Аспірантський семінар

Аспірантський семінар

Шановні аспіранти!

Кафедра української мови та прикладної лінгвістики ДонНУ організувала аспірантський семінар в дистанційному режимі з 2014-2015 навчального року. На Лінгвістичному  порталі www.mova.dn.ua створено  новий  розділ  "Аспірантський  семінар",  де  раз на місяць викладаються доповіді учасників та надана можливість обговорення поданого матеріалу для зареєстрованих учасників у режимі "питання - відповідь" або "коментар".
Перший семінар  відбувся 24 грудня 2014 року.
Запрошуємо Вас до участі в обговоренні актуальних лінгвістичних проблем :)

Список аспірантів-учасників семінару (філологічний факультет):

  1. Бортун Каріна
  2. Гарбера Ірина
  3. Грачова Аліна
  4. Кітаєва Тетяна
  5. Левічева Ольга
  6. Мала Юлія
  7. Пилипак Тарас
  8. Сахарук  Інна
  9. Сухова Ольга
  10. Тищенко Лілія
  11. Ярмак Марія

Восени 2015 року до нашого проекту приєдналися викладачі та аспіранти факультету іноземних мов.

Список аспірантів-учасників семінару (факультет іноземних мов):

1. Головко Олена
2. Гординська Ірина
3. Григор’єва Ганна
4. Демчук Тетяна
5. Кущ Юлія
6. Мер’ємова Юлія
7. Солодовник Оксана
8. Ханкішиєва Юлія

Усім аспірантам на електронну пошту надіслано паролі для доступу.
Якщо Ви не знайшли себе у списку аспірантів, напишіть, будь ласка, нам через контактну форму.

З повагою
керівник семінару Г.В. Ситар

Семінар 7 - 14-16.11.2015

Сахарук Інна Володимирівна
аспірант кафедри української мови та прикладної лінгвістики ДонНУ

 

Попередній захист дисертації

на тему «Прецедентні феномени як засіб сугестії в українському медійному дискурсі»

на здобуття наукового ступеня

кандидата  філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова

Науковий керівник: канд. філол. наук, доц. Ситар Г.В.

 

Доповідь І.В. Сахарук

 Медійний дискурс є середовищем, у якому відбувається постійна взаємодія між інформаційними продуктами, їх авторами та споживачами. В інформаційну еру розвиток цієї комунікаційної платформи відбувається надзвичайно стрімко, за рахунок залучення інноваційних технологій процес обміну даними значно пришвидшився та спростився, змінилися засоби реалізації основних функцій медіа: збільшилася кількість каналів та інструментів отримання інформації, відкрита пропаганда і маніпуляція поступилися місцем сугестії.

Детальніше...

Семінар 8 - 1.12.2015

Білоконенко Аліна Ігорівна,

бібліотекар дитячого відділення Богданівської бібліотечної філії 

Попередній захист дисертації

на тему «Архаїчні граматичні форми іменних частин мови

в українській фразеології» на здобуття наукового ступеня

кандидата  філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови
Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Ковтюх Світлана Леонідівна.

 

Доповідь А.І. Білоконенко 

Проблеми фразеології, зокрема дослідження семантики, етимології, історії становленнялітературних і діалектних фразеологічних одиниць (ФО), їхніх стилістичних функцій вивчали відомі вітчизняні та зарубіжні лінгвісти: О. О. Потебня, В. В. Виноградов, В. Л. Архангельський, В. М. Телія, В. П. Жуков, І. І. Чернишова, О. В. Кунін, Л. Г. Скрипник,С. Г. Гаврін, В. С. Калашник, Ф. П. Медведєв, М. Т. Демський, Р. П. Зорівчак, В. А. Чабаненко, М. Ф. Алефіренко, Л. Г. Авксентьєв, В. Д. Ужченко, В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк, А. О. Івченко, Ю. Ф. Прадід, Я. А. Баран, Л. В. Самойлович, О. О. Селіванова, М. В. Жуйкова та ін.

Детальніше...

Семінар 9 - 22.01.2015

Демчук Тетяна Геннадіївна

пошукач кафедри світової літератури та класичної філології

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор Сенів Михайло Григорович

 

ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ТЕМПОРАЛЬНОСТІ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

 

Робота присвячена вивченню функціонально-семантичного поля темпоральності в англійській та українській мовах.

Простір і час постають логічною базою для формування інших категорій, які пов’язані з антропоцентричною сферою у міфології та релігії, мистецтві, праві, соціальному устрої, економіці тощо. Ці категорії відображаються в мові, у формах якої закріплені результати пізнавальної та реформуючої діяльності людини, що первісно була спрямована на пошук та усвідомлення свого місця у навколишньому часовому та просторовому світі, який піддається прямому чуттєвому сприйняттю та впливу (Серебренников, 1988: 82). Н. А. Слюсарева зауважує, що мовленнєві засоби вираження простору та часу у будь-якій мові надзвичайно різноманітні (Слюсарева, 1986: 103). У більшості індоєвропейських мов простір виражається за допомогою парадигм іменника, а час – парадигмами дієслова, тобто простір є предметним, а час пов’язаний з подією (Серебренников, 1988: 84).

Будь-якій мові властива темпоральна багатовекторність. Саме тому вона може виражати усі часові виміри буття – минуле, теперішнє і майбутнє. Час в мові (лінгвістичний час) і час в об’єктивній реальності пов’язані між собою за ознакою абсолютності/відносності.

Об’єктом дослідження є функціонально-семантичне поле темпоральності та засоби вираження його часового значення в англійській та українській мовах.

Предметом дослідження є лінгвістичні засоби вираження категорії темпоральності в сучасних англійській та українській мовах.

Актуальність роботи полягає в тому, що до теперішнього часу проведено мало зіставних досліджень функціонально-семантичного поля темпоральності та засобів вираження категорії темпоральності саме для різносистемних мов. Цей матеріал треба усвідомити, структурувати, узагальнити і представити як сукупність знань про темпоральну лексику.

У дослідженнях з лексичної семантики ставиться питання про розбиття лексичних масивів на групи залежно від їх частиномовної приналежності (номінації часу, виражені іменниками, прикметниками, прислівниками та дієсловами).

Для класифікації іменників ми пропонуємо використовувати схему, аналогічну розробленим М. Г. Сенівим (Сенів, 1997) для класифікації лексики приналежної до стародавніх мов та М. В. Всеволодовою (Всеволодова, 1982) – до російської мови, але з деякими доповненнями. Звертаємо увагу на те, що за цією класифікацією аналізовані лексеми діляться на дві великі групи, а саме: слова, що мають лексичне значення часу і слова, що не мають лексичного значення часу. Приклади взяті з твору Р. Л. Стівенсона «Острів скарбів» (Stivenson, 1990) та його перекладу українською мовою, здійсненого Ю. Корецьким (Стівенсон, 1994).

Іменників зі значенням часу:

1. Назви часових одиниць та їх частин. Наприклад, англ. second‘секунда’, minute‘хвилина’, hour‘година’, day‘день’, week‘тиждень’, month‘місяць’, year‘рік’, century‘століття’, millennium‘тисячоліття’; укр. секунда, хвилина, година, день, доба, тиждень, місяць, рік. Ця група слів закрита. Іменники, що входять до неї, є назвами часових відрізків – прийнятих міжнародних часових одиниць, з яких кожна наступна містить у собі певну кількість попередніх: вік – сто років, рік – дванадцять місяців; тиждень – сім днів і т. д. Для найменшої з них – секунди – існує міжнародний еталон. Тому в англійській мові можна виділити аналогічний клас слів.

Винятком є слово укр. доба, точної відповідності з яким в деяких мовах, зокрема в англійській, немає. Відповідне поняття може бути виражене англійською лише описово, як англ. twentyfourhours або англ. dayandnight. Наприклад:

(1)англ. Igive уоuthirtysecondstо joinmein(Stivenson, 1990: 76).

(2) укр. Ти маєш тридцять секунд, щоб приєднатися до мене (Стівенсон, 1994: 80).

(3) англ. Тherecordlastedovernearlytwentyyears(Stivenson, 1990: 22).

(4) укр. Записи велися майже двадцять років (Стівенсон, 1994: 35).

(5) англ. “А weekatleast,” saidI(Stivenson, 1990: 36).

(6) укр. Принаймні тиждень, – відповів я (Стівенсон, 1994: 41).

2. Назви певних відрізків часу.

Ці назви розподіляємо на дві підгрупи. До першої належать слова укр. триріччя, п’ятиріччя, семиденка, п’ятихвилинка. Це відкрита підгрупа слів. Іменники цієї групи в українській мові – це складні слова, що складаються з числівника або іменника – назви числа (тисяча) та іменника з класу назв часових одиниць.

До аналогічної підгрупи слів в англійській мові ми відносимо слова типу: англ. centenary ‘сторіччя’, ‘столітня річниця’ іменник утворено від латинського centum – ‘сотня’; англ. bicentenary ‘двохсотріччя’, ‘двохсотлітня річниця’ (іменник утворено від латинського centum з додаванням префікса bi (два); англ. decennary ‘десятиліття’, biennial ‘подія, що відбувається раз у два роки’, eighties 1) ‘вісімдесяті роки’; 2) ‘вік між 80 і 89 роками’, fifties 1) ‘п’ятдесяті роки’, 2) ‘вік між 50 і 59 роками’ і т. д.

В українській мові до цих слів належать: десятиріччя, десятиліття, двохсотліття і т. д.

До другої підгрупи іменників належать назви палеонтологічних періодів:

англ. Paleolith‘палеоліт’, Mezozoic‘мезозой’, Trias‘тріас’, Triassic‘тріасовий період’, Miocene‘міоцен’, Pliocene‘пліоцен’ і т. д.

укр. палеоліт, мезозой, тріас, міоцен, пліоцен і т. д.

Звертає на себе увагу подібність зазначених іменників у досліджуваних мовах. Це пояснюється тим, що вони походять від старогрецьких і латинських коренів, а також є частиною міжнародної геологічної термінології. Цей підклас слів є закритим.

  1. Назви невизначених відрізків часу.

До них відносяться: англ. epoch‘епоха’, era ‘ера’, eternity ‘вічність’, eye-wink ‘мить’, time ‘час’, moment ‘момент’; укр. ера, період, мить, доба (епоха).

(7) англ. But with Silver the blow passed at the moment(Stivenson, 1990: 143).

(8)укр. Проте за мить він опанував себе (Стівенсон, 1994: 151).

(9)англ. The next moment his voice showed me that 1 was right (Stivenson, 1990: 25).

(10) укр. За хвильку я почув його голос i впевнився, що не помилився (Стівенсон, 1994: 28).

(11) англ.Buthehadnotimegivenhimtorecover(Stivenson, 1990: 63).

(12)укр. Але Довгий Джон не дав Томові часу прийти до пам’яті (Стівенсон, 1994: 70).

Оскільки в цій групі представлені слова, що позначають невизначений проміжок часу, то при перекладі не спостерігається однозначної відповідності лексичних одиниць в англійській та українській мовах (зокрема, в першому і другому прикладах одне і те ж англійське слово moment перекладається і як мить і хвилька відповідно). Проте всі українські слова, використані для перекладу англійських лексичних одиниць, що позначають час, належать до тієї ж смислової групи назв невизначених відрізків часу.

4. Назва частин доби.

Серед цих назв відзначаємо:

4.1. Назви основних частин доби. В українській мові доба поділяється на чотири частини: укр. ранок (ранок – від сходу сонця до 10–11 години), день (день – з 10–11 години (від кінця ранку) до заходу сонця), вечір (ніч – від заходу сонця до 22–23 години) і ніч (з 22–23 години до сходу сонця). В англійській мові аналогічні поняття позначаються словами англ. morningранок, dayдень, eveningвечір, nightніч’.

Приклади використання:

(13) англ. It was still quite early, and the coldest morning that I think I ever was abroad in... (Stivenson, 1990: 81).

(14) укр. Ще тільки розвиднювалося, і ранок був найхолодніший з усіх, що я їх пам’ятаю (Стівенсон, 1994: 92).

(15) англ. ItwasbroaddaywhenIawoke(Stivenson, 1990: 99).

(16) укр. Коли я прокинувся, був уже ясний (Стівенсон, 1994: 108).

(17) англ. Dayafterdaythisworkwenton; byeveryeveningafortunehadbeenstowedaboard, buttherewasanotherfortunewaitingforthemorrow(Stivenson, 1990: 142).

(18) укр. Працювали ми цілими днями; надвечір велика купа скарбів опинялась на шхуні, але не менша їx купа чекала на нас у печері наступного ранку (Стівенсон, 1994: 156).

4.2. Назви частин доби за положенням сонця. Наприклад, англ. afterglow ‘вечірня зоря’, afternoon ‘час після полудня’, ‘пообідній час’, Aurora поет. ‘ранкова зоря’, cock-crow ‘час, коли починають співати півні’, ‘світанок’, dawn ‘світанок’, ‘ранкова зоря’, daybreak ‘світанок’, noon ‘опівдні’, midday ‘опівдні’, setting ‘захід’, midnight ‘північ’; укр. світанок, досвіт, зоря, зірниця, полудень, захід, північ.

(19) англ. Sothingspasseduntilthedayafterthefuneral, andaboutthreeoclockofabitter, foggy, frostyafternoon... (Stivenson, 1990: 15).

(20) укр. Такі ото були наші справи, коли на другий день після похорону – днина була похмура, туманна й морозяна... (Стівенсон, 1994: 22).

(21) англ. ... sometimethatnight, oratlatestbeforenoonofmorrow(Stivenson, 1990: 48).

(22) укр. Цієї ночі або не пізніше наступного полудня ми мали побачити Острів Скарбів (Стівенсон, 1994: 55).

(23) англ. Iwasdog-tiredwhenalittlebeforedawn, theboatswainsoundedhispipe(Stivenson, 1990: 44).

(24)укр. Я був утомлений, мов пес, коли передсвітом боцман заграв у ріжок... (Стівенсон, 1994: 51).

5. Назви пір року. Ця група слів закрита, бо кількість пір року стала, наприклад, англ. winter ‘зима’, summer ‘літо’, spring ‘весна’, autumn ‘осінь’; укр. зима, літо, весна, осінь.

(25) англ. Itwasabittercoldwinter, withlonghardfrostsandheavygales(Stivenson, 1990: 8).

(26) укр. Зима була дуже холодна, з тривалими лютими морозами й штормами (Стівенсон, 1994: 14).

(27) англ. ... and it was plain from the first that my poorfather was little likely to see the spring (Stivenson, 1990: 8).

(28) укр. І з самого початку стало ясно, що мій бідолашний батько навряд чи побачить весну (Стівенсон, 1994: 14).

6. Назва днів тижня. Ця група слів так само закрита, наприклад, англ. Monday ‘понеділок’, Tuesday ‘вівторок’, Wednesday ‘середа’, Thursday ‘четвер’, Friday ‘п’ятниця’, Saturday ‘субота’, Sunday ‘неділя’; укр. понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця, субота, неділя.

(29) англ. ... though something of a butt, with the country boys, and a notable singer in church on Sundays and saints’ days (Stivenson, 1990: 147).

(30) укр. Він і досі живий, і дуже приятелює, а годиною і свариться з місцевими хлопцями, а в неділю та свята чудово співає в церковному хорі (Стівенсон, 1994: 159).

7. Назви місяців. Виділена група слів закрита. Наприклад: англ. January ‘січень’, February ‘лютий’, March‘березень’, April ‘квітень’, May ‘травень’, June ‘червень’, July ‘липень’, August ‘серпень’, September ‘вересень’, October ‘жовтень’, November ‘листопад’, December ‘грудень’; укр. січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень.

(31) англ. On of the 12th June, 1745, for instance, a sum of seventy pounds ...(Stivenson, 1990:  28).

(32) укр. Так, наприклад, під датою 12 червня 1745 року було занотовано як, очевидячки, чийсь прибуток сімдесят фунтів стерлінгів ... (Стівенсон, 1994: 35).

8. Назви тривалих часових періодів по відношенню до цього моменту. Наприклад: англ. antiquity ‘давнина’, ‘старовина’, antecedent ‘попереднє’, antecedents ‘колишнє життя’, ‘минуле’, contemporaneity ‘сучасність’, futurity‘майбутнє’, ‘майбуття’, futurе ‘майбутнє’; укр. стародавність, давність, минуле, майбутнє, прийдешнє, прийдешність, майбуття.

9. Слова, що позначають віковий період або період розвитку.

Аналіз отриманої вибірки засвідчив, що в англійській мові є слова даного класу, що відносяться не тільки до людини, але й до рослинного і тваринного світу, тому ми пропонуємо доповнити класифікацію М. В. Всеволодової і М. Г. Сеніва відповідними підкласами. Таким чином, подані нижче підкласи 9.1., 9.2. і 9.3. стосуються людини, а підкласи 9.4. і 9.5. відповідно відносяться до рослин і тварин. Підклас 9.5. можна розбити ще на два більш дрібних підкласи, в які увійшли назви диких і свійських тварин. Аналогічні підкласи, як показала наша вибірка, виділяються і в українській мові.

9.1. Hазви періодів життя людини, наприклад, англ. babyhood ‘дитинство’, childhood‘дитинство’, youth ‘молодість’, anility ‘старість’, ‘неміч’, caducity ‘дряхлість’, infirmity ‘неміч’, ‘старість’, afterlife 1) ‘загробне життя’; 2) ‘друга половина життя’, ‘зрілість’, breast-feeding ‘годування груддю’, blossom ‘цвітіння’, ‘розквіт’; укр. дитинство, юність, молодість, зрілість, старість, старезність.

(33) англ. ... а kind of country love song that he must have learned in his youth(Stivenson, 1990: 16).

(34) укр. сільську любовну пісеньку, якої навчився, мабуть, замолоду (Стівенсон, 1994: 22).

9.2. Hазва людей за віком наприклад, англ. embrio ‘зародок’, ‘ембріон’, baby ‘дитина’, ‘немовля’, ‘крихітка’, reckling ‘молодша дитина в сім’ї’, kid ‘малюк’, ‘хлопчина’, ‘дитина’, child ‘дитя’, ‘дитина’, backfiseh ‘дівчинка-підліток’, lad ‘хлопчик’, ‘юнак’, ‘хлопець’, bint (розм.) ‘дівчина’, bobby-soxer (розм). ‘дівчинка-підліток’, brownie ‘дівчинка-скаут молодшого віку’, greybeard ‘старий’, ‘літня людина’, forefather ‘предок’, chaperon ‘літня дама’, grandmother ‘бабуся’; укр. немовля, дитина, дівчинка, хлопчик, юнак, парубок, молодиця, старий, бабця.

(35) англ. Themorewetoldofourtroubles, themoreman, woman, andchildtheyclungtotheshelteroftheirhouses(Stivenson, 1990: 17).

(36) укр. Що докладніше ми розповідали про свій клопіт, то ревніше чоловіки, жінки й діти в селищі тислися кожне у свій куток (Стівенсон, 1994: 24).

(37) англ. With the men in the temper they were in, it seemed an even chance if we should see the lad again (Stivenson, 1990: 68).

(38) укр. Знаючи настрій команди, важко було сподіватись, що ми побачимо парубка знову (Стівенсон, 1994: 77).

9.3. До цього ж підкласу можна віднести назви людей за родом їх заняття або статусом, як правило, пов’язаним з певним віком або фазою життя, наприклад, англ.: schoolboy ‘учень’, student ‘студент’, undergraduate ‘студент останнього курсу’, ‘випускник’, beginner ‘новачок’, ‘початківець’, bride‘наречена’, bridegroom ‘наречений’, (old) campaigner ‘старий служака’, ‘ветеран’, ‘бувалий чоловік’, catechumen ‘новонавернений’, dischargee‘звільнений з армії’, ‘демобілізований’, freshman ‘першокурсник’, ‘новачок’, graduate ‘має вчений ступінь’, ‘випускник’; укр. учень, студент, наречена, випускник, абітурієнт, ветеран, пенсіонер.

(39) англ. You are our new cabin-boy... (Stivenson, 1990: 39).

(40) укр. Tu нашновийюнга! (Стівенсон, 1994: 43).

(41) англ. ... calling him a «true sea-dog» and a «real old salt»(Stivenson, 1990: c. 7).

(42) укр. називали його «справжнім морським вовком», «просоленим моряком»(Стівенсон, 1994: 12).

9.4. Назви рослин (частин рослин), наприклад, англ.: browse ‘молоді пагони’, greenness ‘зелень’, ‘незрілість’, seedlings‘розсада’, sapling ‘саджанець’, pole‘молоде дерево’, sprout ‘росток’; укр.: саджанець, саджанка, паросток, пагінеиь, пагін, брунька.

9.5. Hазви тварин, птахів:

9.5.1. Дикі тварини та птахи, наприклад, англ.: bracket ‘дворічний олень’, cheeper ‘пташеня’ (особливо куріпки або тетерева), eyas ‘соколя’, ‘пташеня сокола’, fledgeling ‘покрите пір’ячком пташеня’; укр.: стригун;

9.5.2. Свійські тварини та птахи, наприклад, англ.:chicken ‘курча’, colt ‘лоша’, ‘осля’, ‘верблюденя’, grimalkin ‘стара кішка’; укр.: лошатко, курча, підсвинок, паця, кошеня.

Далі розглянемо групу слів, що не мають лексичного значення часу. До них відносяться:

10. Іменники – назви фаз часових відрізків і процесів, наприклад, англ.: adjourment ‘відстрочка’, ‘перерва’, beginning ‘початок’, come-off ‘завершення’, commencement ‘початок’, end‘кінець’, ‘закінчення’, finish‘закінчення’, ‘кінець’; укр.: початок, завершення, кінець, закінчення.

(43) англ. Theyexchangedguns, andTrelawney, silentandcoolashehadbeensincethebeginningofthebustle(Stivenson, 1990: 78).

(44) укр. Вони обмінялися рушницями, і Трелоні, мовчазний i спокійний, як із самого початку подій, на хвилину зупинився (Стівенсон, 1994: 84).

(45) англ. This was certainly the end for both of us(Stivenson, 1990: 20).

(46) укр. Мені здалося, що настав кінець нам обом(Стівенсон, 1994: 28).

11. Назви погодних явищ, наприклад, англ. fill-dike ‘дощовий період’ (зазвичай лютий), hoar ‘іній’, ‘густий туман’, snowstorm ‘хуртовина’, drought ‘зacyxa’, град ‘град’, snow ‘сніг’, thunderstorm ‘гроза’; укр. спека, негода, ожеледь, завірюха, заметіль, завія, дощ, злива, паморозь.

(47) англ. It was one January morning, very early – a pinching, frosty morning – the cove all grey with hour-frost(Stivenson, 1990: 8).

(48) укр. Стояв ранній січневий ранок, холодний і шпаркий, бухта посивіла від інею, і хвилі легенько хлюпали об каміння (Стівенсон, 1994: 14).

(49) англ. Dreadful stories they were – about hanging, and walking the plank, and stormsat sea (Stivenson, 1990: 5).

(50) укр. Жахливі то були розповіді: про шибениці, про ходіння по дошці, про шторми на морі... (Стівенсон, 1994: 11).

12. Назви прийомів їжі (які, як правило, у відповідній культурі приурочені до певного тимчасового інтервалу), а також назви дій, подій, періодів і моментів, пов’язаних з режимом життя людини, наприклад, англ.: breakfast ‘сніданок’, bedtime ‘час лягати спати’, обід ‘обід’, dinner-time ‘час обіду’, elevenses ‘легкий сніданок близько 11 години ранку’; укр.: сніданок, обід, вечеря, підвечірок.

(51) англ. Just then a man hailed us from the fire that breakfast was ready (Stivenson, 1990:  131).

(52)укр. Один з матросів гукнув нам від багаття, що сніданок уже готовий (Стівенсон, 1994: 142).

(53) англ. Thenightpassed, andthenextday, afterdinner, RedruthandIwereafootagain(Stivenson, 1990: 35).

(54) укр. Ніч минула, і наступного дня, пообідавши, ми з Редрутом знову вийшли на дорогу (Стівенсон, 1994: 41).

13. Назви язичницьких, народних, світських свят і дат, наприклад, англ.: beltane ‘кельтське свято багать’ (1 травня за старим стилем), Boxingday ‘день на святках, коли, за англійським звичаєм, слуги, листоноші, посильні отримують подарунки’, calends ‘y стародавніх римлян календи, 1-ше число місяця’, Dionysiacs‘діонісії, святкування в честь бога Діоніса’, doomsday ‘судний день’, fiesta ‘свято’, ‘фієста’, flag-day ‘день продажу на вулиці маленьких прапорців з благодійною метою’; укр.: Масляна, свято Купала, Новий Рік, Жнива, 8 березня, День Незалежності, День Конституції.

14. Назви періодів і явищ у відповідності з тематичними календарями:

14.1. За сільськогосподарським календарем, наприклад, англ.: planting ‘посадка’, ‘посів’, tillage ‘оранка’, ‘обробіток ґрунту’, harvest ‘збір урожаю’, weeding ‘прополка’; укр.: посівна, жнива, оранка, прополка, урожай, косовиця.

14.2. За академічним календарем, наприклад, англ.: half ‘семестр’, half-year ‘півроку’, ‘семестр’, ‘term’ (навчальна чверть), examinations ‘сесія’, holidays ‘канікули’, ‘свята’, ‘vacations’ (канікули); укр.: семестр, сесія, чверть, канікули, урок.

14.3. За церковним календарем, наприклад, англ.: Ascension-day ‘Вознесіння’, Ascensiontide ‘час від Вознесіння до Трійці’, Childermas ‘день побиття немовлят’ (28 Грудня), Різдво ‘Pіздво’, Easter ‘Великдень’,Eastertide ‘великодній тиждень’, ‘період від Великодня до свята Вознесіння або Трійці’, Epiphany ‘Богоявлення’, ‘Водохреща’, banian-day ‘пісний день’; укр.: Різдво(7 січня), Великдень(не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня), Трійця(на п’ятдесятий день після Великодня, обов’язково в неділю), Водохреще (19 січня), Стрітення (15 лютого), Благовіщення (7 квітня), Вербна Неділя (за тиждень до Великодня), Воздвиження Хреста Господнього (27 вересня), Голодна кутя (18 січня), свято Спаса (19 серпня), свято Покрови (14 жовтня).

14.4. Знаменні дати в житті окремої людини або групи людей (наприклад, сім’ї), наприклад, англ.: birthsday ‘день народження’, bridal ‘весілля’, commencement ‘день присудження університетських ступенів’, eisteddfod ‘щорічний фестиваль бардів в Уельсі’; укр.: народження, весілля, похорон, вагітність, розлучення.

(55) англ. On the night before the funeral he was as drunk as ever... (Stivenson, 1990: 16).

(56) укр. Вночінапередодніпохоронувінбувтаксамопяний, які(Стівенсон, 1994: 21).

15. Назва історичних і культурологічних періодів і формацій, наприклад, англ. baroque ‘бароко’, classicism ‘класицизм’, collectivization ‘колективізація’, crusade ‘хрестовий похід’; укр. відродження, античність, бароко, феодалізм, соціалізм, імперіалізм, просвітництво, караваджизм, класицизм, доісторична доба, середні віки.

Підкреслимо, що зазначений розподіл на класи не є строгим, і іменники одного класу в певних поєднаннях можуть приймати значення іменників іншого класу.

Отже, теоретичною основою роботи є теорія функціональної граматики, яка ґрунтується на двох основних поняттях: функціонально-семантичне поле, тобто угруповання різнорідних мовних засобів даної мови, що об’єднуються спільністю представлених цими засобами семантичних категорій та категоріальна ситуація – репрезентація даного поля в мові, представлення елементів даного поля в мові, висловлюванні.

Темпоральність – це семантична категорія, що відображає сприйняття і осмислення людиною часу, що позначає ситуації та їх елементи по відношенню до моменту мовлення мовця або іншої точки відліку.

Типи темпоральних відношень класифікуються за ознаками, що визначаються характером часового дейксису: актуальність / неактуальність орієнтації на момент мовлення, абсолютна / відносна часова орієнтація, фіксований / нефіксований характер темпорального відношення, вираженість / невираженість ступеня віддаленості часу дії від моменту мовлення. Далі в ієрархії розпізнавальних ознак слідує характер (спосіб) мовної інтерпретації темпоральних відношень: експліцитність / імпліцитність їх подання, категоріальний / некатегоріальний тип вираження, прямий / переносний тип подання часу дії. На третьому рівні знаходяться ознаки, пов’язані з міжкатегорійною взаємодією: ознаки модальної охарактеризованості / нехарактеризованості, індикативності / неіндикативності та інші.

Для функціонального поля темпоральності характерні такі основні риси, що відображають тенденції різних мов:

1.1. У центрі поля темпоральності в різних мовах знаходиться граматична категорія часу, що спирається на системи граматичних форм, що виражають базисні узагальнені часові значення, які конкретизуються і модифікуються іншими мовними засобами.

1.2. На периферії розглянутого поля в різних мовах істотну роль відіграють лексичні обставинні конкретизатори темпоральних відношень.

1.3. Серед компонентів поля темпоральності, що займають периферійне положення по відношенню до граматичних форм часу, в різних мовах виступають синтаксичні конструкції з модальними значеннями, що імплікують темпоральну віднесеність ситуації або її елементів до майбутнього.

На підставі класифікацій лексики, яка передає часове значення для стародавніх мов і для російської мови нами була здійснена класифікація для відповідних одиниць англійської та української мов. Іменники ми поділяємо на п’ятнадцять груп, серед яких особливо численними є назви часових одиниць та їх частин (9 одиниць для англ мови та 10 одиниць для української, відповідно 3,75 % і 4,2 %), назви певних відрізків часу (12 одиниць для англ мови та 14 одиниць для української, відповідно 5 % і 5,8 %), назви частин доби за положенням сонця (10 одиниць для англ мови та 8 одиниць для української, відповідно 4,2 % і 3,3 %), назви періодів життя людини (9 одиниць для англ мови та 11 одиниць для української, відповідно 3,75 % і 4,6 %), назви людей за віком (13 одиниць для англ мови та 21 одиниці для української, відповідно 5,4 % і 8,8 %), назви людей за їх заняттям або статусом (11 одиниць для англ мови та 7 одиниць для української, відповідно 4,6 % і 2,9 %), назви тварин, птахів (7 одиниць для англ мови та 6 одиниць для української, відповідно 2,9 % і 2,5 %), назви язичницьких, народних, світських свят і дат (6 одиниць для англ мови та 7 одиниць для української, відповідно 2,5 % і 2,9 %). Виділяємо також 5 закритих груп, таких як: назви часових одиниць та їх частин (9 одиниць для англійської мови та 8 одиниці для української мови, відповідно 3,75 % і 3,3 %), назви основних частин доби (4 одиниці для англ мови та 4 одиниці для української, відповідно 1,7 % і 1,7 %), назви пір року (4 одиниці для англ мови та 4 одиниці для української, відповідно 1,7 % і 1,7 %), назви днів тижня (7 одиниць для англ мови та 7 одиниць для української, відповідно 2,9 % і 2,9 %), назви місяців (12 одиниць для англ мови та 12 одиниць для української, відповідно 5 % і 5 %). Група, до яких належить невелика кількість лексичних одиниць зі значенням часу: назви прийомів їжі, назви дій, явищ, періодів і моментів, пов’язаних з режимом життя людини (4 одиниці для англ мови та 4 одиниці для української, відповідно 1,7 % і 1,7 %).

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Бондар О. І. Темпоральні відношення в сучасній українській літературній мові : Система засобів вираження / О. І. Бондар. – Одеса : Астропринт, 1996. – 192 с.
  2. Всеволодова М. В. Категория именной темпоральности и закономерности её речевой реализации : автореф. дис. на соискание уч. степени докт. филол. наук / М. В. Всеволодова. – М. : 1982. – 20 с.
  3. Всеволодова М. В. Способы выражения пространственных отношений в современном русском языке / М. В. Всеволодова, Е. Ю. Владимирский. –– M. : Рус.яз.‚ 1982. –– 262 с.
  4. Роль человеческого фактора в языке : Язык и картина мира / Б. А. Серебренников, Е. С. Кубрякова, В. И. Постовалова; под общ. ред. Б. А. Серебренникова – М.‚ 1988. – 248 с.
  5. Сенів М. Г.Функціонально-семантичний аналіз системи просторових i часових відношень (на матеріалі латинської мови) : [Монографія] / М. Г. Сенів. – Донецьк : Донеччина, 1997. – 384 с.
  6. Слюсарева Н. А. Проблемы функциональной морфологии современного английского языка / Н. А. Слюсарева. –– М. : Наука, 1986. –– 215 с.
  7. Хорнби А. С. Учебный словарь современного английского языка / А. С. Хорнби. –– М. : Просвещение, 1984. –– 769 с.
  8. Cambridge Advanced Leaner’s Dictionary [Electronic resource] –– Access mode : http://dictionary.cambridge.org/.
  9. Hornby A. S. Oxford Advanced Leaners Dictionary / A. S. Hornby. –– Oxford : Oxford University Press, 2000. –– 562 p.
  10.  New Webster’s Dictionary of the English Language. –– Delphi : Surjeet publications, 1989. –– 1824 p.

 

СПИСОК ТЕКСТОВИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Стівенсон Р. Л. Острів скарбів. Пер. Ю. Корецького / Р. Л. Стівенсон. –– К. : Українознавство, 1994. –– Т. 1 –– 384 с.
  2. Stivenson R. L. The Treasure Island / R. L. Stivenson. –– NY. : Macmillan USA, 1990. –– 252 р.

 

 

Подано до друку до збірника: Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах.– Вінниця : ДонНУ, 2015.

Семінар 10 - 9.03.2016

Ірина Гарбера

аспірант кафедри загального та прикладного мовознавства і слов'янської філології ДонНУ

Науковий керівник – к. ф. н., доц. Краснобаєва-Чорна Ж.В.

 

АРЕАЛЬНА ФРАЗЕОЛОГІЯ ЯК ЗАСІБ ВЕРБАЛЬНОЇ ОБ’ЄКТИВАЦІЇ КОНЦЕПТУ

У статті визначено способи вербальної об’єктивації концепту: лексичний, фразеологічний і синтаксичний. Проаналізовано роль ареальної фразеології як засобу вербалізації одиниць ментального рівня. Запропоновано ідеографічну структуру концепту ЛЮДИНА в східностепових українських говірках.

Ключові слова: концепт, вербальна об’єктивація, ареальна фразеологічна одиниця, оцінний компонент.

Визначення найпродуктивніших шляхів інтерпретації концепту, його вербальної об’єктивації постає однією з актуальних проблем когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології (див. праці М. Алефіренка, А. Загнітка, В. Іващенко, В. Карасика, Ж. Краснобаєвої-Чорної, Ю. Степанова та ін.). У цій площині значний інтерес викликає репрезентація концепту ареальною фразеологічною одиницею. Народна, жива мова діалектів відбиває найсучаснішу етнокультурну ситуацію окремих територій країни, що ілюструє проаналізований фактичний матеріал, представлений у наукових дослідженнях Т. Д’якової, І. Мілєвої, Р. Міняйла, Н. Скоробагатько, В. Ужченка, І. Царьової та ін.

Ґрунтовного вивчення потребують ареальні фразеологічні одиниці-репрезентанти окремих одиниць ментального рівня, зокрема концепту ЛЮДИНА, – що й стало предметом нашого дослідження.

Актуальність статті зумовлена відсутністю розвідок, присвячених аналізу ідеографічної структури й особливостей зазначеного концепту, вербалізованого в діалектному мовленні.   

Мета статті: схарактеризувати способи об’єктивації концепту й опрацювати структуру концепту ЛЮДИНА у фразеології східностепових українських говірок. Джерельну базу дослідження становлять близько 90 фразеологізмів і 90 мікроконтекстів їх уживання, зібрані експедиційним методом на Донеччині (с. Новотроїцьке, с. Ольгінка та с. Валер’янівка Волноваського району Донецької області).

А. Приходько стверджує, що вербальна об’єктивація концептуального референту фактично є вибором адекватного імені концепту [4, с. 110]. Вербалізуються концепти трьома різними шляхами: лексичним, фразеологічним і синтаксичним.

Лексичну об’єктивацію визначають як найпростіший, найтиповіший і одночасно найефективніший прийом вербальної репрезентації концепту. Слово вбирає в себе узагальнений зміст значної кількості різних форм вираження одиниць ментального порядку, що існують у природній мові та інших сферах буття людини – як матеріальній, так і духовній. Основна одиниця цього типу об’єктивації – лексичний знак – слугує посередником між планом вираження концепту та планом його глибинного змісту. Зазвичай концепту присвоюється субстантивне ім’я (наприклад, ЛЮДИНА). Про впорядкованість і чітку системність функціонування однослівних (синтетичних, синкретичних) вербальних втілень того чи іншого концепту свідчить їх існування й використання мовцями як двохелементних (ЧОЛОВІК і ЖІНКА, БАТЬКО і МАТИ) або трьохелементних структур (ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ; ДОБРО, КРАСА, ІСТИНА; МИНУЛЕ, ТЕПЕРІШНЄ, МАЙБУТНЄ).

А. Загнітко зазначає, що “найпростішими концептами варто розглядати такі, які виражені чи репрезентовані одним словом, а складнішими – ті, які виражаються чи репрезентуються у словосполученнях і реченнях” [2, с. 137]. У такий спосіб, два інші різновиди вербальної об’єктивації концептів – синтаксичний і фразеологічний (виступаючи аналітичними, дискретними прийомами мовної презентації одиниць ментального порядку) – є менш розповсюдженими та продуктивними.

Синтаксична об’єктивація передбачає використання для опредмечення того чи іншого концепту одночасно двох (або більше) лексем: ЛЮБОВ ДО БЛИЖНЬОГО, СВОБОДА СЛОВА, МОРАЛЬНИЙ ВИБІР і т. д.

Певною мірою на попередню схожа фразеологічна об’єктивація концепту – для вербальної репрезентації одиниць ментального рівня вона використовує структури, що складаються з кількох повнозначних елементів. Однак якісно відрізняється такий спосіб вербалізації від інших тим, що передає лінгвокультурний досвід етносу, його здатність образно, символічно, “чуттєво” оцінювати ту чи іншу ситуацію, явище, об’єкт.

Усі три способи вербальної об’єктивації концепту сприяють регулярній репрезентації концепту знаком, що робить його загальновживаним, відомим, прозорим для розуміння. С. Жаботинська доводить, що “вербалізований концепт є мінімальним пакетом інформації” [1, с. 81]. Прийоми лексичної, фразеологічної, синтаксичної репрезентації концептів є усталеним шляхом фіксування ментального інваріанту, створеним системою мови. Лексеми (словесна форма реалізації концептів) і фразеологізми, словосполучення (надслівна форма репрезентації концептів) є первинними номінаціями одиниць ментального порядку. А. Приходько стверджує: “Первинні номінації є найбільш інформативними концептуальними корелятами, оскільки сприяють породженню, модифікації та архівації смислів. Разом із тим, у них фіксуються численні смислові трансформації, які відбуваються в мові та культурі” [4, с. 113].

Характеристику вербальних способів об’єктивації концептів представлено у Таблиці 1.

Таблиця 1

Характеристика вербальних способів об’єктивації концептів

Різновид вербальної об’єктивації

Основна одиниця вираження

Диференційні ознаки

Лексична

слово

простота, ефективність вираження; висока частотність вживання; передача насамперед понятійного начала концепту

Синтаксична

словосполучення

означення нечітко окреслених концептів; середня частотність вживання; передача переважно понятійного компонента концепту

Фразеологічна

стійкий вислів

окреслення змісту концептів, значущих для культури, світогляду певного етносу; порівняно низька частотність вживання; обов’язкова присутність – поряд із понятійним – оцінного компонента

Проблема визначення закономірностей вербалізації окремих концептів засобами мови (зокрема фразеологічними одиницями) є недостатньо дослідженою. В сучасних мовознавчих студіях фразеологізми як знаки вторинної номінації є важливим джерелом визначення ролі людського чинника в мові, виявляються інформативними щодо культурних, історичних надбань народу, виділення національно-культурної складової того чи іншого концепту.

Значний науковий інтерес викликає мовленнєва реалізація ментальних одиниць за допомогою ареальних фразеологічних одиниць – таких, що функціонують на окремій, локальній території (в межах певної говірки або цілого діалекту). Розв’язання цього питання має значення для формування теоретичних положень багатьох сучасних лінгвістичних дисциплін (концептивістики, лінгвокультурології, етнолінгвістики, діалектної фразеології, соціолінгвістики). Фактичний досвід вирішення проблеми є важливим для лексико- та фразеографії: аналіз механізму вербалізації, “опредметнення” абстрактних ментальних одиниць відбувається на базі зібраного матеріалу – діалектних фразеологізмів певної території.

Концепт виступає глобальною одиницею людської мисленнєвої діяльності, квантом структурованого знання певного етносу. Ж. Краснобаєва-Чорна серед його диференційних ознак називає зв’язок з мовою, психікою та пам’яттю, абстрагування, етнокультурне забарвлення, момент переживання, специфікацію, узагальнення, автореферентність, безтілесність, відкритість, вічність, динамічний характер, гнучкість, множинність складників, потенційну суб’єктивність, тривалість і складність формування, стереотипність і константність, кодованість у чуттєво-образних уявленнях, здатність відображення ментальної дійсності, виконання пізнавальної функції, функції збереження знань про світ, орієнтування в ньому [3, с. 41]. Для ареальних фразеологічних одиниць як засобу вербалізації концептів у цьому контексті визначальними постають етнокультурне забарвлення, суб’єктивність, реалізація у чуттєво-образних уявленнях, обов’язкова наявність оцінного компонента.

Концепт – як когнітивне, ментальне утворення – посідає проміжну позицію між народною культурою певного регіону та його діалектним вербальним мовленням (в нашому випадку його репрезентує ареальна фразеологічна одиниця), слугуючи їхньою зв’язною ланкою.

З метою презентації здатності того чи іншого концепту втілюватися в різних ареальних фразеологічних одиницях, що утворюють цілісну, багатошарову, чітко структуровану й відкриту систему, пропонуємо ідеографічну ієрархію концепту ЛЮДИНА.Ідеографічна систематизація фразеологічного матеріалу здійснена за допомогою класифікаційної схеми, запропонованої Ж. Краснобаєвою-Чорною [3].

Ареальні фразеологічні одиниці (далі АФО) об’єднуються в 5 семантичних груп:

1) риси характеру (божий одуванчик ‘добра, лагідна людина’, в любу дирку затичка ‘настирлива людина’, герой у бабиній юбці ‘хвалькуватий, але боягузливий чоловік’, дзиґа заводна ‘рухлива, енергійна дитина’, змія підколодна ‘підступна людина’, зух непослідній ‘спритна людина’, ні богу свічка ні чорту кочерга ‘бездарна людина, посередність’, позор джунглів ‘погана людина’, сатана з зеленими глазами ‘зла людина’, смілий до порога ‘боязкий чоловік’, сонна муха ‘флегматична, байдужа до всього людина’, товста шкура ‘жорстка людина’, тюха-матюха ‘плаксива людина’, цуцик замандрючений ‘жалюгідна людина’, чудо в решеті ‘дивакувата людина’);

2) соціально-побутовий опис (велике цабе ‘впливова людина’, кобила невироблена ‘ледача жінка’, перельотна птиця ‘людина, яка часто змінює місце проживання або роботи’, попів робітник ‘ледачий чоловік’, слабий на передок ‘бабій’, хазяйського батька син ‘гарний господар’, церковна миша ‘бідна людина’, шкура барабаняча ‘шибайголова’, язиката Хвеська ‘людина, яка полюбляє пліткувати’);

3) зовнішній вигляд (давній світ ‘стара людина’, два метри сухостою ‘дуже висока людина’, дев’ять на дванадцять ‘гладка людина’, метр з кепкою ‘дуже низька людина’, наглядне пособіє ‘худа людина’, страхота господня ‘некрасива людина’, червона писанка ‘красива людина’);

4) розумові здібності (баран бараном ‘дурна людина’, бита голова ‘досвідчена людина’, голова і два уха ‘некмітлива людина’, живий ум ‘розумна людина’, неліписько-недотеписько ‘людина з поганою пам’яттю, некмітлива, дурна’, не пальцем дєланий ‘кмітлива людина’);

5) емоційний і фізичний стан (неопалима купина ‘нервова, неврівноважена людина’, тіки живий та теплий ‘абсолютно виснажена людина’).

Структурну специфіку концепту ЛЮДИНАв ареальній фразеології представлено в Таблиці 2.

Таблиця 2

Структурна специфіка концепту ЛЮДИНАв ареальній фразеології

Назва семантичної групи

Назва семантичної підгрупи

Приклади

Риси характеру

Доброта

божий одуванчик ‘добра, лагідна людина’

Настирливість

в любу дирку затичка ‘настирлива людина’

Хвалькуватість

герой у бабиній юбці ‘хвалькуватий, але боягузливий чоловік’

Енергійність

дзиґа заводна ‘рухлива, енергійна дитина’

Підступність

змія підколодна ‘підступна людина’

Спритність

зух непослідній ‘спритна людина’

Бездарність

ні богу свічка ні чорту кочерга ‘бездарна людина, посередність’

Поганий характер

позор джунглів ‘погана людина’

Злість

сатана з зеленими глазами ‘зла людина’

Боягузтво

смілий до порога ‘боязкий чоловік’

Байдужість

сонна муха ‘флегматична, байдужа до всього людина’

Жорсткість

товста шкура ‘жорстка людина’

Плаксивість

тюха-матюха ‘плаксива людина’

Жалюгідність

цуцик замандрючений ‘жалюгідна людина’

Дивакуватість

чудо в решеті ‘дивакувата людина’

Соціально-побутовий опис

Впливовість

велике цабе ‘впливова людина’

Ледачість

кобила невироблена ‘ледача жінка’, попів робітник ‘ледачий чоловік’

Непостійність

перельотна птиця ‘людина, яка часто змінює місце проживання або роботи’

Невірність

слабий на передок ‘бабій’

Хазяйновитість

хазяйського батька син ‘гарний господар’

Бідність

церковна миша ‘бідна людина’

Задерикуватість

шкура барабаняча ‘шибайголова’

Пліткарство

язиката Хвеська ‘людина, яка полюбляє пліткувати’

Зовнішній вигляд

Старість

давній світ ‘стара людина’

Високий зріст

два метри сухостою ‘дуже висока людина’

Низький зріст

метр з кепкою ‘дуже низька людина’

Гладка статура

дев’ять на дванадцять ‘гладка людина’

Худорлявість

наглядне пособіє ‘худа людина’

Краса

червона писанка ‘красива людина’

Некрасивість

страхота господня ‘некрасива людина’

Розумові здібності

Досвідченість

бита голова ‘досвідчена людина’

Розум

живий ум ‘розумна людина’

Дурнуватість

баран бараном ‘дурна людина’, неліписько-недотеписько ‘людина з поганою пам’яттю, некмітлива, дурна’

Кмітливість

не пальцем дєланий ‘кмітлива людина’

Некмітливість

голова і два уха ‘некмітлива людина’

Емоційний і фізичний стан

Нервовість

неопалима купина ‘нервова, неврівноважена людина’

Виснаженість

тіки живий та теплий ‘абсолютно виснажена людина’

Отже, лексичний, фразеологічний і синтаксичний способи вербальної об’єктивації концепту сприяють регулярній репрезентації концепту знаком, що робить його загальновживаним, відомим, прозорим для розуміння. Для ареальних фразеологічних одиниць як засобу вербалізації концептів визначальними постають такі ознаки: етнокультурне забарвлення, суб’єктивність, реалізація в чуттєво-образних уявленнях, обов’язкова наявність оцінного компонента. Структуру концепту ЛЮДИНА в ареальній фразеології можна представити як ідеографічну парадигму: семантичне поле «Людина» – 5 семантичних груп – 37 семантичних підгруп – близько 90 АФО.

Перспективним видається виявлення оцінної специфіки ареальних фразеологічних одиниць, що репрезентують концепт ЛЮДИНА.

1. Жаботинская С. А. Концептуальный анализ языка: фреймовые сети // Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства. Проблеми прикладної лінгвістики. – Одеса : Астропринт, 2004. – № 9. – С. 81-92. 2. Загнітко А. П. Сучасні лінгвістичні теорії [Текст] : Монографія. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – Донецьк : ДонНУ, 2007. – 219 с. 3. Краснобаєва-Чорна Ж. В. Концептуальний аналіз як метод концептивістики (на матеріалі концепту ЖИТТЯ в українській фраземіці) / Ж. В. Краснобаєва-Чорна // Українська мова. – 2009. – № 1. – С. 41-52. 4. Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики [Текст]. – Запоріжжя : Прем’єр, 2008. – 332 с.

В статье определены способы вербальной объективации концепта: лексический, фразеологический и синтаксический. Проанализирована роль ареальной фразеологии как средства вербализации единиц ментального уровня. Предложено идеографическую структуру концепта ЧЕЛОВЕК в восточностепных украинских говорах.

Ключевые слова: концепт, вербальная объективация, ареальная фразеологическая единица, оценочный компонент.

The article defines the concept of objectification verbal ways: lexical, phraseological and syntactic. The role of areal phraseology as means of verbalization of units of mental level is analysed. Ideographic structure of a concept of PERSON in the Eastern steppe Ukrainian dialects is offered.

Key words: concept, verbal objectification, areal phraseological unit, an evaluation component.

 

Статтю опубліковано:

Гарбера І. В. Ареальна фразеологія як засіб вербальної об’єктивації концепту // Українське мовознавство: міжвідомчий наук. зб. – Вип. 45/1 / Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2015. – С. 81-87.

 

Новые комментарии

  • Семінар 10 - 9.03.2016

    Гарбера Ірина 09.03.2016 21:40
    Шановна Ліліє Владиславівно! Дякую за питання! Під час опитування ставилися питання такого типу: 1. Як ...
     
  • Семінар 10 - 9.03.2016

    Гарбера Ірина 09.03.2016 21:11
    Шановна пані Аліно! Дякую за питання! Серед поданих нами прикладів ад’єктиви є стрижневими компонентами ...
     
  • Семінар 10 - 9.03.2016

    Гарбера Ірина 09.03.2016 21:01
    Шановна Тетяно Миколаївно! Дякую за питання! Окрім пропонованого, перспективним видається дослідження ...
     
  • Семінар 10 - 9.03.2016

    Гарбера Ірина 05.03.2016 16:58
    Шановна Жанно Володимирівно! Дякую за питання та зауваження! Специфіка етнокультурного забарвлення ...
     
  • Семінар 10 - 9.03.2016

    Гарбера Ірина 05.03.2016 12:46
    Шановна Каріно Олександрівно! Дякую за питання! Серед семантичних особливостей функціонування ареальних ...