Кафедра загального та прикладного мовознавства і слов'янської філології ДонНУ імені Василя Стуса

Кафедра загального та прикладного мовознавства і слов'янської філології ДонНУ імені Василя Стуса

Міжнародна наукова конференція "Граматичні читання"

Міжнародна наукова конференція "Граматичні читання" проводиться на базі філологічного факультету Донецького національного університету раз на два роки.

Звіт про “Граматичні читання-ІV”

“Граматичні читання-ІV”

під такою назвою 1-2 лютого 2007 року в Донецькому національному університеті відбулася Міжнародна науково-теоретична конференція. Її організатори – кафедра української мови Донецького національного університету, Інститут української мови НАН України й Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України.

Уже вчетверте в Донецьку зібралися представники знаних граматичних шкіл – Київської, Харківської, Чернівецької, Московської, Гродненської, Донецької та ін. для обговорення актуальних проблем сучасної граматики й активізації співпраці у рамках здійснюваних наукових проектів.
До програми Граматичних читань було включено близько 100 доповідей, які підготували вчені з Інституту мовознавства імені О.О.  Потебні НАН України, викладачі провідних університетів і педагогічних інститутів України, Росії, Білорусі та Польщі.
Виступ декана філологічного факультету проф. Є.С.Отіна Конференція розпочалася з проведення пленарного засідання, яке відкрило вітальне слово доктора філологічних наук, професора, декана філологічного факультету Донецького національного університету Євгена Отіна. У своїй доповіді він наголосив, що проведення лінгвістичних конференцій на філологічному факультеті ДонНУ вже стало доброю традицією: у 2000 році проводилися Всеукраїнські “Граматичні читання-І”, присвячені 65-річчю члена-кореспондента НАН України І.Р.Вихованця, у 2002 – Всеукраїнські “Граматичні читання-ІІ”, присвячені 65-річчю кафедри української мови ДонНУ, у 2005 році Граматичні читання набули статусу Міжнародної конференції.
Як особливості цьогорічної конференції Євген Отін відзначив розширення географії учасників (Вінниця, Горлівка, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Київ, Кіровоград, Кривий Ріг, Луцьк, Львів, Макіївка, Маріуполь, Миколаїв, Одеса, Севастополь, Сімферополь, Слов’янськ, Тернопіль, Ужгород, Харків,  Чернівці; Гродно, Краків, Мінськ, Москва, Ополе та ін.), сильні секції з актуальних проблем морфології та синтаксису, а також проведення круглих столів, присвячених зіставному вивченню слов’янських прийменників та їх еквівалентів і моделей слов’янських речень. Заявлена на круглі столи проблематика репрезентує дослідження, що здійснюються лінгвістами Донецького національного університету спільно із вченими філологічних факультетів Московського державного університету імені М.В. Ломоносова (Москва, Росія), Білоруського державного університету (Мінськ, Білорусь), Гродненського державного університету імені Янкі Купали (Гродно, Білорусь) у рамках міжнародних проектів, результати яких запропоновано до обговорення.  
На пленарному засіданні виголосили доповіді Майя Всеволодова (Москва), Марія Конюшкевич (Гродно), Микола Луценко (Донецьк), Анатолій Загнітко (Донецьк).
Важливе теоретичне значення має доповідь професора Московського державного університету імені М.В. Ломоносова Майї Всеволодової “Функціонально-семантичні поля і функціонально-семантичні категорії (До питання про структуру змістового простору мови)”, в якій було розглянуто чотири рівні мови (змістовий, формальний, комунікативний рівні та рівень мовних механізмів), з’ясовано питання про структуру поля і структуру категорії.  Особлива увага була приділена співвідношенню функціонально-семантичних полів і функціонально-семантичних категорій на прикладі категорії часу в широкому смислі.
Президіум пленарного засідання (зліва направо): М.В.Всеволодова, А.П.Загнітко, Є.С.Отін, М.Й.Конюшкевич Професор Гродненського державного університету імені Янкі Купали Марія Конюшкевич у доповіді “Білоруські прийменники та їх аналоги: принципи атрибуції при формуванні реєстру” висвітлила досвід укладання словникових статей прийменникових одиниць різного типу. Укладений білоруською групою вчених-учасників Міжнародного проекту “Слов’янські прийменники в синхронії і діахронії: морфологія і синтаксис” реєстр прийменників та їх аналогів на сьогодні нараховує більше 7 тисяч одиниць, ураховуючи оказіональні і потенційні утворення.
Професор ДонНУ Микола Луценко у розвідці “До питання про історичне вивчення української мови” на підставі зіставлення численних фактів української, латинської, російської та інших мов обґрунтував тезу про більш давній статус української мови, ніж традиційно прийнято вважати.
У доповіді “Прийменники у структурі тексту: первинні і вторинні вияви” професор ДонНУ Анатолій Загнітко визначив текстотвірний потенціал прийменників, з’ясував особливості їх внутрішньотекстової актуалізації та запропонував переконливу класифікацію смислових відношень, що виражаються українськими первинними прийменниками. 
Проф. М.В.Всеволодва (Москва) і проф. А.П.Загнітко (Донецьк) під час дискусії Робота конференції була продовжена в секціях і на засіданнях круглих столів. Учасники круглого столу “Слов’янські прийменники: категорійна семантика, функції, контрастивістика” Катерина Виноградова (Москва), Майя Всеволодова (Москва), Ілля Данилюк (Донецьк), Анатолій Загнітко (Донецьк), Надія Загнітко (Донецьк), Марія Конюшкевич (Гродно), Наталія Кущ (Слов’янськ), Оксана Ніколаєнко (Гродно), Анастасія Сентябова (Гродно), Ганна Ситар (Донецьк), Валерія Чекаліна (Москва) обговорювали результати і перспективи Міжнародного проекту “Слов’янські прийменники в синхронії і діахронії: морфологія і синтаксис”. Варто відзначити активну участь у цьому проекті групи донецьких лінгвістів під керівництвом професора Анатолія Загнітка, яка втілилася у створенні “Словника українських прийменників”, що вийшов друком напередодні конференції. 
На засіданні круглого столу “Типологія слов’янських предикатів і моделі речень” з’ясовувалися принципи виділення і зіставлення моделей слов’янських простих речень, визначалися особливості їх реалізації у мовленні, установлювалися межі і складники синтаксичного поля речення. Підтримали обговорення поставлених проблем Катерина Виноградова (Москва), Майя Всеволодова (Москва), Ілля Данилюк (Донецьк), Анатолій Загнітко (Донецьк), Марія Конюшкевич (Гродно), Наталя Журавльова (Запоріжжя), Оксана Путіліна (Донецьк), Ганна Ситар (Донецьк), Тетяна Тукова (Донецьк), Валерія Чекаліна (Москва). 
Міжнародна наукова конференція “Граматичні читання-ІV” пройшла активно і плідно. Підведено підсумки її роботи. Виголошені доповіді, надруковані в 15 випуску фахового видання “Лінгвістичні студії”, загалом дають якісний зріз традиційних і нових підходів і зацікавлень лінгвістів на сучасному етапі розвитку граматики. Відзначимо, що з метою доступності матеріалів і залучення до дискусії широких наукових кіл електронна версія збірника доступна на Донецькому лінгвістичному порталі за адресою
www.mova.dn.ua.
Проведення наукових заходів такого рівня, безумовно, сприятиме діалогу представників українських лінгвістичних шкіл і провідних фахівців інших країн.

Ганна Ситар,
доцент кафедри
української мови

Скачати  програму конференції programa2007.zip (23 Kb)

 

Учасники круглого столу “Слов’янські прийменники: категорійна семантика, функції, контрастивістика”

{mospagebreak}

Граматичні читання – V

5-6 лютого 2009 року на кафедрі української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету була проведена міжнародна науково-теоретична конференція «Граматичні читання – V».
У роботі конференції взяли участь учені з вищих навчальних закладів, науково-дослідницьких установ України, Росії, Білорусії, Казахстану. Відкривало конференцію пленарне засідання, надалі робота конференції проходила у секціях, а завершили її засідання двох Круглів столів.
Конференцію відкрив вітальним словом декан філологічного факультету Донецького національного університету, завідувач кафедри загального мовознавства та історії мови, доктор філологічних наук, професор, академік Петровської академії наук Є.С. Отін. Він зазначив, що «Граматичні читання», які проходять на філологічному факультеті Донецького національного університету вже вп’яте, стали доброю традицією. Міжнародна конференція дає змогу вченим різних країн представити свої наукові здобутки та обговорити проблемні питання лінгвістичних досліджень. Є.С. Отін також розповів про інші мовознавчі конференції, що проводяться на базі Донецького національного університету, ознайомив учасників конференції зі щорічними лінгвістичними збірниками, де презентовані наукові дослідження з різних галузей лінгвістичної науки, та з міжнародними науковими лінгвістичними проектами, які здійснюються спільно з університетами Росії та Білорусії. 
Пленарне засідання розпочалося з доповіді А.М. Нелюби (Харків, Україна) «Чи порушують мовну норму оказіоналізми?», у якій на репрезентативних прикладах учений доводив тезу про те, що поняття «оказіоналізм» не працює на рівні словотвору.
Доповідь І.А. Герасименко (Горлівка, Україна) була присвячена особливостям функціонування та вживання описових конструкцій з компонентом «цвет» у текстах російської фразеології, фольклору та художньої літератури ХІХ-ХХІ століть.
Т.В. Тукова (Донецьк, Україна) у виступі «Інтелектуалізація мови як один зі шляхів її розвитку» розглянула проблему напрямку еволюції мови на всіх рівнях її системи у зв’язку з розвитком пізнавальної діяльності людини. На думку авторки, інтелектуалізація мови як на діахронічному, так і на синхронічному зрізі виявляється в тенденції до смислової точності.
У доповіді В.В. Мозгунова (Донецьк, Україна) «Особливості вияву категорії модальності в епістолярному жанрі мовлення» на матеріалі епістолярію В. Стуса та Олени Теліги проаналізовано особливості вияву категорії модальності в цьому жанрі мовлення, простежено гендерні відмінності в реалізації цієї категорії, окреслено перспективи подальших досліджень.
Особливості глибинно-семантичного подання речень з темпоральними частками стали предметом аналізу в доповіді В.М. Труба (Київ, Україна) «Про специфіку значення речень з реалізованими темпоральними валентностями часток ще та вже». Лінгвіст продемонстрував, що семантична структура повинна містити інформацію про розвиток описуваної ситуації і, враховуючи різноманітні функції реалізованих темпоральних валентностей часток, відбивати реальне відношення між поверхневою та глибинною структурою речення.
Завершилося пленарне засідання виступом М.О. Вінтоніва (Донецьк, Україна) «Категорії комунікативного синтаксису». Предметом аналізу у доповіді стали такі основні категорії комунікативного синтаксису, як: фокус, тема, рема, дане, нове, топік, коментар та ін. Доповідач докладно проаналізував кожну з презентованих категорій та зосередився на проблемі їх розмежування та взаємодії в межах комунікативного синтаксису.
Після перерви робота конференції продовжилася на секційних засіданнях. Заплановані вісім секцій були об’єднані в чотири.
У центрі уваги учасників об’єднаних секцій «Актуальні проблеми теорії мови і когнітивної граматики», «Актуальні проблеми синтаксису» були проблеми концептології, зокрема концептуальної картини світу, аксіології, синтаксису складного речення тощо. Так, І. Карамишева (Львів) привернула увагу до проблеми дискусійності виокремлення «синтаксичного концепту» в сучасних лінгвокогнітивних дослідженнях; Н. Плотнікова (Харків) представила свої спостереження над концептом голодна кутя у міфологічній картині світу; Л. Фатєєва (Луганськ) привернула увагу до концепту «воля» в поезії Тараса Шевченка; Н. Ясакова (Київ) презентувала семантичну категорію персональності у світлі філософського осмислення опозиції Я–ТИ–ВІН; О. Мачак розглянула семантику та типологію предикатів статальних допустових синтаксичних конструкцій.
Кілька виступів було присвячено розгляду складного речення в різних аспектах синтаксичного аналізу. Так, І. Бокатенко (Київ) привернула увагу до проблеми дослідження складних речень із підрядною предикативною частиною умови; О. Колісник (Кіровоград) розглянула особливості синтаксичного зв’язку в складних сполучникових реченнях із пояснювальними відношеннями.
Жваве обговорення викликали виступи Ю. Драч (Вінниця), яка розкрила лінгвальну природу обов’язкових приприкметникових компонентів формально-граматичної структури речення, С. Галаур (Полтава), яка презентувала чинники формування просторового значення в семантико-синтаксичній структурі речення з префіксально-прийменниковою кореляцією.
У виступі Ю. Язикової (Кіровоград) «Семантичні особливості займенниково-співвідносних речень симетричної та несиметричної структури» було окреслено особливості формування аналізованих речень як синтаксичних одиниць.
Проблеми, напрямки та аспекти дослідження мофрології та словотвору обговорювалися на секціях  «Проблеми категорій словотвірного рівня» й «Теоретичні і практичні проблеми морфології». 
Робота об’єднаної секції розпочалася з виступу Т. Скоробогатої (Гродно, Білорусь) «Дериваційна семантика російських і німецьких дієслів фізичного впливу, які позначають ‘напрямки дії в просторі’», де авторка окреслила способи вираження дериваційної семантики у дієслів фізичного впливу в російській і німецькій мовах і дійшла висновку, що словотвірна семантика простору в німецькій мові презентована більш різноманітно, ніж в російській, хоча основні словотвірні типи, способи і засоби їх вираження наявні в обох мовах.
Також були заслухані доповіді В. Теркулова (Горлівка) «Ономасіологічні моделі композитів – позначень об’єднань людей в російській мові» та І. Демешко (Кіровоград) «Типологія морфологічних моделей у віддієслівному словотворенні сучасної української мови».
В. Теркулов (Горлівка) присвятив свій виступ встановленню параметрів ономасіологічного опису універбалізаційних композитів, а також реалізації визначеної структури цього опису при аналізі складних слів, що входять до ономасіологічного класу «об’єднання людей» у російській мові.
У своїй доповіді І. Демешко (Кіровоград) встановила механізми впливу на структуру девербативів та проаналізувала типи морфонологічних позицій, релевантні для віддієслівних дериватів субстантивної зони. Окрему увагу авторка звернула на морфонологічні засоби морфемного варіювання, а також різновиди морфонологічних моделей віддієслівних іменників у сучасній українській мові.
Теоретичні та практичні проблеми морфології були висвітлені у доповідях А. Рубан (Москва, Росія), яка запропонувала проект нового практичного словника на матеріалі російських темпоральних прислівників; І. Носенко (Полтава), яка розкрила особливості присубстантивного вживання відносних ад’єктивів, утворених від іменників – назв металів; О. Халіман (Харків), яка на матеріалі граматичного значення множини проаналізувала «нульове» граматичне значення як наслідок нейтралізації.
Засідання секції «Проблеми дискурсології, дискурс-аналізу» характеризувалося широким колом розглянутих питань.
З доповіддю «Граматичні індикатори вираження ввічливості» виступила А. Безноса (Полтава), яка простежила це явище з погляду історії його вивчення. Класифікацію перформативів у лінгвістиці подала А. Дедухно (Київ).
В аспекті теорії мовленнєвих жанрів презентована характеристика повідомлень про стихійні лиха у доповіді Р. Карамишевої (Львів) «Регістрово-жанрові характеристики повідомлень про стихійні лиха на україномовних та англомовних інтернет-сайтах», де акцентовано, що аналізовані повідомлення є особливим тематичним видом повідомлень у межах новинного дискурсу зі своїми особливостями подачі поганих новин.
Т. Осіпова (Харків) у доповіді «Комунікативний кодекс українців: відображення дії закону поглинання емоцій  в українському паремійному фонді» наголосила на тому, що вивчення комунікативних властивостей прислів’їв та приказок, систематизація їх за законами спілкування мотивує необхідність створення комунікативного кодексу українців, який сприятиме підвищенню рівня комунікативної компетенції сучасного мовця.
У доповіді «Синтаксична і смислова структура атрибутивних метафоричних  словосполучень у поезії шістдесятників» Н. Слобода (Дніпропетровськ) виділила три типи метафор (метафора-загадка, метафора-порівняння, метафора-епітет), які проаналізувала у зв’язку із синтаксичними особливостями їх реалізації.
На об’єднаних секціях «Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць» та «Актуальні проблеми сучасних діалектів, соціолінгвістики та ономастики» переважала тематика, пов’язана з функціонуванням та семантикою лексичних та фразеологічних одиниць у різних дискурсах (публіцистичному, художньому та ін.), ономастичними дослідженнями у сучасній лінгвістиці. Належна увага приділена питанням діалектології та сучасної соціолінгвістики. Так, Ж. Краснобаєва-Чорна (Донецьк) ґрунтовно проаналізувала національно-культурну специфіку українських фразем весільної семантики; О. Кудря (Горлівка) у виступі «Похідні ад’єктивні одиниці зі вторинним колоративним значенням в українській та англійській мовах: семантичні групи та механізми їх словотворення» окреслила поняття похідних та вторинних кольоронайменувань, а також простежила особливості будови лексем кольору у двох контрастивних мовах.
Питання ономастики висвітлили: О. Антонюк (Донецьк) на основі антропонімії Донеччини з’ясувала граматичні особливості прізвиськ; Т. Буга (Донецьк) звернула увагу на особливості периферійної частини українського чоловічого іменника Центральної Донеччини з к. ХІХ до поч. ХХІ ст.; О. Заінчковська (Кіровоград) розглянула морфологічні варіанти мікротопонімів південно-східного Поділля; Г. Лукаш (Донецьк) присвятила свій виступ «Функціональна семантика граматичних категорій власних назв» проблемі зв’язків власних назв із граматичними рівнями мови; у центрі уваги О. Кашталян (Кіровоград) була морфологічна парадигматика прізвищ прикметникового типу в українській мові.
Новітні напрямки лінгвістичних досліджень були презентовані на засіданні секції «Прикладна (комп’ютерна) лінгвістика: аспекти, напрями досліджень».
Зацікавлення в аудиторії викликала доповідь Х. Гайдис (Львів), присвячена мовним злочинам як предмету судово-лінгвістичної експертизи.
Доповідь О. Лазаренко, Д. Панченка (Харків) «Роль онтологій під час обробки знань в «семантичному web» була присвячена питанням моделювання процесів автоматичного реферування із застосуванням онтологій. Дослідники запропонували модель онтологічного подання знань та опис онтологій засобами мови OWL.
У виступі М. Вінтоніва, І. Грабовської (Донецьк) були проаналізовані займенниково-кореляційні складнопідрядні речення в системі автоматичного опрацювання писемних текстів, висвітлено методику укладання бази даних речень цього типу.
Окрема увага на секції була приділена питанню розвитку дистанційного навчання в Україні, яке викликало жваве обговорення в аудиторії. Свої розробки з цієї проблеми презентували Г. Ситар, І. Селіщев (Донецьк) «Дистанційний курс «Прикладна фонетика»: принципи створення і структура» та І. Коненко (Донецьк) «Технологічні особливості виконання вправ у системі дистанційного навчання».Засідання секції продемонструвало надзвичайну актуальність досліджень в галузі прикладної (комп’ютерної) лінгвістики, окреслило перспективи цієї галузі мовознавчої науки.
На другий день конференції розпочали свою роботу засідання двох Круглих столів. Заявлена на круглі столи проблематика репрезентує дослідження, що здійснюються лінгвістами Донецького національного університету спільно з ученими філологічних факультетів Московського державного університету імені М.В. Ломоносова (Москва, Росія), Білоруського державного університету (Мінськ, Білорусь), Гродненського державного університету імені Янкі Купали (Гродно, Білорусь) у межах двох міжнародних проектів «Моделі слов’янських простих речень з урахуванням їх типових значень і мовленнєвих реалізацій» і «Слов’янські прийменники у синхронії і діахронії: морфологія і синтаксис».
Обговорення Круглого столу «Типологія предикатів і моделі речень у слов’янських мовах» розпочалося з доповіді А.П. Загнітка «Одиниці і категорії когнітивного синтаксису», яка викликала жваву дискусію серед учасників засідання. Найбільше зацікавило слухачів питання співвідношення одиниць і категорій когнітивного, семантичного та функціонально-комунікативного синтаксису.
М. Капась-Романюк (Київ) розглянула стійкі дієслівні сполуки у проекції на історію української літературної мови. Доповідь викликала багато питань, що свідчить про наявність невирішених питань у межах проблеми описових предикатів, про необхідність уточнення поняття «стійкі дієслівні сполуки», визначення критеріїв їх кваліфікації.
Симетричні конверсиви в українській мові стали об’єктом доповіді О. Милостної (Донецьк). Авторка обґрунтувала положення про симетричність усіх конверсивів, запропонувала власну класифікацію конверсивів за ступенем симетрії, окреслила перспективи створення алгоритму, за яким відтворюються конверсиви.
Завершив засідання цього Круглого столу виступ К. Виноградової (Москва, Росія), Г. Ситар (Донецьк, Україна) «Типологія моделей модальних модифікацій речень в українській і російській мовах», у якому авторки запропонували дихотомію модальних модифікацій речень, виділили моделі речень, спільні для трьох основних типів модальності – бажання, можливості, необхідності, та моделі, за якими будуються модифікації одного з указаних типів в українській та російській мовах.
На засіданні Круглого столу «Слов’янські прийменники: категорійна семантика і функції, контрастивістика» піднімалися проблеми контрастивного зіставлення російських та казахських прийменників, машинного перекладу українських прийменників тощо. Так, доповідь К. Доценко (Москва, Росія / Астана, Казахстан) «Російські прийменники та їхні казахські еквіваленти» викликала жваву дискусію серед учасників Круглого столу. Предметом обговорення стала методика контрастивного аналізу російських і казахських прийменників, також слухачів зацікавили способи передачі просторових відношень у казахській мові у зіставленні з російською, вираження “синтаксичних” прийменників в казахській мові та ін.
Українські первинні прийменники в аспекті прикладної лінгвістики стали предметом виступу М. Оранської (Донецьк), яка презентувала спробу складання алгоритму машинного перекладу українського прийменника за російською мовою. Дослідниця виходила із прагення врахувати типові помилки програм автоматичного перекладу, окреслила перспективи подальшого розгортання моделі запропоновано алгоритму та наголосила, що принципи його побудови, очевидно, є спільними для всіх первинних прийменників.
Підсумовуючи роботу Круглих столів, учасники наголосили на необхідності проведення таких засідань, де обговорюються актуальні питання сучасної лінгвістики, знаходять шляхи вирішення проблемних питань, окреслюються перспективи подальших наукових розвідок.
Міжнародна конференція відзначилася актуальністю тематики, широким колом обговорюваних питань і ґрунтовними дослідженнями у нових галузях лінгвістичної науки. Матеріали конференції вийшли друком до початку її роботи у збірнику наукових праць «Лінгвістичні студії» (випуски 17 і 18). Обидва випуски та програма конференції доступні на Донецькому лінгвістичному порталі за адресою
www.mova.dn.ua.

Анатолій Загнітко, Ганна Ситар,
Євгенія Коваленко (Донецьк)

Матеріал опубліковано:

Анатолій Загнітко, Ганна Ситар, Євгенія Коваленко. Граматичні читання – V // Українська мова.– 2009. – № 2. – С. 116-121.

{mospagebreak}

Звіт про “Граматичні читання-VІ”

3 – 4 лютого 2011 року на філологічному факультеті Донецького національного університету відбулась Міжнародна наукова конференція “Граматичні читання – VI”, організована за підтримки й у співпраці з Інститутом української мови НАН України та Інститутом мовознавства імені О.О. Потебні НАН України кафедрою української мови та прикладної лінгвістики ДонНУ на чолі із завідувачем – координатором і натхненником заходу – д. філол. н., проф. А.П. Загнітком.

 

До програми “Граматичних читань – VI” було включено 152 доповіді, підготовлені й виголошені вченими провідних науково-дослідних установ, університетів та інститутів України, Росії, Білорусії, Польщі, Сербії.

 

3 лютого Міжнародну наукову конференцію “Граматичні читання – VІ” розпочато пленарним засіданням. Із вітальним словом до гостей, а також організаторів заходу звернувся декан філологічного факультету, академік Петровської академії наук, д. філол. н., проф. Є.С. Отін. Згадано про витоки “Граматичних читань”, про тих, хто стояв біля цих витоків і надалі координує перебіг конференції, яка набула статусу Міжнародної з 2005‑го року. Закцентовано на важливості наукового заходу як можливості для молодих мовознавців виявити свій потенціал, апробувати результати власних науково-лінгвістичних пошуків, перейняти досвід знаних лінгвістів. Наголошено на особливості конференції, напрями роботи якої суголосні напрямам наукової діяльності Донецької лінгвістичної школи.

 

На пленарному засіданні актуальні доповіді щодо результатів здійснених досліджень виголосили:

 

I. Євгенія Карпіловська, д. філол. н., проф., в.о. завідувача відділу структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України (м. Київ, Україна).

 

У доповіді “Граматика мови і корпус” наголошено на нагальній потребі укладання корпусу діагностичних контекстів нової лексики як необхідного фактологічного підґрунтя для появи очікуваної ще з 1993 року нової академічної граматики української мови, категорійно-функціональної з максимальним зануренням мовних фактів у сучасну соціо- і лінгводинаміку.

 

II. Анатолій Нелюба, д. філол. н., проф. кафедри української мови Харківського національного університету (м. Харків, Україна).

 

У доповіді “Жінки. Ґендер. Його величність Словотвір” унаочнено сучасні тенденції щодо унезалежнення “жіночого” словотвору. Запропонований доповідачем підхід до словотвірної емансипації викликав зацікавлення аудиторії та жваве обговорення.

 

III. Анатолій Загнітко, д. філол. н., проф., завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики ДонНУ (м. Донецьк, Україна).

 

Виголошена доповідь Частки в системі службових частин мови: типологійний і лексикографічний вияви заакцентовувала низку значущих питань щодо визначення статусу частки в системі службових слів, особливостей їхніх граматичних властивостей, класифікаційного та кваліфікаційного простору, основних закономірностей лексикографічного опрацювання.

 

IV. Ірина Герасименко, к. філол. н., доц. кафедри мовознавства та російської мови Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (м. Горлівка, Україна).

 

Доповідь Смысловое содержание русских колоративов с производной цветовой номинациейприсвячена дослідженню змістового наповнення лексем із вторинним колірним значенням, утворених за моделлю такий, як … , що не втрачають первинного етимологічного звязку з прототипними обєктами (коштовне каміння, коштовні метали, небо тощо), а отже, не сприймаються як абстрактні. Наголошено, що, незважаючи на замкненість кола адєктивів-кольоративів, очевидною є тенденція до поповнення цієї групи в російській мові. Виголошені положення викликали низку питань та жваве обговорення серед учасників конференції.

 

V. Юрій Дорофеєв, к. філол. н., доц. кафедри російського, слов’янського та загального мовознавства Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського (м. Сімферополь, Україна).

 

У доповіді Когнитивный подход к выделению частей речи лінгвіст наголосив на потребі характеристики частин мови з погляду можливості вивчення їх як концептів, указав на необхідність трансформації традиційної класифікації частин мови у випадку їх когнітивного опису. Поставлені доповідачеві питання засвідчили новизну обраної для дослідження проблеми, а також необхідність подальших студій для коректного її вирішення.

 

Роботу Міжнародної наукової конференції “Граматичні читання – VІ” було продовжено в чотирьох секціях:

 

1. “Актуальні проблеми теорії мови і когнітивної граматики. Функціональна семантика лексичних і фразеологічних одиниць”.

 

Співголови – к. філол. н., доц. З.Л. Омельченко, к. філол. н., ст. в. Ж.В. Краснобаєва-Чорна. Секретар – к. філол. н., доц. О.Л. Путіліна.

 

Власні розробки з проблем концептології презентували Т.П. Кизима – “Взаємодія концептів СВІТОВЕ ДЕРЕВО і ЛЮДИНА в поетичній мові Оксани Забужко” (м. Харків, Україна), А.О. Колоколова – “Знання про культуру в номенах України (на матеріалі української публіцистики)” (м. Харків, Україна), І.А. Кожушко – “Про специфіку вживання терміна “концептосфера” в сучасній когнітивній лінгвістиці” (м. Харків, Україна). Спробу розвязати проблему визначення меж номінативних сутностей зробив Р.В. Забашта (м. Сімферополь, Україна). Прагматику номенів на позначення дитини в асиметричному спілкуванні (на матеріалі автобіографічних повістей М. Стельмаха) дослідила К. Коротич (м. Харків, Україна). “Деякі закономірності словотвору східностепових говірок” з’ясувала З.Л. Омельченко (м. Донецьк, Україна). Установила джерела постання відмінкової граматики від поч. ХХ ст. і до сьогодні О.Л. Путіліна (м. Донецьк, Україна). Спостереження щодо ролі синтагматики у виявленні еволюції граматичної системи сучасної російської мови презентувала Т.В. Тукова (м. Донецьк, Україна). Доповідь В.П. Сидельникова (м. Донецьк, Україна) “Почему спорят лингвисты?” було присвячено проблемам сучасної мовознавчої термінології.

 

2. “Проблеми категорій словотвірного рівня. Прикладна (компютерна) лінгвістика: аспекти, напрями досліджень”.

 

Співголови – д. філол. н., проф. Є.А. Карпіловська, д. філол. н., проф. А.М. Нелюба. Секретар – А.В. Зеніна.

 

Під час засідання секції доповіді виголосили М.П. Брус “Словотвірна термінологічна база фемінітивної підсистеми української мови” (м. Івано‑Франківськ, Україна), Я.С. Старченко “Сучасна жарґонологія й словотвірні інновації в жаргонах української мови” (м. Харків, Україна), О.Ф. Тютенко “Категорійний і денотативний компоненти значення в семантичній структурі суфікса” (м. Київ, Україна), О.В. Філіпповська “Сучасна фразеологія: персоналії (структура словникової статті)” (м. Донецьк, Україна), Г. Волинець “Функціонування нульсуфіксальних іменників у межах лексико-словотвірного мікрополя назв продуктів харчування” (м. Запоріжжя, Україна), К.А. Стародуб “Репрезентанти аналітизму на морфемно-дериваційному рівні та критерії їх виокремлення” (м. Миколаїв, Україна), О.В. Меркулова “Іменники з конфіксом по‑…‑j(a) в українській мові” (м. Запоріжжя, Україна), Т.О. Подєнєжна “Роль метафори і метонімії у створенні композитів на позначення людини за фізичною ознакою в англійській, німецькій, українській і російській мовах” (м. Донецьк. Україна), А.В. Зеніна “Типи складних слів у сучасній банківській термінології” (м. Донецьк, Україна).

 

3. “Теоретичні і практичні проблеми морфології. Актуальні проблеми синтаксису”.

 

Співголови – д. філол. н., проф. А.П. Загнітко, к. філол. н., доц. І.Р. Домрачева. Секретар – О.С. Павлович.

 

В.В. Мерінов (м. Харків, Україна) проаналізував причини та шляхи виникнення експлікації граматичних форм числа у іменниках – власних назвах, семантико-граматичні явища як її наслідки, подав рубрикацію таких власних назв, навів приклади їх функціонування. Синтаксичні характеристики негативного індексально-оцінного комплексу другої особи у англомовному тексті Біблії дослідила І.В. Чернишова (м. Горлівка, Україна). Спробу розкрити специфіку аплікації як синтаксичного процесу запропонував І.І. Дяговець (м. Донецьк, Україна). Проаналізувала та узагальнила погляди українських та зарубіжних лінгвістів щодо зв’язку результатива та граничності, розглянула статус категорії результатива з погляду її зв’язку з ознакою граничності в українській мові Ю.О. Голоцукова (м. Донецьк, Україна). Проблемі вивчення мовностильових особливостей поетичних творів була присвячена доповідь В.Й. Чикут (м. Хуст, Україна) – “Різновиди синтаксичних конструкції у поезії П. Скунця”. Здобутки теорії валентності у доповіді “Семантико-синтаксична категорія валентності предикатів знання в англійській, українській та російській мовах” окреслила О.А. Боговик (м. Дніпропетровськ / Кіровоград). Визначила ономасіологічний статус бахуврихі – посесивних атрибутивних конструкцій та похідних від них складних прикметників А.В. Донець (м. Слов’янськ, Україна). Власні міркування щодо реалізації адресатності в синтаксемах синкретичної семантики висловила Н.В. Кобченко (м. Москва, Росія). Синтаксис метафоричних конструкцій у поезії шістдесятників дослідила Н.В. Слобода (м. Дніпропетровськ, Україна). Авторське визначення словосполучення як особливої синтаксичної одиниці-конструкції запропонувала М.В. Балко (м. Донецьк, Україна) в доповіді До питання про основні ознаки словосполучення.

 

4. “Проблеми лінгвістики тексту, дискурсології, дискурс-аналізу. Актуальні проблеми сучасних діалектів, соціолінгвістики та ономастики”.

 

Голова – к. філол. н., доц. О.В. Виноградова. Секретар – М.М. Михальченко.

 

Під час засідання секції предметом конструктивного обговорення стали виголошені доповіді В.О. Андрущенко “Інформативно-комунікативна площина вияву категорійної зв’язності у внутрішній художньотекстовій структурі” (м. Горлівка, Україна), В.С. Головіної “Вербалізація категорії простору у поетичному дискурсі Ю. Андруховича” (м. Харків, Україна), Н.А. Карпенко “Штрихи до окреслення мовленнєвого портрету П. Загребельного з огляду на особливості комунікативної компетенції письменника” (м. Харків, Україна), Г.В. Кицак “Характерні риси наукового дискурсу” (м. Житомир, Україна), Г.М. Пасько “Мовленнєвий жанр загадки в дискурсивній площині: особливості функціонування” (м. Горлівка, Україна), С.В. Криворученко “Системність дискурсної модальної семантики прозового твору” (м. Хуст / Кіровоград, Україна), М.Г. Маркіної “Грамматические особенности неисходных текстов (на материале текстов-пересказов)” (м. Сімферополь, Україна), І.В. Сахарук “Типологія прецедентних феноменів у сучасному українському дискурсі” (м. Донецьк, Україна), І.Ю. Шкіцької “Власне ім’я як засіб підвищення значимості співрозмовника” (м. Тернопіль, Україна).

 

Згідно з програмою Міжнародної наукової конференції “Граматичні читання – VІ” 4 лютого відбулися засідання круглих столів “Моделі простих речень у слов’янських мовах” та “Типологічна граматика службових частин мови”. Голова – д. філол. н., проф. А.П. Загнітко. Секретар – А.С. Каратаєва.

 

Заявлена проблематика круглих столів репрезентує дослідження, здійснювані в межах двох міжнародних проектів «Слов’янські прийменники у синхронії і діахронії: морфологія і синтаксис» та «Моделі слов’янських простих речень з урахуванням їх типових значень і мовленнєвих реалізацій», у яких беруть участь науковці Білорусі, Росії, України, Польщі, Болгарії, Сербії.

 

У засіданні взяли участь Г. Дорохіна “Робота з АОПМ на морфологічному рівні” (м. Донецьк, Україна), І.С. Сеніна “Строевые слова. Классификаторы как один из разрядов строевых слов, функции классификаторов” (м. Москва, Росія), І.І. СеліщевАвтоматичне розпізнавання мовлення: принципи та перспективи(м. Донецьк, Україна), І.О. Коненко Моделювання системи вправ у дистанційному курсі з німецької мови (м. Донецьк, Україна), Г.О. Бардукова, О.Г. Важеніна “Еліпсис як репрезентант комплексу індивідуально-авторських видозмін фразеологізмів структурно-семантичного типу (на матеріалі мови химерного роману О. Ільченка Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця” (м. Донецьк, Україна), В.В. Сопачова “Аналітичні предикативні синтаксеми зі значенням зміни стану у двоскладних та односкладних реченнях української мови” (м. Миколаїв, Україна), Г.В. Ситар “Синтаксичні фразеологізми, побудовані за моделлю Чим не N1 в українській мові” (м. Донецьк, Україна). Усі виголошені на круглих столах доповіді викликали жваву реакцію аудиторії, низку гострих питань, дискусійних коментарів і роздумів щодо напрямків подальших студій.

 

Пленарне і секційні засідання Міжнародної наукової конференції “Граматичні читання – VI” пройшли плідно й результативно. Підсумки заходу підведено в заключному слові заступником оргкомітету конференції, завідувачем кафедри української мови та прикладної лінгвістики ДонНУ, д. філол. н., проф. А.П. Загнітком. Зауважено на з року в рік вияскравлюваних тенденціях до залучення комп’ютерів до виконання лінгвістичних досліджень і поширення в науково-лінгвістичних колах зацікавленості проблемами когнітивістики. Підкреслено, що суспільний прогрес прямо корелює з поглибленням знань про мову й прикладним використанням таких ґрунтовних знань.

 

Матеріали конференції опубліковано у фахових збірниках наукових праць “Лінгвістичні студії” (випуски 22, 23). Програма конференції, матеріали та резолюції доступні на Донецькому лінгвістичному порталі за адресою www.mova.dn.ua.

 

 

Бардукова Ганна, аспірант кафедри

 

української мови та прикладної лінгвістики ДонНУ

 

 

 

 

 

 

Фотозвіт конференції

 

 

 

 

Дякуємо за фото- та відеозйомку конференції
магістранту кафедри української мови та прикладної лінгвістики ДонНУ
Ігорю Селіщеву.