Аспірантський семінар

Семінар 1 - 24.12.2014

Інна Сахарук

аспірант кафедри української мови та прикладної лінгвістики ДонНУ

Науковий керівник – к.ф.н., доц. Ситар Г.В.

 

ТЕКСТОВО-ДИСКУРСИВНІ КАТЕГОРІЇ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ІНТЕРНЕТ-ЗМІ У ПАРАДИГМІ ПОСТМОДЕРНІЗМУ

 Мережу Інтернет сьогодні можна з упевненістю назвати найбільшою і найефективнішою у світі міжкультурною комунікаційною платформою, що творить нову віртуальну реальність. Одним із наслідків стрімкої експансії електронних технологій у життя пересічних громадян стала Інтернет-журналістика – особливий тип медіа, що поєднує у собі ознаки та функції друкованих і аудіовізуальних ЗМІ. На сьогодні мережеві медіа постають одним із провідних джерел отримання оперативної й актуальної інформації про світ та засобів обміну нею, тому аудиторія Інтернет-журналістів постійно росте.

 Дослідженням різних аспектів Інтернет-журналістики та медіа-дискурсу, зокрема у контексті панівної культурної парадигми, займалися багато визначних вчених, серед яких Т. ван Дейк, Н. Феркло, Р. Крейґ, Дж. Гол, Б. В. Потятиник, С. Б. Сереброва, М. Л. Яковенко, О. Д. Кузнецова, С. Г. Корконосенко, В. А. Личковах, В. Г. Костомаров, В. І. Карасик, С. І. Сметаніна, Т. Г. Добросклонська, С. Г. Машкова, І. Д. Фомічова, М. М. Лукіна, І. П. Ільїн та інші.

Поза увагою дослідників залишилися специфічні текстово-дискурсивні категорії українського медіа-дискурсу, що виявляють його постмодерні риси. З огляду на всі характерні особливості Інтернет-ЗМІ, ми припускаємо, що такий тип медіа є закономірним результатом і продуктом утвердження панівної постмодерністської парадигми у науці, мистецтві, філософії та інших соціальних практиках.

Матеріалами дослідження стали медіа-тексти таких українських Інтернет-видань, як «Тиждень» (http://tyzhden.ua/), «Українська правда» (http://www.pravda.com.ua/), «ТСН» (http://tsn.ua/), «Дзеркало тижня» (http://dt.ua/), «Gazeta.ua» (http://gazeta.ua/), «Sumno?» (http://sumno.com/), «Inspired» (http://inspired.com.ua/), що відбивають різну тематику і мають різну цільову аудиторію. Усі вказані ресурси становлять повноцінні інформаційні портали, де оновлення інформації відбуваються декілька разів на добу (іноді – щогодини або навіть частіше), а тексти супроводжуються різноманітними аудіовізуальними засобами.

Медіа-дискурс, услід за Т. Г. Добросклонською, ми розуміємо як сукупність процесів і продуктів мовленнєвої діяльності у сфері масової комунікації у всьому багатстві та складності їхньої взаємодії. У свою чергу щодо медіа-дискурсу медіа-тексти становлять зручні для проведення наукового дослідження дискретні одиниці, що дають змогу поділити інформаційні потоки на окремі сегменти. Т. Г. Добросклонська зауважує, що медіа-текст постає дискретною одиницею медіа-дискурсу, тому він дає змогу впорядкувати і структурувати стрімкий рух інформації в умовах глобалізованого суспільства. Отже, в цьому дослідженні терміни «медіа-текст» і «медіа-дискурс» ми вживатимемо як синонімічні.

Особливості медіа-журналістики головно зумовлені сферою їхнього існування – всесвітньою мережею Інтернет, яка часто значно трансформує традиційні ЗМІ.

Характерною рисою онлайнових медіа є їхня доступність. Скористатися мережею Інтернет наразі можна в будь-якому закладі, установі або навіть подекуди і в міському транспорті за допомогою смартфона або ноутбука. Простота і порівняно низька вартість доступу в мережу збільшують кількість користувачів Інтернету в геометричній прогресії. Приблизно такими ж темпами зростає й кількість користувачів Інтернет-медіа. Онлайнові ЗМІ цінують за оперативність інформації, яка оновлюється на деяких ресурсах щохвилини, її доступність, а також за можливість вибору, що читати, а що залишити поза своєю увагою.

У багатьох країнах світу і в Україні зокрема Інтернет-медіа поціновують за відносну об’єктивність інформації. Оскільки мережа Інтернет нікому не належить і ніхто її не фінансує, вплинути на характер, якість і кількість інформації, що розповсюджується там, майже неможливо. Саме це приваблює до онлайнових ЗМІ освічених, свідомих користувачів, які прагнуть отримувати незаангажовану інформацію з достовірних джерел і тому часто послуговуються декількома різними ресурсами, щоб оцінити дані максимально неупереджено.

Ще однією ключовою рисою Інтернет-простору та медіа-продуктів у ньому є їхня мультимедійність. Онлайнові ЗМІ поєднують «традиційну» текстову інформацію з відеорядом, звуковим супроводом, фотографіями, малюнками тощо, що дає змогу подати певну подію максимально чітко і повно. Крім того, медіа-текстам властива гіпертекстуальність – унікальна риса, що становить принцип побудови тексту у такий спосіб, що він перетворюється на систему текстів, що водночас становлять єдність і множинність текстів. Це дає змогу користувачу сприймати інформацію у будь-якому зручному для нього порядку та виді.

До набору текстово-дискурсивних категорій, притаманних українському медіа-дискурсу, входять як традиційні текстові категорії (згідно з поглядами З. Я. Тураєвої, І. Р. Гальперіна та інших лінгвістів, це когезія, когерентність, прагматична спрямованість, модальність, інформативність, членованість тощо), так і ті, що є специфічними саме для цього типу дискурсу (до таких ми зараховуємо інтертекстуальність, культурну та соціальну зумовленість текстів, дискурсивну інтерференцію, інтерактивність, мультимедійність, гіпертекстуальність, тематичну відтворюваність).

Однією з ключових текстово-дискурсивних категорій Інтернет-медіа є інтертекстуальність, яка полягає в тому, що текст будується на основі цитат і ремінісценцій до інших текстів. Такі «покликання» можуть бути явними або імпліцитними (трансформованими), але в будь-якому разі вони обов’язково залишаються впізнаваними для читача. Авторка терміна «інтертекстуальність» Ю. Кристева стверджувала, що будь-який текст є інтертекстом і результатом інших дискурсів, і підкреслювала, що текст у процесі інтертекстуалізації постійно трансформується та переосмислюється.

Інтертекстуальність тексту виявляється через наявність у ньому прецедентних феноменів, алюзій, цитат, пародії, плагіату, стилізації тощо. У медіа-текстах ця властивість експлікує їхній зв’язок із іншими феноменами культурного і соціального життя, створює атмосферу карнавалу, гри з читачем, який має розшифрувати, впізнати інтертекстуальні посилання, і тільки в цьому випадку він може отримати у «винагороду» повне розуміння тексту і адекватне сприйняття авторського меседжу.

Наприклад, у статті Т. Возняка «Сто років самотності Віктора Януковича» (http://www.pravda.com.ua/articles/2012/02/22/6959193/) використано цілий комплекс інтертекстуальних елементів, один з яких винесено у назву:

Сто років самотності Віктора Януковича

[]«Дипломати по-донецьки» сплутали звичайну чемність європейців та американців з слабкістю. Розлютили всіх. Це як з Кощеєм – його життя повністю залежить від аналізів Юлії Володимирівни. Отакий парадокс.

[…] Невже він не є патроном Азарова чи Чечетова? Так, є. Але він не є патроном Ахметова. Ба, він не є патроном навіть для Хорошковського. Чи таких «котів, які ходять самі по собі», як Бойко чи Льовочкін? А це вони і є Партією регіонів.

 […] Так, є вже перші розправи з опозицією. Тепер: «Нельзя держать выпустить». Випустиш – відгризе все. Залишиш у тюрмі – не дай Бог що, і тоді Самому гаплик.

Ні, не теперішня опозиція, а олігархат з допомогою своїх чергових ставлеників запроторить за ґрати «цапів відбувайлів» – «черні кинуть кістку». Так було і так буде. Тому багатьом саме час задуматися, куди ще можна утекти.

Гори воно вогнем те мисливське господарство. Та й Міжгір’я краще позбутися – а то нарадили «друзья-товарищи» золоті унітази. Зрадники, всюди зрадники (Українська правда. – 22.02.2012).

Культурну та соціальну зумовленість медіа-дискурсу також можна вважати матеріальним виявом категорії інтертекстуальності. Автори медіа-текстів постійно звертаються до набору спільних фонових знань, що дають змогу адресатам повідомлень адекватно сприймати й інтерпретувати інформацію. Це свого роду глобальна прецедентність медіа-дискурсу, яка виявляється у регулярній апеляції медіа-текстів до знань читачів, їхньої культурної та соціальної компетенції:

26 квітня, коли політично активна публіка уважно стежила за боями навколо телеканалу ТВі, у Верховні раді раптово з'явився сенсаційний законопроект. Цей документ покликаний зняти всі перепони для майбутньої приватизації української газотранспортної системи.

[…] Згідно з розповідями, ситуація виглядала дещо дивно. Президент Віктор Янукович нібито кілька разів пропонував президенту РФ Володимиру Путіну «трубу» в обмін на знижку на газ і кілька разів передумував. Путіну ці ігри набридли, і він перестав говорити на дану тему.

Мотивація Януковича зрозуміла. Попереду президентські вибори 2015 року, а економіка напівмертва, грошей нема. Не в останню чергу так сталося через захмарну ціну на російський газ за «контрактом імені Юлії Тимошенко» (Українська правда. – 16.05.2013).

У наведеному уривку напівжирним шрифтом виділено ті елементи тексту, що апелюють до наявних у читачів спільних пресупозицій, які уможливлюють повне розуміння поданої інформації та введення її в контекст уже наявних знань про світ.

Дискурсивна інтерференція (термін Т. Г. Добросклонської) виявляється у медіа-дискурсі у тому, що в ньому перетинаються і поєднуються елементи одразу декількох типів інституціональних дискурсів: політичного, рекламного, юридичного, ділового, спортивного, релігійного тощо. У взаємодії ці типи дискурсів витворюють унікальний і складний за своїми характеристиками конструкт – медіа-дискурс. Проілюструємо це на прикладах.

Політичний + діловий дискурси: Президент зазначив також, що зростання зарплат і пенсій має базуватися на зростанні економіки. «Соціальні ініціативи, які були закладені в основу зростання пенсій і заробітних плат повинні увійти в найближчій перспективі в ступінь державної соціальної політики, але вона може ґрунтуватися тільки на реальному зростанні економіки. Реальне зростання економіки не може бути без інвестицій, а інвестиції підуть тільки в ті області, в яких вони реально можуть дати віддачу», – підкреслив Янукович (ТСН. – 22.08.2012).

Музичний + критичний дискурси: А далі починається найцікавіше. По-перше, в системі цінностей Вакарчука весна раптово поступилася літу. По-друге, більш хуліганської пісні Океани не придумували ще з часів Ото була весна. Бодегіта – це знахідка і сміливість. Приємний ритм, типово британське «во-хоо» у приспіві, зміни темпу і, врешті-решт, мохіто! До речі, це єдина пісня з альбому, яка «лежала у шафі» декілька років, усі інші писалися нещодавно.

[] Так бадьоро почавши, на п’ятій пісні гурт зривається у прірву. Rendez-vous відверто віддає шансоном або попсою. Задоволення нижче середнього.

Стріляй – навдивовижу рівна пісня. Рівна пісня із нестандартною для ОЕ барабанною партією. Рівна пісня, під яку можна страждати і думати при життя. Рівна пісня, просякнута втраченою надією (Inspired. – 16.05.2013).

Більшість проаналізованих медіа-текстів можна віднести одразу до декількох типів дискурсу, окрім медійного, оскільки вони можуть бути присвячені таким подіям та явищам, що стосуються різних соціальних практик.

Ключовою категорією текстів онлайнових медіа є їхня інтерактивність, тобто наявність активного і адекватного зворотного зв’язку між користувачем (читачем) і системою (Інтернет-ЗМІ). Найчастіше така форма взаємодії виявляється у створенні форумів на сайтах медіа-ресурсів та реалізації можливості залишити коментар після статті / замітки:

Три роки декретної відпустки – це забагато

Євросоюз виділив 5 млн грн на програму допомоги українським жінкам, які перебувають у декретній відпустці. Дві третини їх мають труднощі з поверненням до роботи. Такі дані Міністерства соціальної політики […]

У США у декрет ідуть не довше ніж на три місяці. В Європі цей термін більший. Наприклад, у Швеції можна сидіти вдома з дитиною до року. Проте там діють механізми, які підтримують баланс між роботою і родиною. При компаніях створюють садочки для дітей працівників. Є кімнати відпочинку матері й дитини на роботі. Жінки залишають там своїх малюків на няньку і навідуються туди під час робочого дня. Також для таких працівниць передбачений гнучкий графік роботи.

Три роки — це забагато. Це спадок із радянського минулого […]

я в шоці 23.02.2013 13:14

У цій країні і народжувати, і вмирати страшно...

123 21.02.2013 12:07

У Вас явно немає дітей. Не погоджуюся зі статтею.

Владислава 19.02.2013 18:20

Жодна нормальна мати не залишила б своє дитя хай навіть у найгарнішому дитсадку у віці кількох тижнів. Тому 3 роки – ніякий не "спадок", це якраз той стимул, що був потрібен в умовах вимираючої нації. І тут якраз у Заходу вчитися немає чому: жінки працюють, дітей не народжують – країни вимирають.

добре радити 19.02.2013 09:55

1000 баксів за місце в садочку – заробиш чи ні, а бакси вже давай (Gazeta.ua. – 19.02.2013)[Орфографію та пунктуацію авторів коментарів збережено – І.С.].

Досить часто між читачами або між читачами і редактором розгортається активна дискусія щодо наведеного матеріалу, яка може утворювати окремий новий тип дискурсу в межах медійного.

Багатошаровість медійного дискурсу виявляється у його мультимедійності, тобто передачі інформації не тільки за допомогою тексту, але й з використанням графічних, звукових засобів і відеоряду, що дає змогу не тільки подати її максимально повно, але й надає читачеві можливість вибору «каналу комунікації» – саме того засобу, сприйняття інформації через який буде оптимальним.

 

(ТСН. – 10.01.2013)

 

Інтернет-ресурси, що використовують мультимедіа для передачі інформації, називають сьогодні конвергентними ЗМІ, які поєднують усі канали передачі інформації в єдину інформаційну систему.

До визначних текстово-дискурсивних категорій медіа-дискурсу також слід віднести його гіпертекстуальність, тобто наявність експліцитних зв’язків між різними текстами, що дають змогу читачеві сприймати текст нелінійно, заглиблюючись у нього. Формально гіпертекстуальність виявляється в тому, що текст містить посилання на інші тексти або інформаційні засоби в межах одного Інтернет-ресурса або декількох. Активізувавши посилання, читач може перейти на сторінку з аналогічною або пов’язаною інформацією.

[] Нагадаємо, 5 квітня омбудсмен Валерія Лутковська звернулася до президента Віктора Януковича зпроханням про помилування Луценка. Омбудсмен послалася на стан здоров'я Луценка і на те, що екс-міністр відбув більшу частину покарання. Віктор Янукович звернувся до Комісії при президентові у питаннях помилування з проханням невідкладно розглянути звернення. 

7 квітня Янукович підписав указ про помилування шести засуджених, серед яких був Юрій Луценко (Тиждень. – 09.04.2013) [У тексті підкреслено і виділено напівжирним шрифтом наявні гіперпосилання на інші матеріали, розміщені на цьому ж інформаційному ресурсі – І.С.].

Отже, гіпертекст не має замкненої структури, тому читач може досить довго «мандрувати» посиланнями, якщо інформаційний ресурс є великим і неновим. Гіпертекстуальність онлайнових медіа уможливлює сприймання інформації реципієнтом у будь-якому порядку та обсязі.

Тематична відтворюваність як текстово-дискурсивна категорія українського медіа-дискурсу полягає в тому, що всі медіа-тексти є фактично різними інтерпретаціями одних і тих самих подій і фактів (тем), що у різний спосіб висвітлюються у ЗМІ. Як правило, «сухі» інформаційні відомості подаються інформаційними агентствами, а інші ЗМІ (у тому числі й Інтернет-видання) виконують функцію поширення інформації та донесення її до населення у зручній і доступній формі.

Мовний закон регіоналів набрав чинності

Закон про основи державної мовної політики, який передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова, вступив в силу.

Текст закону опублікований в офіційній парламентській газеті «Голос України». Законом передбачається, що в контексті Європейської хартії регіональних мов або мов меншин заходи, спрямовані на використання таких в Україні, застосовуються до 18 мов: російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, їдиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська (циганська), румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська й кримчацька.

[…] Голова парламенту Володимир Литвин спершу відмовлявся підписати цей закон, однак, зрештою, зробив це й передав його на підпис президента.

Водночас в об’єднаній опозиції заявили, що «нова демократична більшість скасує цей закон та інші антидержавні закони і притягне Януковича та Литвина до відповідальності за наругу над Конституцією і державною мовою» (Тиждень. – 10.08.2012). 

 

Сьогодні «мовний» закон набув чинності

Янукович підписав закон проти української мови. Закон «Про засади мовної політики» підписав президент Віктор Янукович. Це сталося 8 серпня, під час перебування глави держави на відпочинку в Криму.

Закон дозволяє використовувати мови національних меншин на рівні з державною українською. Думки експертів щодо наслідків його дії розділилися. Більшість вважають, що під прикриттям захисту прав нацменшин закон фактично надає російській мові статус другої державної. В умовах домінування в Україні російського книговидання, кіно, телебачення українська буде витіснена з ужитку.

Мовний закон підготували депутати-«регіонали» Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов. Опозиція обіцяла не допустити голосування за нього. Під час першого читання 5 червня між депутатами зчинилася штовханина. Однак більшість зібрала 234 голоси «за» за мінімально необхідних 226 (Gazeta.ua – 10.08.2012).

 

Закон про мови набув чинності

Закон України «Про основи державної мовної політики», що розширює сферу застосування російської мови та інших мов національних меншин, набув чинності після офіційного опублікування у п'ятницю.

[…] Як повідомлялося, 3 липня Верховна Рада України прийняла мовний закон Колесніченка-Кивалова, який зміцнює позиції російської та мов інших національних меншин в регіонах, де їхня чисельність 10% і вище.

Відразу після голосування в центрі Києва, під «Українським домом», і в декількох містах почалися акції протесту проти цього закону. Прийняття документа загострило політичну ситуацію в Україні

Голова Ради Володимир Литвин відмовлявся підписувати даний закон і написав заяву про відставку. Проте Верховна Рада двічі висловила «вотум довіри» спікеру, не прийнявши відставку. Після цього, «не маючи вибору», 31 липня Литвин підписав закон і відправив його на підпис президенту (Дзеркало тижня. – 10.08.2012).

Отже, в основі всіх публікацій в Інтернет-ЗМІ за певний проміжок часу лежить та сама «вихідна» інформація, яка по-різному оцінюється і презентується журналістами різних видань, що утворює тематичну єдність усіх медіа-текстів.

Унікальність медіа-дискурсу як явища, на думку С. І. Сметаніної, полягає у тому, що він містить чітку орієнтацію на масового споживача, але водночас постає частиною текстів культури і виявляє зв'язок із художньою літературою. Сучасний медіа-дискурс Інтернет-видань співвідноситься із постмодерністською парадигмою, що є панівною у світовій культурі протягом останніх 50 років.

Постмодернізм становить особливий тип суспільної практики, філософський, науковий і художній напрямок, що з’явився приблизно в середині минулого століття, коли масова культура набула тотального поширення у світі. Феномен постмодернізму є настільки складним і багатоаспектним, що чітко визначити його природу досить складно. Німецький мовознавець М. Пфістер розглядає його як абсолютну суміш усього високого і популярного (масового). Він зауважує, що уявний музей постмодернізму був би випадковою плутаниною минулого і сьогодення, класичного і популярного, мистецтва і комерції, причому все це набувало б статусу витратних матеріалів.

Спираючись на погляди американських учених і письменників, М. Пфістер зазначає, що в епоху постмодерну оригінальність виживає у формі химерної гри традиційних текстів і структур – колажів, алюзій, пародій і цитат. Творення сучасної літератури він описує як поєднання ігрового з інтертекстуальним, грайливого і самоусвідомленого плагіату. І. Хасан щодо цього зауважує, що сьогодні оригінальність можлива лише тоді, коли текст побудовано з матеріалу Second-hand, що і є визначальною рисою постмодернізму.

Італійський філософ і семіотик У. Еко визначає постмодернізм не як фіксоване хронологічне явище, але як певний духовний стан, підхід до роботи. Він зауважує, що постмодернізм, на відміну від авангардизму, прагне не відхреститися від історії, не зруйнувати чи деформувати її, не дійти до абсолютної межі у подібному запереченні минулого, проте переосмислити його за допомогою іронії, метамовної гри, висловлювання у квадраті. І якщо у системі авангардизму єдиним виходом для того, хто не розуміє гри, є відмова від неї, то в системі постмодернізму можна брати участь у  грі й при цьому не розуміти або сприймати її абсолютно серйозно.

О. М. Лучинська зазначає, що у постмодерністській культурі відбулося примирення низької культури (кітча) з високою (авангардом). Постмодернізм балансує на межі жарту й трагедії, високого і низького, его і соціо, міфу і факту, тобто на межі різних світів і станів. Постмодерністські твори при цьому розраховані на таку аудиторію, яка здатна оцінити їхню іронію, «штучність», виявити інтертекстуальні коди.

Аналіз основних підходів до вивчення феномену постмодернізму дає можливість виділити такі його характерні риси: багатошаровість, самоіронія, використання готових форм, синкретизм, децентрація, еклектичність, карнавальна стихія, амбівалентність, інтертекстуальність, комерціалізація культурних форм, настанова на розважальність, заміна оригінальності мімікрією та імітацією тощо. Ці риси виявляються у всіх типах постмодерного дискурсу: інституціональному, політичному, науковому і – чи не найяскравіше – у медійному, зокрема в дискурсі Інтернет-ЗМІ.

Вияви постмодерністської соціально-культурної парадигми у медіа-дискурсі Інтернет-ЗМІ наочно подано у Таблиці 1 через зіставлення основних рис постмодернізму з базовими текстово-дискурсивними категоріями медіа-дискурсу.

 

Таблиця 1. Текстово-дискурсивні категорії дискурсу сучасних українських Інтернет-ЗМІ у парадигмі постмодернізму 

 

Риса постмодернізму

Текстово-дискурсивна категорія медіа-дискурсу

Коментар

Ігрова, карнавальна атмосфера

Інтертекстуальність, культурна і соціальна зумовленість

Карнавалізація медіа-дискурсу виявляється через залучення у процес сприйняття повідомлення широкого контексту, фонових знань, інших текстів і дискурсів. Адресант ніби грає з адресатом, коли пропонує йому «загадки» – завуальовані натяки, алюзії, посилання на інші тексти, адекватно розпізнавши які останній зможе правильно витлумачити зміст і смисл тексту.

Карнавальна стихія медіа-дискурсу виявляється також і в його багатій образності, метафоричності та іронічності.

Еклектичність

Дискурсивна інтерференція

Виявом постмодерністської еклектичності у медіа-дискурсі є дискурсивна інтерференція, що полягає у поєднанні в межах медіа-дискурсу інших типів дискурсу, а також жанрова і стильова різнорідність медіа-текстів, універсальність їхньої тематики, чергування нейтральних і експресивних мовних засобів у них [Добросклонская 2008: 23-24].

Змішування ролей автора і читача

Інтерактивність

Інтерактивність медіа-дискурсу можна вважати виявом змішування ролей автора і читача, залученням адресата до творення тексту, що є однією з рис постмодернізму як мистецької течії.

Багатошаровість

Мультимедійність

Формально постмодерністська багатошаровість медіа-дискурсу виявляється у його мультимедійності – використанні одразу декількох форм подання інформації у ЗМІ. Проте багатошаровістю медіа-дискурсу на семантичному рівні можна вважати і його інтертекстуальність.

Синкретизм, децентрація

Гіпертекстуальність

Категорія гіпертекстуальності медіа-дискурсу є виявом децентралізованої синкретичної природи постмодернізму. Гіпертекстова структура є безмежною площиною текстів, поєднаних між собою зовнішніми посиланнями. Усі вони становлять єдність різнорідних за формою і змістом сегментів, що не має одного чіткого центру, виступати яким може будь-який із наявних елементів.

Використання готових форм

Тематична відтворюваність

Тематична відтворюваність медіа-дискурсу співвідноситься із використанням готових форм як однією з визначальних рис постмодернізму. Публіцистичні тексти вибудовуються на основі єдиних вихідних даних – готових формах, які по-різному переосмислюються і подаються у різному вигляді авторами медіа-текстів.

 

Отже, зміна культурної парадигми у другій половині ХХ століття призвела до виникнення і розвитку за певними унікальними закономірностями нового явища – медіа-дискурсу Інтернет-ЗМІ. Виявлені текстово-дискурсивні категорії українського мережевого медіа-дискурсу яскраво демонструють його зв'язок із панівною сьогодні постмодерністською соціально-культурною течією, що виявляється у текстах Інтернет-ЗМІ як на семантичному, так і на формальному рівнях. Вивчення національного медіа-дискурсу в діахронічному аспекті та вияв співвідношення медіа-текстів із провідними у певні проміжки часу соціально-культурними та мистецькими парадигмами і постає перспективою нашого дослідження.

 

Література

Бодрийяр 2000: Бодрийяр, Ж. Символический обмен и смерть [Текст] / Ж. Бодрийяр. – М. : Добросвет, 2000. – 387 с. – Библиогр. в сносках. – ISBN 5-7913-0047-6.

Габидуллина 2009: Габидуллина, А.Р. Навчально-педагогічний дискурс: категоріальна структура та жанрова своєрідність [Текст] : автореф. дис... д. філол. наук : 10.02.02 / Національна академія наук України, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні. – К., 2009. – 31 с.

Гальперин 1981: Гальперин, И.Р. Текст как объект лингвистического исследования [Текст] / И. Р. Гальперин. – М.: Наука, 1981. – 139 с. – Библиогр.: с. 136-139. – 10000 экз.

Добросклонская 2008: Добросклонская, Т.Г. Медиалингвистика: системный подход к изучению языка СМИ [Текст] / Т. Г. Добросклонская. – М.: Флинта: Наука, 2008. – 203 с. – Библиогр. в сносках. – ISBN: 978-5-9765-0273-4.

Ильин 2001: Ильин, И.П. Постмодернизм. Словарь терминов [Текст] / И. П. Ильин. – М. : ИНИОН РАН –INTRADA, 2001. – 382 с. – Библиогр. : с. 356-369. – 3000 экз. – ISBN 5‑87604-044-4.

Кирия 2010: Кирия, И. Что такое мультимедиа? [Текст] / И. Кирия // Журналистика и конвергенция: почему и как традиционные СМИ превращаются в мультимедийные; под ред. А.Г. Качкаевой. – М. : Фокус-Медиа, 2010. – С. 13-29.

Лучинская 2013: Лучинская, Е.Н. Концепты культуры в постмодернистском дискурсе [Текст]/ Е. Н. Лучинская // Человек. Язык. Культура: сборник научных статей, посвященных 60-летнему юбилею проф. В.И. Карасика; отв. соред. В.В. Колесов, М.Влад. Пименова, В.И. Теркулов. – К. : Издательский дом Д. Бураго, 2013. – Часть 1. – С. 336-343. – Библиогр. : с. 343.

Сметанина 2002: Сметанина, С.И. Медиа-текст в системе культуры: динамические процессы в языке и стиле журналистики [Текст] : автореф. дис… д. филол. наук : 10.01.10 / Санкт-Петербургский гос. ун-т. – Санкт-Петербург, 2002. – 24 с.

Тураева 1986: Тураева, З.Я. Лингвистика текста (Текст: структура и семантика) [Текст] / З. Я. Тураева. – М. : Просвещение, 1986. – 127 с. – Библиогр. в сносках. – 10000 экз.

Фатеева 2007: Фатеева, Н.А. Интертекст в мире текстов: Контрапункт интертекстуальности [Текст] / Н. А. Фатеева. – М. : КомКнига, 2007. – 280 с. – Библиогр. : с. 271-280. – ISBN 978-5-484-00832-2.

Швець 2010: Швець, Я. Застосування термінів інтертекстуальність та інтертекст у сучасній комунікативній лінгвістиці [Текст] / Я. Швець // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2010. – № 675. – С. 195–197. – Бібліогр. : с. 197.

Эко 1998: Эко, У. Заметки на полях «Имени розы» [Текст] / У. Эко // Собрание сочинений в 4-х тт. – Том 1. – С. 596-644. – Бибилиогр. в сносках. – 10000 экз. – ISBN 5­890­91-038-8.

Pfister 1991: Pfister, M. How Postmodern is Intertextuality? [Text] / M. Pfister // Intertextuality / ed. by Heinrich F. Plett. – Berlin; New York : de Gruyter, 1991. –  Pp. 207-225. – ISBN 3-11-0116375.

 

Список джерел ілюстративного матеріалу

Дзеркало тижня. – 2012 –2013 рр. – [Електрон. ресурс]. – http://dt.ua/

Тиждень. – 2012 –2013 рр. – [Електрон. ресурс]. – http://tyzhden.ua/

ТСН. – 2012 –2013 рр. – [Електрон. ресурс]. – http://tsn.ua/

Українська правда. – 2012 –2013 рр. – [Електрон. ресурс]. – http://www.pravda.com.ua/

Gazeta.ua. – 2012 –2013 рр. – [Електрон. ресурс]. – http://gazeta.ua/

Inspired. – 2012 –2013 рр.  [Електрон. ресурс]. – http://inspired.com.ua/

Sumno? – 2012 –2013 рр. – [Електрон. ресурс]. – http://sumno.com/

 

Матеріал опубліковано:

Sakharuk I. Text and Discursive Categories of Modern Ukrainian Internet-Media in the Paradigm of Postmodernism // Лінгвістичні студії: зб. наук. праць / Донецький нац. ун-т; наук. ред. А. П. Загнітко. – Донецьк: ДонНУ, 2014. – Вип. 29. - C. 152-161 (Sakharuk, I. Text and Discursive Categories of Modern Ukrainian Internet-Media in the Paradigm of Postmodernism [Text] // Linguistic Studies: collection of scientific papers / Donetsk National University ; Ed. by A. P. Zahnitko. – Donetsk : DonNU, 2014. – Vol. 29. – Pp.152-161. – ISBN 966-7277-88-7).

 

Коментарі  

 
#15 Ситар Ганна Василівна 03.01.2015, 14:08
Шановні аспіранти та викладачі!
Дякую всім за участь у семінарі!
Наступне засідання онлайн-семінару відбудеться 28 січня 2015 року. Доповідач - аспірант ІІІ року навчання Тетяна Кітаєва.
Запрошуємо всіх до обговорення результатів її дослідження.
Пропозиції щодо організації роботи аспірантскього семінару вітаються.
 
 
#14 Сахарук Інна 02.01.2015, 12:07
Шановна пані Юліє!
Дякую за питання.

Карнавалізація сучасних електронних ЗМІ спричинює їхню багату образність (насиченість епітетами, метафорами, порівняннями, антитезами тощо). Проте оскільки онлайн-медіа розвиваються в контексті постмодерністсь кої соціальної практики, то широко використовувани ми в них є такі художньо-стиліс тичні засоби як іронія, символізм та алегоричність. Варто відзначити і стильову різнорідність сучасних медіа як одну із рис їхньої постмодерністсь кої природи.
 
 
#13 Сахарук Інна 02.01.2015, 12:07
Шановна пані Ірино!
Дякую за питання.

На моє глибоке переконання, Інтернет-зМІ є найперспективні шим видом медіа, оскільки він успішно поєднує в собі текстову, візуальну й аудіальну інформацію, тобто фактично може повноцінно замінити собою уже наявні медіа-ресурси (радіо, телебачення, друковані видання).

Відносним недоліком онлайн-медіа можна вважати надзвичайно велику кількість представленої інформації, яка виявляється як у вичерпності висвітлення фактів, так і в їхній надлишковості, що може значно ускладнювати процес пошуку потрібних даних. Інтерактивність і "відкритість" деяких медіа потенційно збільшує ймовірність подання в них недостовірної інформації. Окрім всього вищезазначеного , для користування Інтернет-ЗМІ необхідно мати електронний пристрій, а також можливість доступу до мережі Інтернет.

Зв'язок медіа-дискурсу з художньою літературою виявляється в тому, що їм притаманний певний однаковий набір текстових категорій, серед яких членованість, зв'язність, часовість, просторовість, модальність тощо. Також ці види дискурсу вирізняються спільними "постмодерністс ькими" категоріями, серед яких інтертекстуальн ість, тематична відтворюваність , дискурсивна інтерференція тощо. Особливо яскраво простежуваний зв'язок між літературою та ЗМІ аналітичного характеру, де чіткою постає особистість автора тексту.
 
 
#12 Сахарук Інна 02.01.2015, 12:06
Шановна Тетяно Миколаївно!
Дякую за питання!

Прецедентні феномени становлять один із найвизначальніш их засобів творення постмодерністсь кої семантики, оскільки вони є реалізаторами категорії інтертекстуальн ості - базової для постмодерністсь кого тексту.

Дискурс теле- та радіо-ЗМІ можна цілком вважати постмодерністсь ким, оскільки йому, як і текстам електронних ЗМІ, притаманні "постмодерністс ькі" дискурсивні категорії інтертекстуальн ості, інтерактивності , дискурсивної інтерференції, мультимедійност і, тематичної відтворюваності . Крім того, інтертекстуальн ість у цьому субдискурсі може бути виражена не лише вербально, але й невербально - у звуковій чи візуальній формі.
 
 
#11 Сахарук Інна 02.01.2015, 12:06
Шановний Анатолію Панасовичу, щиро дякую за слушні зауваги та рекомендації!

Безумовно, для тексту базовими категоріями є власне-текстові , але оскільки ми розглядали тексти електронних ЗМІ як матеріальну реалізацію медіа-дискурсу, то домінувати в них будуть відповідно текстово-дискур сивні категорії, до числа яких уходять і категорії подієвості, часовості та просторовості. Поза нашою увагою залишилися лише власне-дискурси вні категорії, оскільки дискурс як процес не був предметом нашого дослідження.
Категорії часовості, просторовості та подієвості не були докладно розглянуті в межах дослідження, оскільки основна увага була зосереджена на тих категоріях, що виразно демонструють "постмодерністс ькість" онлайн-медіа.

Дякую за питання!
 
 
#10 Сахарук Інна 26.12.2014, 04:55
Шановна Ганно Василівно!
Дякую за питання.
У межах дослідження ми аналізували саме мовний (не мовленнєвий) матеріал, тому специфічних мовленнєвих виявів категорії інтертекстуальн ості не було виокремлено.

Безумовно, протиставлення друкованих та електронних ЗМІ має сенс, оскільки вони становлять принципово різні способи отримання інформації. У порівнянні з "традиційними" паперовими ЗМІ електронні медіа є значно доступнішими, постійно оновлюваними і відповідно містять найактуальнішу інформацію. До особливостей (переваг) електронних ЗМІ можна зарахувати також і множинність подачі інформації, що може бути представлена не лише в текстовій, а й у графічній, звуковій та відео-формі. Крім того, користувач Інтернет-медіа має можливість не лише "пасивно сприйняти" подану інформацію, а й висловити власну думку, взяти участь у дискусії.
Дж. Барт у романі «Виходить у світ!!!» наголошує на конфлікті електронної та паперової літератури, але, на мою думку, подібний конфлікт між різними типами медіа давно вичерпано і кожен із них уже зайняв свою нішу в системі ЗМІ.

Абсолютно згодна з визначенням інформації з електронних ЗМІ як з усесвітнім потопом. Вміщувальні можливості електронних ЗМІ є майже необмеженими, що дає можливість представляти інформацію в різний спосіб, використовувати дані з різних джерел, супроводжувати їх коментарями.
Проте варто зауважити, що подібна "надлишковість" інформації в електронних медіа є зворотнім боком їхньої доступності, відкритості та постійної оновлюваності.

Так, безумовно, вираз "всесвітній потоп" є прецедентним висловленням універсально-пр ецедентного типу, оскільки він містить низку ознак, притаманних прецедентним феноменам (відтворюваніст ь, семантичну ємність, зв'язок з типовою ситуацією, адекватне сприйняття на мовно-цивілізац ійному просторі).
 
 
#9 Мала Юлія 25.12.2014, 08:39
Шановна Інно Володимирівно, дякую Вам за цікавий матеріал. Скажіть, будь ласка, які художньо-стиліс тичні засоби характерні для сучасних українських Інтернет-ЗМі у парадигмі постмодернізму?
 
 
#8 Сахарук Інна 25.12.2014, 04:55
Шановна пані Ольго!
Дякую за питання.
Звичайно, я погоджуюся з поглядами Ю.Кристевої на інтертекстуальн ість. Але варто зауважити, що інтертекстом дослідниця називає будь-який поетичний текст. Якщо ж говорити про інші види текстів (науковий, релігійний тощо), то навряд чи можна вважати, що ці тексти піддаються "подвійному прочитанню".
Що ж стосується текстів публіцистичних, які останнім часом виявляють багато спільних рис із текстами художніми (тексти інформаційно-ан алітичного або аналітичного спрямування, де на перший план виходить саме вираження авторської оцінки явищ, а не інформування), то, безумовно, такий текст можна вважати інтертекстом, але лише за умови наявності в ньому засобів реалізації категорії інтертекстуальн ості (цитат, алюзій, ремінісценцій, прецедентних феноменів тощо).

Категорія модальності є базовою мовною категорією, відповідно її роль у тексті є визначальною. Якщо говорити про публіцистичні тексти, то саме модальність (модус) визначає набір уживаних у тексті експресивних засобів та засобів оцінки (як зазначалося вище, саме вираження оцінки автора до ситуації є основною метою текстів ЗМІ інформаційно-ан алітичного або аналітичного спрямування).
 
 
#7 Гарбера Ірина 24.12.2014, 02:05
Шановна Інно Володимирівно!
Прошу відповісти на такі запитання:
1. Чи вважаєте Ви перспективним панівне становище саме Інтернет-ЗМІ, медіа-текстів серед інших можливих джерел повідомлення про найважливіші події у житті людей (радіо, телебачення, друковані періодичні видання (газети, журнали))?
2. Поряд з очевидними (і надзвичайно зрозуміло проаналізованим и Вами!) позитивними якостями медіа-текстів (доступність, об’єктивність, мультимедійніст ь…) чи можливим є виокремлення певних їх недоліків для сприйняття та інтерпретації адресатом?
3. У чому саме виявляється зв’язок медіа-дискурсу з художньою літературою?
З повагою, Гарбера Ірина
 
 
#6 Кітаєва Тетяна 23.12.2014, 22:00
Інно Володимирівно! Скажіть, будь ласка, яку роль відіграють прецедентні феномени у творенні постмодерністсь кого дискурсу?
Чи можна вважати постмодерністсь ким дискурс теле- та радіо-ЗМІ?
 

You have no rights to post comments

Новые комментарии

  • Семінар 10 - 9.03.2016

    Гарбера Ірина 09.03.2016 21:40
    Шановна Ліліє Владиславівно! Дякую за питання! Під час опитування ставилися питання такого типу: 1. Як ...
     
  • Семінар 10 - 9.03.2016

    Гарбера Ірина 09.03.2016 21:11
    Шановна пані Аліно! Дякую за питання! Серед поданих нами прикладів ад’єктиви є стрижневими компонентами ...
     
  • Семінар 10 - 9.03.2016

    Гарбера Ірина 09.03.2016 21:01
    Шановна Тетяно Миколаївно! Дякую за питання! Окрім пропонованого, перспективним видається дослідження ...
     
  • Семінар 10 - 9.03.2016

    Гарбера Ірина 05.03.2016 16:58
    Шановна Жанно Володимирівно! Дякую за питання та зауваження! Специфіка етнокультурного забарвлення ...
     
  • Семінар 10 - 9.03.2016

    Гарбера Ірина 05.03.2016 12:46
    Шановна Каріно Олександрівно! Дякую за питання! Серед семантичних особливостей функціонування ареальних ...