНУ, а з 2001 року – професор цієї ж кафедри. З 1994 року Ірина Степанівна очолює факультет української філології та мистецтвознавства ДНУ. Має близько 90 наукових і науково-методичних праць. За її участю вийшли два посібники з грифом Мінвузу України, вона є співавтором “Російсько-українського словника з авіаційної та ракетно-космічної техніки” (Дніпропетровськ, 1997). І.С.Попова керує роботами аспірантів, під її керівництвом захищено 3 кандидатські дисертації. Коло її наукових інтересів – проблеми граматики української мови. Нагороджена знаком “Відмінник освіти України”, а також Почесною грамотою Міністерства освіти України.

Принцевський Іван Тимофійович працював в Донецькому державному університеті з 1964 року на посаді старшого викладача, викладав розділи сучасної української мови. До роботи в університеті працював учителем в СШ № 116, в Донецькому державному педінституті. У 1970-х роках працював на кафедрі загального мовознавства.

Пришляк Людмила Богданівна народилась 3 жовтня 1971 року в Теребовлянському районі Тернопільської області. З 1998 до 1993 навчалася на філологічному факультеті Донецького державного університету. Працювала асистентом кафедри української мови з 25.081994 до 01.09.1995. Читала курс ділового українського мовлення. Навчалась в аспірантурі при кафедрі. Зараз працює викладачем Донецького інституту залізничного транспорту.

Родіонова (Панасенко) Ірина Сергіївна закінчила Донецький державний університет у 1976 році. Асистентом кафедри української мови працювала з 1980 року, викладала розділи сучасної української мови

Розгон Людмила Андріївна народилася 8 травня 1948 року. Після закінчення школи навчалася в Київському державному університеті на філологічному факультеті (1966-1971). Працюючи вчителем української мови і літератури у Вінставській восьмирічній школі, одночасно навчалася в аспірантурі, досліджувала проблему “Синтагматичне членування мовлення”. З лютого 1976 року по вересень 1977 року працює асистентом кафедри української мови ДонДУ, викладала практичний курс сучасної української літературної мови. Коло наукових інтересів – граматика української мови.  

Саприкіна Людмила Юріївна народилася 4 листопада 1968 року в м. Донецьку. З 1985 по 1991 рр. навчалася в Донецькому державному університеті. Після його закінчення працює на кафедрі української мови (1991-1994), веде курси орфографічного практикуму, сучасної української літературної мови та українського ділового мовлення. 

Скляренко Віра Семенівна народилася 24 листопада 1954 року в м. Донецьку. В 1978 році закінчила  філологічний факультет ДонДУ, спец. “російська мова і література”. З вересня 1972 року працює лаборантом кафедри російської мови, з грудня 1974 до 1982 року працює на кафедрі української мови. До роботи на кафедрі української мови вона повертається у 1992 році і працює тут до сьогодні на посаді старшого лаборанта. Віра Семенівна – знавець своєї справи, який вміє організувати роботу кафедри, проконтролювати певні моменти, підказати й допомогти всякому, хто потребує цієї допомоги. Її люблять і знають студенти, поважають і цінують колеги.

Смирнов Олексій Іванович закінчив Київський державний університет, працює на кафедрі української мови з 1944 по 1954 рік. Викладає курс сучасної української мови, методику викладання української мови. 

Сушинська Ірина Михайлівна народилася 1 квітня 1974 року у с. Мічуріне Тельманівського району Донецької області. З 1991 по 1996 рік навчалася у Донецькому державному університеті на філологічному факультеті. Після закінчення навчання працювала вчителем української мови і літератури в ЗОШ № 5 м. Донецька. З 1996 року навчається в аспірантурі при кафедрі української мови. У 2000 р. захистила кандидатську дисертацію (під керівництвом проф. А.П.Загнітка), присвячену проблемам функціонального синтаксису. З 1999 року І.М.Сушинська – асистент кафедри української мови, викладає лекційні та практичні курси з орфографічного та пунктуаційного практикумів, сучасної української мови для студентів відділення “Психологія”, українського ділового мовлення, основ наукової і мовленнєвої діяльності, синтаксису української мови, української культури, здійснює керівництво курсовими та дипломними роботами. Ірина Михайлівна активно займається науковою роботою, має 13 друкованих праць, працює над підготовкою методичних посібників. Сфера наукових зацікавлень: загальне мовознавство, компаративна лінгвістика, культурологія, історія світових релігій, етнографія.

 Тарасенкова Світлана Юріївна прийшла на кафедру після закінчення Донецького державного університету. Викладала курс ділового українського мовлення. Зараз Світлана Юріївна займається дослідженням найменувань осіб у східностепових говірках Донеччини.

Токар Василь Петрович закінчив Дніпропетровський державний університет у 1951 році. На кафедрі української мови працював в 1960-х роках на посаді доцента. Викладав історію української мови. З 1966 року займав посаду замдекана філологічного факультету.

Фроляк Любов Дмитрівна закінчила Донецький державний університет у 1979 році; на кафедрі працює з 1 вересня 1979 року. Закінчила аспірантуру Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні і захистила кандидатську дисертацію “Ботанічна лексика українських говірок Північного Надазов’я” у грудні 1988 року. Доцент з 1992 року. Викладає курси “Фонетика і фонологія”, “Лексикологія і лексикографія”, “Синтаксис сучасної української мови”, “Діалектологія”, “Риторика”, “Теорія сучасного перекладу” та ряд спецкурсів. Любов Дмитрівна активно співпрацює з Донецьким  телебаченням. Вона є автором популярної у 1990-1992 роках серії телепередач “Джерело” (фольклорно-етнографічна програма). Брала участь у радіопередачах “Мово рідна, слово рідне” (ведучий і автор – проф. А.П.Загнітко), у телеуроках з української мови. З 1993 по 1995 році викладала українську мову в університеті м. Бордо (Франція). Доцент Фроляк Л.Д. закінчила докторантуру Інституту української мови НАН України, готується до захисту докторської дисертації (тема докторської дисертації “Генезис і сучасний стан українських говірок Донеччини”). Активно досліджує українські говірки Донеччини, редактор першого в Україні комп’ютерного диска “Українські говірки Донеччини. Фонотека. Вип.1”, у якому зібрано понад 50 годин аудіозаписів з різних говірок Донецької області; співавтор Хрестоматії українських говірок Донеччини. Автор більше 50 друкованих праць. У колективі діалектологів кафедри готує матеріали до Атласу говірок Донеччини. Член редколегії наукових збірників “Лінгвістичні студії” (ДонНУ), “Діалектологічні студії” (НАН України).

Чикаліна Інна Олексіївна народилася 9 червня 1969 року. Працювала на кафедрі української мови ДонДУ з 1992 по 1994 рік. Викладала курс “Ділове українське мовлення” на неспеціальних факультетах. Зараз працює в Донецькому інституті внутрішніх справ редактором науково-дослідного та редакційно-видавничого відділу. Коло наукових інтересів – типологія мов.

 Шаповалова Наталя Петрівна народилася у 1971 році в м. Артемівськ Луганської області. З 1988 по 1993 – студентка ДонДУ. З 1993 по 1995 рік працювала у ЗОШ № 6  м. Дебальцевого Донецької області вчителем української мови і літератури. З 1995 року працювала на кафедрі української мови ДонДУ, веде практичні курси орфографічного і орфоепічного практикумів, морфології та стилістики сучасної української мови. З 1995 по 1998 роки навчалася в аспірантурі при кафедрі. У 1998 році успішно захистила кандидатську дисертацію “Функціонально-семантичний статус порівняльних конструкцій у сучасній українській мові”. Зараз працює доцентом кафедри української філології і культури Донецького національного університету. Коло наукових інтересів – граматика української мови, культурологія.
 
Шевчук Ольга Степанівна народилася 25 травня 1931 року на Житомирщині. У 1954 році закінчила Житомирський педінститут, у 1956 – аспірантуру при Київському педінституті. У 1958 році захистила кандидатську дисертацію, а в 1963 році отримала диплом доцента. Свою трудову діяльність на ниві освіти і науки Ольга Степанівна розпочала в 1956 році в Сталінському державному інституті, продовжувала в Донецькому державному університеті, згодом у Донецькому національному університеті, де працює й зараз. У тому, що наш університет має такий  високий статус, заслуга й О.С.Шевчук, адже більше 20 років вона керувала кафедрою української мови (1962-1973, 1975-1984, 1985-1987). Серед 16 викладачів, які сьогодні працюють на кафедрі, 14 – учні О.С.Шевчук. Уже багато років Ольга Степанівна читає курс морфології, спецкурс зі словотвору, проблемних питань морфології. У її науковому доробку близько 100 праць, 20 з яких – методичних. Крім викладацької та наукової діяльності, О.С.Шевчук активно займається громадською роботою. Вона очолювала навчально-методичну комісію факультету, вже більше 15 років є секретарем Вченої ради факультету.

Шишацька Лариса Віталіївна народилася 31 серпня 1968 році на Полтавщині. У 1990 році закінчила ДонДУ, того ж року почала працювати старшим лаборантом кафедри української мови. Лариса Віталіївна  - скрупульозно веде всю кафедральну документацію, слідкує за вчасним виконанням доручень і обов’язків членами кафедри. Вона є вимогливою не тільки до колег, але в першу чергу до себе. Крім того, вона чуйна і лагідна людина, яка ніколи не залишиться байдужою до чужої біди.

Ягодкіна Тетяна Миколаївна народилася 13 квітня 1948 року у м. Дзержинськ Донецької області. З 1966 по 1971 р. навчалася в Донецькому державному університеті, який закінчила з дипломом з відзнакою. З 1971 по 1974 рік була аспіранткою кафедри теорії літератури ДонДУ. Професійна діяльність Ягодкіної Т.М. в основному пов’язана з вищою та середньою школою. Понад 14 років працювала на посаді старшого викладача кафедри української літератури ДонДУ, майже 3 роки – асистентом кафедри української мови (1987-1989, 1999).Тетяна Миколаївна – автор 6 наукових праць, кількох методичних посібників та розробок для студентів вищих навчальних закладів та учнів технікумів і шкіл. Тривалий час поєднувала педагогічну та наукову діяльність з роботою на телебаченні і радіо: вела молодіжні програми, писала сценарії передач, була редактором. Зараз працює вчителем ЗОШ №15 м. Донецька.

Ярошевич Ірина Андріївна народилася 5 липня 1967. Навчалася у ДонДУ з 1984 по 1989 рр. З 1989 по 1995 працює асистентом кафедри української мови, веде практичні заняття з орфографічного та орфоепічного практикуму, сучасної української літературної мови та курси українського ділового мовлення й української культури в контексті зарубіжної на неспеціальних факультетах. Закінчила аспірантуру при кафедрі української літератури (наук. кер – д.ф.н., проф. С.В.Мишанич). Зараз працює на посаді асистента кафедри української літератури і фольклористики Донецького національного університету, а також молодшого наукового співробітника лабораторії Донецького центру української літератури і культури при цій же кафедрі.

Яценко Надія Яківна закінчила Київський державний педінститут у 1953 році, з1958 року навчається в аспірантурі. Згодом працювала Донецькій школі-інтернаті № 2. На кафедрі української мови працювала з 1962 року, викладала розділи сучасної української мови.