Головна

ДонНУ і Воронезький державний університет: досвід співпраці прикладних лінгвістів

ПЛІДНА СПІВПРАЦЯ – ЗАПОРУКА ПОДАЛЬШОГО УСПІХУ

                                                            Шлях сучасної науки є навмисно або
                                ненавмисно синтетичним.
                                                           Щоразу спадають помалу межі й фортеці
                                                  між різноманітними частинами наук.
                                          В. Кандинський (1935 р.)

 Кажуть, коли народжується дитина, на небі з’являється зірка і протягом її життя оберігає, слугує надійним путівником. Так і постання та розвій нової дисципліни, якій під силу акумулювати досвід декількох наук, без сумніву, – складний і тривалий процес, що потребує чималих духовних і творчих зусиль тих людей, без яких неможливо уявити прогресивний поступ сучасних мовознавчих досліджень.
   Пам’ятаю, як зараз, 2004 рік. Відтоді кафедра української мови філологічного факультету ДонНУ стала осередком підготовки спочатку бакалаврів і спеціалістів, а потім й магістрів за новою навчальною спеціальністю «Прикладна лінгвістика», яка відкрила досі незнані обрії універсального, по-цезарівськи унікального синтезування знань української мови з іноземними і, що головне, досконалого володіння комп’ютером.
     Колектив викладачів кафедри тепер уже української мови та прикладної лінгвістики на чолі з її керманичем д. філол. н., професором А.П. Загнітком робить усе задля того, щоб чарівне ґроно прикладної лінгвістики квітнуло все з новою й новою силою. 
     Вагомим кроком діяльності в цьому напрямі стало налагодження наукової співпраці з кафедрою теоретичної та прикладної лінгвістики факультету романо-германської філології Воронезького державного університету (Росія).

    Натхненна творчим запалом й оптимізмом д. філол. н., професора Олексія Олександровича Кретова кафедра на початку квітня поточного року відсвяткувала своє десятиліття, оскільки заснована трьома роками раніше нашої, донецької. Спогади фундатора комп’ютерної лінгвістики на воронезькій землі про час, коли його було запрошено до Донецька, пройняті щирістю і теплотою. Вперше О.О. Кретов читав спецкурс для студентів спеціальності з теоретико-прикладних аспектів комп’ютерної лінгвістики в березні 2006 року, а в листопаді 2008-го – з теоретичних і прикладних проблем лексико-семантичних систем. Викладачі кафедри, аспіранти та студенти-старшокурсники були щиро вражені віртуозним володінням матеріалу, глибокими знаннями витоків комп’ютерної лінгвістики, майстерним застосуванням різних методів прикладних досліджень для аналізу мовних одиниць усіх рівнів, неперевершеним вмінням подати надскладний матеріал у доступній і зрозумілій формі. Але найбільше всім тим, хто мав щастя потрапити на лекції Олексія Олександровича, запам’яталися продемонстровані комп’ютерні програмні продукти, результат непростої співпраці мовознавців і програмістів. Ось той рівень наукової і творчої взаємодії двох, здавалося б, непоєднуваних світів, якого треба прагнути!
   Починаючи від знаменного 2008-го року, у фаховому збірнику «Лінгвістичні студії» з’являється розділ «Прикладна лінгвістика: напрями та аспекти досліджень», де, окрім українських науковців-прикладників (фахівці з Києва, Львова, Черкас та інших міст), друкуються праці О.О. Кретова та його учнів. За п’ять років активної співпраці опубліковано цикл наукових розвідок воронезьких колег переважно у співавторстві з проф. О.О. Кретовим (2008. – Випуск 16, 2009. – Випуск 18, 2010. – Випуск 21), присвячених параметричному аналізу, експлікації парадигматичних зв’язків й виявленню квантитативних характеристик слов’янської лексики й фразеології (І.О.Меркулова, Ю.А. Суворова), аспектному дослідженню мовних одиниць у деяких європейських словниках (Д.С. Воєвудський, Г.Д. Селезньов), а також лексико-семантичному аналізу мови (О.В. Долбілова) та ін.
   У свою чергу проведення Міжнародної наукової конференції «Проблеми комп’ютерної лінгвістики» у м. Воронежі сприяє підтримці налагоджених дружніх стосунків і полегшує обмін набутим досвідом. Зокрема, статті із зазначеної проблематики д. філол. н., професора А.П. Загнітка, докторанта, к. філол. н., доцента Г.В. Ситар та ін. публікуються в місцевому «Віснику», сформованому за результатами конференції. Підростає й молодше покоління прикладних лінгвістів, учасниками конференції, крім викладачів кафедри, стають студенти спеціальності «Прикладна лінгвістика», які отримали змогу оприлюднювати й обговорювати результати власних наукових розвідок у колі знаних фахівців. Першою ластівкою такої співпраці стала доповідь Ігоря Селіщева на конференції «Проблеми комп’ютерної лінгвістики» 2008 року. Цього року ініціативу підхопили воронезькі аспіранти, які взяли участь у Міжнародному науковому семінарі «Лінгвіст-програміст», що відбувся 1 березня в Донецьку.   
   Не винятком став і 2011 рік, коли з 7-го по 9-е квітня в атмосфері плідного діалогу відбулися секційні засідання конференції, а закінчилося все урочистим святкуванням ювілею відділення теоретичної та прикладної лінгвістики в актовій залі головного корпусу ВДУ. Із побажанням майбутніх звершень і щиросердним вітальним словом на першому пленарному засіданні виступили: д. біолог. н., професор, проректор з наукової роботи, інновацій та інформатизації В.М. Попов і д. філол. н., доцент, декан факультету РГФ ВДУ Н.А. Фененко.
   Доповідь у формі звіту на тему «ОТиПЛ за 10 лет», виголошена О.О.Кретовим, вияскравила передісторію створення кафедри, коли, здавалося, ніхто, крім одного-двох натхнених, не вірив у перспективу зробити з лінгвістики щось на кшталт точної науки. Професор пригадав імена всіх, хто десять років плекав, підтримував й збагачував мову і, як поетично висловилися студенти на святкуванні, «вклонявся їй і приносив жертви, немов ідолу». Тепер відділення може пишатися своїми випускниками, серед яких є талановиті аспіранти, кандидати наук і просто знавці обраної справи, хто працює спеціалістами в столичних організаціях міжнародного рівня, перекладачами, забезпечує технічною підтримкою будь-які починання.
   Крім того, особливий інтерес викликало повідомлення, підготовлене Московською групою лінгвістів і блискуче донесене до слухачів й учасників співавтором к. філол. н. Т.І. Рєзніковою – «База даних як інструмент лексичної типології: досвід зіставного дослідження предикатів болю». Воно стало відправним пунктом обговорення питань специфіки впровадження комп’ютерних технологій у сучасній лінгвістиці.
   Загалом робота Міжнародної наукової конференції «Проблеми комп’ютерної лінгвістики» тривала в межах таких секцій: «Комп’ютерні технології в лінгвістиці», «Комп’ютерна лексикологія і лексикографія» (керівники – д. філол. н. О.О. Кретов, к.філол.н. Т.І. Рєзнікова), «Квантитативні і квалітативні вимірювання мови», «Параметричний аналіз лексики» (керівники – к. філол. н. І.О. Меркулова, к. філол. н. О.О.Борискіна), де пролунало 38 доповідей гостей з Воронежа, Донецька, Москви, Єкатеринбурга, Новосибірська, Іркутська, Курська, Смоленська.
   Стан розробки донецьких лінгвокомп’ютерних досліджень репрезентований змістовними повідомленнями А.П. Загнітка, Г.В. Ситар, І.Г.Данилюка «Особливості структурування бази даних службовості ↔ допоміжності: на матеріалі українських часток» і Г.В. Ситар «Етапи створення бази даних "Синтаксичні фразеологізми в українській мові"», які викликали жваву дискусію і позитивне схвалення аудиторією.
   В аспекті студій з комп’ютерної лексикографії виголошена доповідь А.В.Зеніної «Формальне подання словникової статті «Словника банківської лексики»: на матеріалі сучасної української мови». Як безпосередній учасник обговорення, можу відверто сказати – конструктивна критика, слушні поради і бажання допомогти «на місці» не полишали досвідчених науковців у діалозі з молодшим поколінням. Здавалося, ніби починаєш дихати з новою силою, дух вітальності огортає, а помилки свідчать про те, що треба поглиблювати, а інколи й модифікувати напрям обраного дослідження.
    Програмове заключне пленарне засідання охопило три надзвичайно цікаві доповіді, які багато в чому нагадували майстер-класи із акцентом на застосуванні методів точних наук у лінгвістиці: Г.Д. Селезньов «Методи статистичної фізики в квантитативній лінгвістиці», Л.О. Бітюцька, С.В.Авілов «Фрактальний синтез у лінгвістиці й музиці», О.О. Борискіна «СОСА та криптокласна реконструкція».
  Останній день цього величного дійства позначився колективним відвідуванням Воронезького обласного літературного музею імені І.С.Нікітіна, де окрасою виставки стала колекція «Філологічних записок» (1860-1917 рр., відроджено з 1993 року), наукового журналу, першим редактором якого був князь Олексій Андрійович Хованський, а співробітниками О.О. Потебня, О.М. Веселовський, Ш. Бодуен-де-Куртене, В. Даль, харківські академіки. Зараз у розділі «Життя мови» О.О. Кретов періодично висвітлює власну методологію етимологічного аналізу російських слів різної глибини – від східнослов’янської до праіндоєвропейської.
   Але найголовніше чекало на винуватців свята і гостей пізніше. Студенти й викладачі підготували гумористичний концерт із перевдяганнями, танцями й купою несподіванок для кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики в особі О.О.Кретова. Сам професор організував подарунковий аукціон, лоти якого зроблені виключно ним, для усіх присутніх у залі. Солодкий стіл став апофеозом ювілею, адже вкупі зібралися випускники відділення різних років, і не було кінця теплих спогадів і слів вдячності.
   Це були по-справжньому незабутні дні! Украй важко поривати із середовищем, де відчуваєш, як народжується думка, як написане слово оживає і стає здобутком спраглих. Кафедра української мови та прикладної лінгвістики ДонНУ висловлює вдячність за можливість бути причетними до Вашого свята, шановні колеги, і сподівання, що науково-творчий взаємообмін триватиме й надалі.

Анастасія Зеніна, аспірант кафедри
української мови та прикладної лінгвістики


Матеріал опубліковано:

Зеніна А. Плідна співпраця - запорука подальшого успіху //
Факти та події: інформаційний тижневик ДонНУ. - 2011. - № 10-11. - С. 6.